Гігієнічні вимоги до палатної секції

Гігієна та екологія

Основним функціональним елементом будь-якого відділення лікарні є палатна секція, лімітуючою ознакою якої є кількість ліжок – не більше 25-30, а в ряді профільних відділень менше. Кількість палатних секцій у від діленні визначається кількістю ліжок у ньому (при плануванні відділення з числом ліжок більше 30, передбачається кілька палатних секцій).

У палатній секції повинен бути реалізований принцип чіткого поділу житлової зони, її максимальна функціональна ізоляція від медико-технологічних приміщень, а також створені умови для реалізації лікувально-оздоровчого режиму.

Відмінною особливістю внутрішнього планування палатної секції є її "непрохідність". Така особливість зумовлює реалізацію гігієнічних вимог, в результаті чого значно знижується рівень шуму внутрішньолікарняного походження (на 5-6 дБ); в 2-3 рази нижче рівень бактеріального обсіменіння повітря.

Основні приміщення палатної секції: палати, кабінет лікаря, оглядова, буфет, санвузол, хол-їдальня, матеріальна. Також в палатній секції має бути дві 1-ліжкові палати (для інфекційних хворих – ізолятор та для агонуючих хворих).

Гігієнічні вимоги до палати загального профілю

Основні гігієнічні вимоги до палати загального профілю визначаються наступними факторами: освітленням, параметрами мікроклімату, чистотою повітря, внутрішньолікарняним та вуличним шумом. Місткість палат для дорослих та дітей старше 1 року у стаціонарах не повинна бути більшою 4 ліжок.

Площа палати повинна бути з розрахунку 7 м2 на І ліжко, площа одноліжкової палати – 9 м2, палата інтенсивної терапії –13 м2 на і ліжко, при висоті 3-3,2 м (об'єм повітря на 1 ліжко 21 м2). При меншій висоті площа палати повинна бути більшою.

Мікроклімат відповідає нормативам для житлових приміщень: температура 18-20 °С, відносна вологість 40-60%, швидкість руху повітря 0,2-0,4 м/с, в реанімаційних та опікових палатах t° – 23-25 °С, швидкість руху повітря 0,1-0,2 м/с. Вентиляція: вміст CO2 – 0,1%, кратність вентиляції 2–3, об'єм вентиляції 20-80 м'/год/ліжко.

Добра інсоляція та природне освітлення палат надають сприятливий психофізіологічний, тепловий та бактеріальний ефект. Природне освітлення: СК 1:5-1:6, КПО – 1%. Глибина палати повинна бути не більше 6 м, що забезпечує достатнє природне освітлення. Загальне штучне освітлення в палаті не менше 50 лк, місцеве – 100 лк, чергове (вночі біля виходу) – 3 лк, ГДР шуму – 25 дБ.

Гігієнічні вимоги до операційних та операційного блоку

При проектуванні сучасних багатопрофільних лікарень раціонально об'єднувати декілька операційних в єдиний комплекс, який повинен мати два відділення: септичне та асептичне з операційними, допоміжними і службовими приміщеннями. До складу оперблоку входять: операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозна, приміщення для зберігання крові та переносної апаратури, приміщення для хірургів і операційних сестер.

Весь оперблок ділиться на 4 зони за ступенем стерильності:

• 1) стерильна (операційна);

• 2) суворого режиму (санпропускник для персоналу, стерилізаційна);

• 3) обмеженого режиму (мийна, приміщення для персоналу);

• 4) загальнолікарняного режиму (кабінет завідуючого блоком та ін.).

Гігієнічні вимоги до операційної. Операційна планується на І операційний стіл. Площа операційної повинна бути не менше 36 м2, дляскладнихопераційзаучастю великої операційноїбригади- 45–50 м2. Операційний стіл та робоча зона персоналу займає площу близько 3 м2, при цьому навколо робочої зони повинен залишатися вільний простір шириною не менше 1,5 м. Кількість столів планують з розрахунку 1 стіл на кожні 30 ліжок у відділеннях хірургічного профілю. Висота приміщення повинна бути не меншою ніж 3,5 м.

Стіни операційної повинні бути легкомиючими. перевага надається забарвленням зеленуватих відтінків. Вікна орієнтують на північні румби. СК – 1:2-1:4, КПО – 2–2,5%. Загальна штучна освітленість – 300-500 лк, місцева – (на операційному полі) – 3000 – 10 000 лк.

Операційна облаштовується припливно-витяжною вентиляцією з можливістю створення надлишку повітря, з кратністю повітрообміну – приплив 6-разовий, витяжка – 5 з попереднім очищенням повітря, яке подасться. Вентиляційний отвір розташовують: припливний – у стелі, витяжний – біля підлоги, так як пари наркозу важчі за повітря.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до палатної секції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції
  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання