Історія становлення і розвитку гігієни

Гігієна та екологія

Кожна наука має свою історію, свій хід розвитку. Пізнати минуле – означає зрозуміти сьогодення і передбачити майбутнє. Знання минулого допомагає уникнути помилок під час створення нових теорій та дає матеріал для розвитку сучасних наукових концепцій і практичних заходів.

Історія розвитку гігієни налічує кілька тисячоліть, і вона є найдавнішою медичною наукою. Витоки розвитку гігієни відносяться до глибокої старовини. Вже у народів Стародавньої Греції, Риму, Єгипту. Індії, Китаю та ін. спостерігалися перші спроби створення здорових умов життя. Це виражалося в різних заходах, які стосуються способу життя, харчування, попередження інфекційних захворювань та боротьби з ними, фізичної культури і т. д. З історичних документів відомо, що багато народів того часу турбувалися про суспільне здоров'я. Девіз "краще попереджати хвороби, ніж лікувати" був відомий в Давньому Китаї.

Всю багатовікову історію гігієни можна умовно розділити на два періоди:

• емпірична гігієна – поступове накопичення гігієнічних знань з часу первісного суспільства. Знання люди накопичували на основі власного досвіду або з досвіду попередніх поколінь (вживання та зберігання їжі, води з різних джерел, розташування житла на місцевості і т.д.). Подальший розвиток емпірична гігієна одержала в рабовласницькому суспільстві багато в чому під впливом релігійних приписів – Древній Схід, Вавилон, Греція, Рим. У період середньовіччя центри медичної науки перемістилися з Європи на Схід (Авіценна). Завершується період емпіричної гігієни добою Відродження в Європі (15 століття), відкриттям мікроскопа та природи інфекційних хвороб (16-17 століття);

• період науково-експериментальної гігієни – період вивчення шкідливих факторів, що впливають на здоров'я людини, в натурних і експериментальних умовах і розробка науково- обгрунтованих профілактичних рекомендацій.

Гігієна – медична наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини та громадське здоров'я з метою обгрунтування заходів по збереженню і зміцненню здоров'я людини та попередження захворювань (тобто проведення первинної профілактики захворювань інфекційної і неінфекційної етіології).

Предмет вивчення гігієни – здоров'я людини і навколишнє середовище в їх складній взаємодії. При цьому під навколишнім середовищем слід розуміти все те, що оточує людину і має на неї вплив. Це складний комплекс природних, соціальних, побутових, виробничих та інших факторів.

Основні завдання гігієни:

1). Вивчення природних і антропогенних факторів середовища, які впливають на людину – їх джерела, причини виникнення, шляхи впливу на людину, основні кількісні та якісні характеристики.

Класифікація факторів навколишнього середовища, які впливають на організм людини:

• фізичні фактори (шум, вібрація, ЕМП, радіація),

• хімічні (різні хімічні речовини),

• біологічні (мікроби, віруси, біологічні агенти та ін.),

• психогенні (інформаційні),

• соціальні (умови праці, життя, культура, спосіб життя та ін.).

• 2). Вивчення закономірностей впливу факторів середовища на організм або популяцію (натурні або лабораторні експерименти).

• 3). Наукове обгрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил і рекомендацій щодо зниження або усунення впливу шкідливих факторів та посилення дії позитивних факторів.

• 4). Впровадження гігієнічних рекомендацій у практику, перевірка їх ефективності та подальше вдосконалення.

• 5). Науково-обірунтоване прогнозування санітарної' ситуації в конкретному регіоні або країні на найближчу та віддалену перспективу на основі багатофакторного математичного моделювання.

Наступний розділ:

Закони гігієни


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історія становлення і розвитку гігієни“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни
  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання