М'ясо та м'ясні продукти

Гігієна та екологія

М'ясо тварин служить найголовнішим джерелом повноцінних білків в їжі (12–14%). Крім того, воно містить жир в кількості від 3 до 14% і більше, в залежності від вгодованості тварини, породи і частини туші (в жирній свинині до 31%). У м'ясі є вітаміни С, вітаміни групи В, солі фосфору, калію, заліза та екстрактивні речовини, які надають йому характерний смак, тонізують нервову систему і посилюють шлункову секрецію. Засвоюваність м'яса висока: білки засвоюються на 97,5%, жири – на 94%.

М'ясо належить до категорії продуктів, що швидко псуються, воно легко піддається гниттю з утворенням отруйних речовин за рахунок розкладу амінокислот під впливом кишкових мікроорганізмів.

Особлива увага приділяється наявності в м'ясі паразитів – фін і трихінел, які викликають у людини глистні захворювання.

Риба

Риба займає важливе місце серед продуктів харчування тваринного походження. Головними поживними речовинами її, як і в м'ясі, є повноцінні білки та жир. Вміст білків складає 6-14%, тобто близько до м'яса забійних тварин, кількість жиру значно менша, звичайно не більше 6%, за винятком деяких порід риб. М'ясо риб багате фосфористими білками і ненасиченими жирними кислотами. З вітамінів в рибі містяться переважно вітаміни А і Е. Екстрактивних речовин мало, внаслідок чого риба менше стимулює шлункову секрецію ніж м'ясо. В середньому за великої кількості відходів (неїстівних частин) 150 г білої риби дорівнюють по живильній цінності 100 г нежирної яловичини.

Засвоюваність риби висока. Свіжа риба при змішаній їжі засвоюється краще м'яса. Багато сортів риби, що містять мало жиру, є цінним дієтичним продуктом, так як легко перетравлюється і служить хорошим джерелом білка. Копчена риба засвоюється краще копченого м'яса. Важче засвоюється просолена і суха риба.

Яйця

Високе поживне значення курячих яєць обумовлено великим вмістом повноцінних білків і жиру (близько 10%), багатьох вітамінів (В1, В2, А, Д, Е), фосфору, кальцію, заліза. Яйця цінуються за своїми смаковими якостями. У жирі переважають ненасичені жирні кислоти, з жироподібних речовин – лецитин, порівняно багато холестерину.

В епідеміологічному відношенні заслуговує уваги можливість проникнення в яйця через шкаралупу мікроорганізмів. Найбільш небезпечні яйця водоплавних птахів, оскільки вони можуть бути заражені сальмонелами ендогенним шляхом. Тому качині та гусячі яйця реалізують тільки через мережу громадського харчування в добре провареному вигляді.

Хліб

Хліб є одним з найбільш концентрованих харчових продуктів. Приблизно половину його маси складають щільні поживні речовини, які складаються з білків (5–17%) та вуглеводів (42–50%). У хлібі містяться також вітаміни групи В (при простому помелі) і порівняно значна кількість солей кальцію та фосфору, хоча й в неправильному співвідношенні один з одним. У багатьох країнах він є дуже поширеним продуктом харчування.

Кращі сорти хліба випікають з пшеничного та житнього борошна. Таке борошно містить клейковину, нерозчинну білкову речовину, яка надає тісту пружність та еластичність. Під час випічки вона забезпечує необхідну пористість та рихлість хліба. Ці ж види хліба мають найбільш високі смакові якості, не приїдаються, як хліб, який випікається з домішками вівсяного або кукурудзяного борошна, добре розбухають у шлунку і тим самим значно підвищують відчуття ситості.

Сорт хліба залежить від характеру помелу борошна (простий або низький та сортовий або крупчастий) і відсотка виходу борошна по відношенню до загальної кількості зерна, взятого для помелу.

Хліб повинен вживатися через 3-4 години після випічки. Свіжий, ще не остиглий хліб містить більше води, перешкоджає вбиранню слини (менша обробка птіаліном), гірше розжовується та важче перетравлюється. Тому, зокрема, при деяких захворюваннях (гастрит, запори та ін.) рекомендується вживати хліб випічки попереднього дня.

Найпростіший вид хлібних консервів представляють сухарі та галети – це концентрований і цілком готовий до вживання продукт, придатний для тривалого зберігання (до 2 років). Енергетична цінність їх вища, ніж хліба, за рахунок зменшення води; 70 г чорних сухарів замінюють 100 г житнього хліба; 80 г галет, які випікаються із пшеничного борошна з додаванням солі, цукру і кмину, замінюють 100 г пшеничного хліба. До складу вищих сортів галет, як і в печиво, входять яйця та вершкове масло.

Засвоюваність сухарів нижча, ніж у відповідного їм свіжого хліба. Тривале вживання їх може викликати сухарні проноси, крім того, сухарі приїдаються. При неправильному зберіганні сухарі внаслідок пористості та гігроскопічності псуються і забруднюються. Галети та печиво завдяки гладкій, щільній поверхні та меншій гігроскопічності зберігаються краще.

Наступний розділ:

Крупи та бобові


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „М'ясо та м'ясні продукти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти
  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання