Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

Гігієна та екологія

Епідеміологічна роль грунту тісно пов'язана зі ступенем його забруднення органічними речовинами. Забруднений грунт є сприятливим середовищем для збереження і розвитку мікроорганізмів, серед яких можуть бути збудники інфекційних хвороб. Найбільша кількість мікробів знаходиться на глибині 1–2 см, далі їх число поступово зменшується, і на глибині 4-5 м грунт зазвичай буває стерильним.

У ґрунті живуть збудники ранових інфекцій (правець, газова гангрена), збудники ботулізму, сибірки. Це спорові мікроорганізми, їх спори зберігають життєздатність до 25 років. Середній термін виживання бактерій тифо-паратифозної групи становить 2-3 тижні, дизентерії – 1,5–5 тижнів, холерного вібріона – 1–2 тижні, палички туляремії – 1–2 тижні, бруцельозу – 3 тижні, мікобактерій туберкульозу – близько 13 тижнів, поліомієліту – до 110 днів.

Для профілактики розвитку правця необхідно навіть при невеликих пошкодженнях тканин, забруднених землею, вводити підшкірно 1 мл адсорбованого правцевого анатоксину, а через 30 хв. іншим шприцом і в іншу ділянку тіла вводити 3000 ME протиправцевої сироватки.

Збудники гострих кишкових інфекцій (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера) потрапляють з грунту, головним чином, в Грунтову воду або поверхневі водойми і поширюються далі водним шляхом.

Ґрунт відіграє специфічну роль в передачі гельмінтозів, так як є основним середовищем для розвитку і дозрівання яєць геогельмінтів, які зберігаються в грунті тривалий час (яйця аскарид – 7-10 років). Вони надходять до нього з випорожненнями хворих людей і розвиваються тут до стадії личинок. В організм людини яйця та личинки геогельмінтів (аскариди, гострики) потрапляють при вживанні немитих овочів та ягід.

Для профілактики гельмінтозів необхідно мати впорядковані туалети, не допускати забруднення дворів нечистотами та використовувати останні для удобрення городів і садів тільки після попереднього знешкодження (компостування та ін.).

Ґрунт є також середовищем розмноження носіїв хвороб – синантропних "кімнатних" мух (дуже активно розносять збудників, в першу чергу, кишкові інфекції) і гризунів, які є джерелами і рознощиками збудників особливо небезпечних інфекцій (сказ, чума, туляремія).

Очищення населених місць

Принципи очищення населених місць

Санітарна очистка населених місць – це комплекс заходів щодо збору, тимчасового зберігання, вивезення, знешкодження та утилізації відходів, які утворюються в населених місцях.

Відходи – це залишки речовин і предметів, які утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини. їх накопичення і зберігання погіршує санітарний стан навколишнього середовища.

Класифікація відходів:

• 1) рідкі: нечистоти з туалетів; помиї від приготування їжі, миття посуду, підлоги, прання білизни; стічні води: господарсько- побутові, промислові, зливові, міські;

• 2) тверді: сміття; відходи кухні; відходи лікувально- профілактичних закладів, у тому числі специфічні (використаний перев'язувальний матеріал, використані одноразові системи та шприци, залишки ліків, залишки органів і тканин після операцій, трупи лабораторних тварин); відходи інших громадських установ (шкіл, дитячих дошкільних закладів, середніх і вищих навчальних закладів, офісів); відходи підприємств громадського харчування; відходи тваринного походження; відходи торгівельних закладів; відходи промислових підприємств; будівельне сміття.

Санітарна очистка від твердих побутових відходів являє собою одну з найактуальніших проблем населених місць. Значення цієї проблеми визначається тим, що в усьому світі йде процес збільшення кількості побутових відходів на і людину. Чим вищий рівень благоустрою, рівень культури нашого життя, тим більша кількість відходів припадає на людину.

Санітарна очистка завжди має три етапи: збір відходів, їх зберігання, вивезення на місце знешкодження.

Існує дві системи збору сміття:

• 1) Унітарна система – коли всі складові частини відходів надходять спільно в сміттєзбірники. Вивезення відходів повинно проводитися через день.

• 2) Роздільний збір – при цій системі окремо збираються харчові відходи. Зазвичай ця система застосовується в будинках не вище З поверхів. Збір харчових відходів здійснюється зацікавленими підприємствами сільського господарства. Причому збір та вивіз харчових відходів повинен проводитися щодня.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики
  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання