Це харчові отруєння, викликані мікроскопічними грибами, які вражають зернові, бобові культури при несприятливих умовах їх зберігання. Причиною виникнення харчових мікотоксикозів можуть бути токсини грибів (мікроміцетів). До цієї групи харчових отруєнь належать: 1) аліментарно- токсична алейкія (септична ангіна). Це захворювання викликає термостійкий токсин гриба Fusarium sporotrichiella або Fusarium sporotrichioidis, в результаті зараження ним зерна, хліба і деяких інших зернових виробів; 2) ерготизм, викликаний токсинами мікроскопічних грибів роду Claviceps purpurea), зокрема такими, як ерготоксин та ерготонін, при ураженні колосків жита, пшениці; 3) "хлібний" фузаріотоксикоз, що виникає в результаті вживання борошняних виробів, приготованих з зерна, ураженого мікроскопічними грибами Fusarium gramineorum; 4) афпатоксикоз, харчове отруєння, причиною якого є афлатоксини грибів аспергілія (Aspergillus flavus, Aspergillus parasiticus), які паразитують у таких рослинних продуктах як рис, соя, пшениця, горіхи, арахіс, кукурудза.
Клінічна картина мікотоксикозів досить різноманітна. При ерготизму розрізняють конвульсивну, гангренозну та змішану (конвульсивно-гангренозну) форми. Як правило, уражається ЦНС і травна система, спостерігаються нудота, блювання, в окремих випадках накладаються некротичні явища.
Фузаріотоксикоз, або отруєння "п'яним" хлібом за своїми клінічними проявами нагадує алкогольну інтоксикацію, при хронічній – призводить до стійких психічних розладів та анемії.
При аліментарно-токсичній алейкії уражаються глотка і зів (некротична ангіна), кровотворні органи (значно знижується рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів, алейкія).
Отруєння, викликані афлотоксикозами, вражають печінку (афлатоксини – найбільш сильна гепатотропна отрута), гепатит, дегенерація та некроз клітин печінки. При гострому отруєнні спостерігається фіброз, цироз – при хронічній формі. Доведено, що афлотоксини мають мутагенні властивості і можуть бути причиною первинного некрозу печінки. З цим фактором, зокрема, пов'язують поширення первинного раку печінки серед населення деяких регіонів Африки та Південно-Східної Азії. Канцерогенна активність перевищує активність бензипірену. Встановлена допустима доза афлатоксину, вона дорівнює 0,25 мкг/кг. Продукти дитячого харчування не повинні містити афлатоксинів.
Основними заходами профілактики мікотоксикозів є запобігання обсіменіння харчової сировини мікоміцетами, санітарно- мікологічний контроль над якістю харчових продуктів, уникнення вживання в їжу цвілих страв.
Харчові отруєння немікробного походження
Причиною багатьох отруєнь можуть бути речовини небактеріального походження, які входять до складу харчових продуктів, накопичуються в них під час зберігання або в результаті використання різних хімічних речовин на виробництві харчової промисловості, аграрному секторі.
Отруєння грибами
Завдяки своїм високим органолептичним і поживним властивостям (до складу їх входять аскорбінова кислота, нікотинамід, тіамін та інші водорозчинні вітаміни, азотовмісні речовини, вуглеводи, білки, жири, екстрактивні і інші речовини), гриби часто використовують у харчуванні людини. Однак серед грибів досить велика частина отруйних, це бліда поганка, мухомор, сморчки, деякі види опеньків та ін. У цих грибах містяться деякі термостабільні отруйні речовини мускарин, мускардина, аматоксин, фалатоксин, гальвелова кислота і т.п.
Клінічна картина отруєнь грибами має деякі особливості залежно від того, які гриби вживалися. Інкубаційний період досить тривалий від 15–30 хв. (несправжні опеньки) до 30-40 годин (бліда поганка). Проявами отруєння є нудота, блювота, діарея, втрата свідомості, ураження печінки та нирок, селезінки, різке зменшення і навіть припинення сечовиділення, важкі ураження вегетативної нервової системи (отруєння блідою поганкою), біль у надчеревній ділянці, гемоглобінурія, судоми (отруєння сморчками).
Профілактичні заходи. Збирання та заготівлю грибів слід проводити, дотримуючись сортування їх за видами. Під час кулінарної обробки гриби обов'язково попередньо замочують. Після проварювання відвар виливають, оскільки навіть Їстівні перезрілі і червиві гриби в результаті недостатньої термічної обробки можуть набувати токсичних властивостей. Доброякісні гриби швидко псуються, тому їх обробку слід проводити протягом 6-12 годин після збору і не пізніше ніж через 18–24 годин. Термін зберігання маринованих та солоних грибів при температурі до 100°С не повинен перевищувати 10-12 місяців. Слід уникати вживання консервованих грибів, які продаються приватними особами.
Отруєння продуктами рослинного походження
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Харчові мікотоксикози“ на сторінці 1. Приємного читання.
