Харчові мікотоксикози

Гігієна та екологія

Це харчові отруєння, викликані мікроскопічними грибами, які вражають зернові, бобові культури при несприятливих умовах їх зберігання. Причиною виникнення харчових мікотоксикозів можуть бути токсини грибів (мікроміцетів). До цієї групи харчових отруєнь належать: 1) аліментарно- токсична алейкія (септична ангіна). Це захворювання викликає термостійкий токсин гриба Fusarium sporotrichiella або Fusarium sporotrichioidis, в результаті зараження ним зерна, хліба і деяких інших зернових виробів; 2) ерготизм, викликаний токсинами мікроскопічних грибів роду Claviceps purpurea), зокрема такими, як ерготоксин та ерготонін, при ураженні колосків жита, пшениці; 3) "хлібний" фузаріотоксикоз, що виникає в результаті вживання борошняних виробів, приготованих з зерна, ураженого мікроскопічними грибами Fusarium gramineorum; 4) афпатоксикоз, харчове отруєння, причиною якого є афлатоксини грибів аспергілія (Aspergillus flavus, Aspergillus parasiticus), які паразитують у таких рослинних продуктах як рис, соя, пшениця, горіхи, арахіс, кукурудза.

Клінічна картина мікотоксикозів досить різноманітна. При ерготизму розрізняють конвульсивну, гангренозну та змішану (конвульсивно-гангренозну) форми. Як правило, уражається ЦНС і травна система, спостерігаються нудота, блювання, в окремих випадках накладаються некротичні явища.

Фузаріотоксикоз, або отруєння "п'яним" хлібом за своїми клінічними проявами нагадує алкогольну інтоксикацію, при хронічній – призводить до стійких психічних розладів та анемії.

При аліментарно-токсичній алейкії уражаються глотка і зів (некротична ангіна), кровотворні органи (значно знижується рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів, алейкія).

Отруєння, викликані афлотоксикозами, вражають печінку (афлатоксини – найбільш сильна гепатотропна отрута), гепатит, дегенерація та некроз клітин печінки. При гострому отруєнні спостерігається фіброз, цироз – при хронічній формі. Доведено, що афлотоксини мають мутагенні властивості і можуть бути причиною первинного некрозу печінки. З цим фактором, зокрема, пов'язують поширення первинного раку печінки серед населення деяких регіонів Африки та Південно-Східної Азії. Канцерогенна активність перевищує активність бензипірену. Встановлена допустима доза афлатоксину, вона дорівнює 0,25 мкг/кг. Продукти дитячого харчування не повинні містити афлатоксинів.

Основними заходами профілактики мікотоксикозів є запобігання обсіменіння харчової сировини мікоміцетами, санітарно- мікологічний контроль над якістю харчових продуктів, уникнення вживання в їжу цвілих страв.

Харчові отруєння немікробного походження

Причиною багатьох отруєнь можуть бути речовини небактеріального походження, які входять до складу харчових продуктів, накопичуються в них під час зберігання або в результаті використання різних хімічних речовин на виробництві харчової промисловості, аграрному секторі.

Отруєння грибами

Завдяки своїм високим органолептичним і поживним властивостям (до складу їх входять аскорбінова кислота, нікотинамід, тіамін та інші водорозчинні вітаміни, азотовмісні речовини, вуглеводи, білки, жири, екстрактивні і інші речовини), гриби часто використовують у харчуванні людини. Однак серед грибів досить велика частина отруйних, це бліда поганка, мухомор, сморчки, деякі види опеньків та ін. У цих грибах містяться деякі термостабільні отруйні речовини мускарин, мускардина, аматоксин, фалатоксин, гальвелова кислота і т.п.

Клінічна картина отруєнь грибами має деякі особливості залежно від того, які гриби вживалися. Інкубаційний період досить тривалий від 15–30 хв. (несправжні опеньки) до 30-40 годин (бліда поганка). Проявами отруєння є нудота, блювота, діарея, втрата свідомості, ураження печінки та нирок, селезінки, різке зменшення і навіть припинення сечовиділення, важкі ураження вегетативної нервової системи (отруєння блідою поганкою), біль у надчеревній ділянці, гемоглобінурія, судоми (отруєння сморчками).

Профілактичні заходи. Збирання та заготівлю грибів слід проводити, дотримуючись сортування їх за видами. Під час кулінарної обробки гриби обов'язково попередньо замочують. Після проварювання відвар виливають, оскільки навіть Їстівні перезрілі і червиві гриби в результаті недостатньої термічної обробки можуть набувати токсичних властивостей. Доброякісні гриби швидко псуються, тому їх обробку слід проводити протягом 6-12 годин після збору і не пізніше ніж через 18–24 годин. Термін зберігання маринованих та солоних грибів при температурі до 100°С не повинен перевищувати 10-12 місяців. Слід уникати вживання консервованих грибів, які продаються приватними особами.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Харчові мікотоксикози“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози
  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання