Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

Гігієна та екологія


Нормальні складові частини повітря


Повітря тропосфери (приземний шар атмосфери до 10-25 км) являє собою механічну суміш різноманітних газів: азот – 78,08%, кисень – 20,94%, вуглекислий газ – 0,03-0,04%, інертні гази (аргон, гелій, неон, криптон, ксенон, радон, водень, озон та ін.) – 0,94%, водяні пари – 0,42%.

Кисень (О ) – найважливіша для життя частина повітря. Він необхідний для окисних процесів і знаходиться в крові переважно в хімічно зв'язаному з гемоглобіном стані, утворюючи оксигемоглобін, який переноситься еритроцитами до клітин організму. У спокої людина поглинає в середньому 12 л кисню за годину, а при фізичній роботі в кілька разів більше. У повітрі, яке ми видихаємо, міститься на 25% менше кисню, ніж у тому, що ми вдихаємо.

Кисень витрачається, в основному, на окислення органічних речовин, які містяться в повітрі, воді, грунті. Також він витрачається на процеси горіння, однак його витрата поповнюється за рахунок великих запасів в атмосфері та за рахунок діяльності зелених (хлорофільних) рослин, які виділяють кисень в процесі асиміляції двоокису вуглецю.

Азот (N) – фізіологічно індиферентний газ, служить розріджувачем інших газів. Вміст його в атмосфері постійний, кількість у повітрі, .яке вдихається та видихається однакова. В умовах підвищеного тиску азот може виявляти наркотичну дно, порушувати нервово-м'язову координацію, тому при водолазних роботах його стали замінювати інертним газом – гелієм. Для багатьох рослин азот слугує джерелом живлення, бобові утилізують його за допомогою кореневих бульб. У грунті є бактерії, які фіксують азот.

Двоокис вуглецю (СО2) – утворюється в процесі дихання людей і тварин, горіння палива та окислення багатьох органічних речовин. У нічний час його виділяють рослини. Підтримання двоокису вуглецю на постійному рівні (0,03-0,04%) забезпечується видаленням його надлишків з атмосферними опадами і поглинанням при світлі зеленими рослинами. У зв'язку з індустріалізацією, забрудненням повітря різними викидами, продуктами органічного синтезу та багатьма іншими чинниками, концентрація СО2 в атмосферному повітрі поступово збільшується, створюючи так званий парниковий ефект. Пов'язаний він з тим, що шар СО2 в повітрі затримує інфрачервоне випромінювання від поверхні Землі, і таким чином сприяє потеплінню і відповідним змінам клімату.

Озон (O3) – с динамічним ізомером кисню. Маючи в молекулі три атоми кисню, він легко розпадається і, виділяючи один атом, діє як сильний окиснювач. У природних умовах озон утворюється при електричних розрядах в атмосфері, в процесі випаровування води, під впливом ультрафіолетових променів.


Основні джерела забруднення повітряного середовища і приміщень


Джерела забруднення (денатурації) повітря приміщень поділяються на дві основні групи: зовнішні і внутрішні.

Основні джерела зовнішнього забруднення повітря: тепло і гідроелектростанції (при згоранні однієї тонни кам'яного вугілля в середньому виділяється близько 50 кг пилоподібних речовин, до 20 кг сірчистого ангідриду, 170 кг чадного газу), викиди промислових підприємств, автомобільний транспорт, грунтовий пил.

У житлових приміщеннях, які знаходяться на територіях із забрудненим атмосферним повітрям, майже всі хімічні газові компоненти присутні і в повітрі приміщень. Чим вище рівень забруднення зовнішнього атмосферного повітря, тим вищий вміст відповідних забруднювачів у повітрі житла.

Внаслідок фізіологічних, побутових, виробничих та інших процесів повітря приміщень суттєво відрізняється від атмосферного повітря. Зміни складу і властивостей повітря приміщень порівняно з чистим атмосферним повітрям представлено в табл. 5.1.

Провідне гігієнічне значення має забруднення повітря різними хімічними речовинами, зниження вмісту кисню та легких аероіонів з негативним зарядом, унаслідок чого відбувається денатурація повітря, яка негативно впливає на здоров'я людини.

Таблиця 5. І

Порівняльна характеристика деяких властивостей чистого атмосферного повітря і повітря приміщень

ПоказникПовітря
атмосфернежитлових та громадських приміщеньвиробничих приміщень
Кисень20,9%20%17-18%
Азот78%78%78%
Двоокис вуглецю0,03-0,04%До 0,1% і більшеДо 6-10%
Пил> 0,1 мг/м3<0,1 мг/м3<0,1 мг/м3
Шкідливі хімічні речовиниВідсутні або в концентраціях нижче ГДКМожуть бути СO2, летючі органічні кислоти, аміак, індол, сірководень, скатолЗазвичай присутні
Окиснюваність повітряДо 4 мг/м310-20 мг/м3Залежно від виробництва, може бути більше, ніж 50-60 мг/м3
АероіониПереважно легкіЛегких аероіонів з негативним зарядом практично немає, переважають важкі аероіони з позитивним зарядом

Проте важливе значення в процесі денатурації повітря житлових приміщень належить внутрішнім джерелам забруднення. Сучасна людина більшу частину доби (до 20–22 годин) проводить в закритих приміщеннях різного призначення. Приміщення поділяються на житлові, виробничі і громадські (навчальні, культурно- розважальні, торгові, лікарняні та ін.). В залежності від віку, характеру трудової діяльності, стану здоров'я, індивідуального способу життя – час перебування в приміщенні на протязі дня коливається від 40 до 100%, складаючи в середньому 75-80%.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)
  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання