Жирами називаються нерозчинні у воді органічні речовини, які складаються з гліцерину та вищих жирних кислот. Крім жирів, в продуктах міститься багато жироподібних сполук – ліпоїди (фосфоліпіди, гліколіпіди, стерини, сорінголіпіди, каротиноїди, жиророзчинні вітаміни). В цілому жири та жироподібні сполуки називають ліпідами.
Основні функції ліпідів в організмі:
• 1. Енергетична. Жири – найбільш енергоємний компонент їжі. При окисленні 1 г жиру виділяється вдвічі більше енергії – 9 ккал, ніж при окисленні 1 г білка або вуглеводів.
• 2. Пластична, ліпіди є важливими структурними елементами клітинних мембран і клітинних органел.
• 3. Захисна та тетоізолююча – жировий прошарок захищає тіло і внутрішні органи людини від механічних пошкоджень та від переохолодження.
• 4. Запасна – ліпіди депонують запаси метаболічного топлива в організмі, (універсальне джерело енергії в періоди голодування).
• 5. Регуляторна – регулюють процеси метаболізму, водний обмін (при згоранні 100 г жирів утворюється 107 г води).
• 6. Гормональна – попередники простогландинів, стероїдних і статевих гормонів.
• 7. Транспортна – ліпіди є носіями і розчинниками жиророзчинних вітамінів А, Е, К, Д.
• 8. Як модулятори органолептичних властивостей – вони є носіями смакових та ароматичних речовин, а також виконують роль емульгаторів.
Добова потреба в жирах. У добовому раціоні повинно міститися в залежності від віку, статі, енергетичної активності, а також від національних та кліматичних особливостей від 0.75 до 1.5 г жирів на 1 кг маси тіла. Для дітей цей коефіцієнт значно вищий.
Джерела надходження жирів: тваринних жирів – свиняче сало (90% жирів), вершкове масло (80%), жирна свинина (49%), ковбаси (20–40%), сметана (10-30%), різні сири (15-50%); рослинних – соняшникова олія (95%), бобові (2-30%), різні види горіхів (50-65%) та ін.
Потреба організму в жирах повинна покриватися на 70-75% жирами тваринного походження і 25–30% – жирами рослинними.
Основними компонентами жирів є вищі жирні кислоти. Відомо близько 40 жирних кислот. Залежно від наявності подвійних зв'язків жирні кислоти поділяють на насичені, мононенасичені, поліненасичені (ПНЖК). Вони виконують важливі функції в організмі людини (гормональну, структурну, транспортну), тому їх надходження з їжею є обов'язковим. Жирні КИСЛОТИ 0)3 містяться переважно в жирі морських риб (скумбрія, лосось, палтус, форель), бобових, горіхах, зародках пшениці. Щоденна потреба в них становить 5-10 г.
Захворювання, які виникають при дефіциті або надмірному споживанні ПНЖК. При дефіциті ПНЖК (вітамін F) порушується ріст і розвиток (у дітей), водний обмін, знижується імунітет, з'являється сухість шкіри. Надмірне споживання ПНЖК призводить до підвищення ризику окислення ліпідів у клітинних мембранах.
Біологічна активність харчових жирів в значній мірі знижується при неправильному зберіганні або нераціональній кулінарній обробці (при смаженні жирів утворюються первинні та вторинні продукти окислення, а також канцерогенні речовини. Найбільшу токсичну дію має багаторазово використаний фритюрний жир).
Фосфоліпіди – жировидні сполуки, які утворені залишками гліцерину.
Біологічна роль фосфоліпідів: побудова клітинних мембран, транспорт тригліцериду, регуляція обміну холестерину. Серед фосфоліпідів найбільше значення мають лецитин і кефалін. Лецитин використовується організмом для синтезу ацетилхоліну – основного фактору передачі нервового імпульсу.
Джерела фосфопіпідів. Вони міститься в тканинах мозку, жовтках яєць (12%), серці, нирках (5-6%), рибі (2,5%), бобах, сої (0,3–1%). Рафіновані олії, не містять фосфоліпідів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізіолого-гігієнічна роль жирів“ на сторінці 1. Приємного читання.
