Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

Гігієна та екологія


Вплив сонячної активності на життя на Землі


Все органічне життя на Землі зобов'язане своїм існуванням енергії- Сонця – єдиному зовнішньому джерелу тепла і світла. Сонячне випромінювання безпосередньо впливає на різноманітні фізіологічні функції та біохімічні процеси в організмі людини. Завдяки сонячній енергії відбуваються повітряні течії (атмосферна циркуляція), випаровування та кругообіг води, формуються клімат і погода, відбувається синтез органічних речовин. Сонячна радіація є важливим чинником у забезпеченні нормального функціонування зорового аналізатору і регулятором біологічних ритмів організму, сприяє підтримці природного імунітету людини.

Однією з головних реакцій, які відбуваються в атмосфері під впливом енергії випромінювання Сонця, є утворення озону. Цей фотохімічний процес має величезне значення, так як озоновий шар поглинає більшу частину шкідливого спектру ультрафіолетового випромінювання. Таким чином, озон діє як своєрідний захисний екран.

Співвідношення основних складових сонячного спектру, який доходить до поверхні Землі, відрізняється від спектру, який випромінює сонце. За рахунок поглинання, розсіювання та відбиття сонячних променів в атмосфері відбуваються зміни сонячної радіації. Магнітоатмосфера та атмосфера Землі затримують значну частину корпускулярного і УФ-випромінювання.

Поверхні Землі досягає лише 43% сонячного випромінювання. Це залежить від географічного положення місцевості, висоти Сонця над горизонтом, чистоти атмосфери і т.д. Зміни в спектрі сонячної радіації:

• на межі атмосфери (у відсотковому співвідношенні): ультрафіолетові промені (УФ) – 5-6%, видимі промені – 52%, інфрачервоні (ІЧ) – 43%;

• біля поверхні Землі: УФ – 1%, видимі промені – 40%, ІЧ – 59%.

Інтенсивність ультрафіолетової радіації біля поверхні Землі залежить від різних факторів. Так, наприклад, при хмарній погоді інтенсивність ультрафіолетової радіації може знижуватися до 80%, забрудненість атмосферного повітря (шкідливі викиди, димові завіси і т.д.) знижує інтенсивність на 10-50%.

Всі види сонячного випромінювання, які досягають поверхні Землі (інфрачервоне, видиме й ультрафіолетове випромінювання), мають однакову фізичну природу (електромагнітні хвилі), але відрізняються тільки довжиною хвилі. Саме ця розбіжність обумовлює особливості біологічної дії кожної складової сонячного потоку.


Ультрафіолетове випромінювання, його спектр, біогенна та абіогенна дії


Найбільш біологічно активна ультрафіолетова частина сонячного спектру представлена потоком хвиль у діапазоні від 10 до 400 нм. За характером біологічного впливу ультрафіолетову частину спектру прийнято умовно поділяти на три області – А, В, С. Спектральний склад та основні властивості УФВ представлені на мал. 2.1.

Спектральний склад та основні властивості УФВ

Мал. 2.1. Спектральний склад та основні властивості УФВ

Ділянка А, довгохвильова (3IS–400 нм) – основна дія цієї області пігментттворююча, загальностимулююча. Пігмеитоутворююча дія обумовлена накопиченням в шкірі меланіну, який утворюється в організмі людини з амінокислоти тирозину за участю ферменту тирозинази. Під дією УФ-радіації в діапазоні 240–340 нм тирозиназа вивільняється з сульфгідридних сполук і сприяє утворенню меланіну.

Загальностимулюючий ефект спостерігається в діапазоні 280-400 нм, тобто в ділянках А і В спектру УФ-радіації (найсильніший при довжині хвилі 297 нм). Внаслідок дії УФ в шкірі утворюються біологічно активні сполуки – гістамін, ацетилхолін і т.д. Вони стимулюють симпатико-адреналінову та парасимпатичну частини вегетативної нервової системи, стимулюючи процеси репарації в тканинах. Загальностимулюючий ефект проявляється в посиленні гемоглобіноутворення, утворення антитіл, збільшенні фагоцитозу, росту нігтів, волосся, кісткової тканини, зменшенні чутливості організму до впливу шкідливих речовин, посиленні процесів відновлення та одужання.

Ділянка В, середньохвильова (280-315 нм) – основні дії цієї області вітаміноутворююча та загально стимулююча. Під впливом УФ-радіації (довжина хвилі 280-297,5 нм) в поверхневих шарах шкіри з підшкірно-жирової клітковини (шкірне сало), яка містить провітамін Д (7,8 дегідрохолестерин) в результаті біохімічних реакцій синтезується вітамін Д3 – (холекальциферол). Потім він переноситься в шкіру ліпідами сироватки крові, забезпечуючи специфічну протирахітичну дію.

Для нормального функціонування організму, забезпечення розвитку та репарації кісткової тканини важлива підтримка постійного рівня кальцію в крові. При нестачі кальцію в крові він мобілізується з кісток, викликаючи остеопороз у дорослих, а у дітей рахіт, який є причиною деформації скелета та має інші несприятливі наслідки. Щоб уникнути цього необхідно достатню кількість вітаміну Д в організмі. Добова потреба його повинна становити 20–30 мкг. За рахунок харчових продуктів повністю забезпечити цю кількість не завжди можливо (жовток одного курячого яйця містить 3-8 мкг вітаміну Д, 0,5 л молока – 1,25 мкг, 1 мл риб'ячого жиру – 3–4 мкг). Тому дуже важливим джерелом вітаміну Д є шкірний покрив, який виділяє жир (7,8 дегідрохолестерин).

Ділянка С, короткохвильова (10-280 нм) – основна дія цієї області бактерицидна. У діапазоні 180-280 нм спостерігається бактерицидний ефект, який в декілька тисяч разів сильніший видимого світла. Наприклад, якщо для бактерицидного ефекту в результаті дії видимого світла необхідно 2-3 доби, то при опроміненні УФ-радіацією в діапазоні 220-280 нм цей ефект досягається протягом декількох секунд. Максимальна бактерицидна активність спостерігається при довжині хвилі 234 нм. Короткохвильова УФ – радіація згубно впливає практично на всі види мікроорганізмів, у тому числі і на їх вегетативні форми, а також віруси та гриби. Ця властивість радіації відіграє велику роль у самоочищенні річок, озер, морів. її використовують для дезінфекції та санації різних об'єктів навколишнього середовища – повітря, води, хірургічних інструментів і т.д.

Розрізняють біогенну (корисну, захисну) дію ультрафіолетової радіації (D-вітаміноутворююча дія, еритемна, загальностимулююча, пігментоутворююча або засмагаюча дія) і абіогенна (шкідлива) дія (мутагенна, алергенна, канцерогенна дія). Біогенна дія проявляється лише при впливі фізіологічно оптимальних доз опромінення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища
  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання