Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

Гігієна та екологія

ЦНС під час трудового процесу. Перша система, що реагує на виконання якої-небудь роботи – ЦНС. Відмічається підвищення її тонусу. Формування трудових навичок відбувається за рахунок умовно-рефлекторних реакцій, при цьому в процесі навчання формується динамічний виробничий стереотип. Він складається з основних елементів та мікропауз. При адекватному навантаженні спостерігаються сприятливі зміни нервових процесів, зменшується прихований час реакцій, при надмірно напруженій роботі тимчасове поліпшення показників ЦНС змінюється їх погіршенням – ослаблення рефлексів, передчасне стомлення і ін.

Дихальна система під час роботи. Під час роботи змінюється як зовнішнє, так і тканинне дихання. Підвищена доставка кисню до тканин та видалення СO2 досягається частішим та більш глибоким диханням (у спокої частота дихання 7–12 разів за хв., при роботі – 50 і більше разів за хв., об'єм легеневої вентиляції збільшується в 5–10 разів).

Надходження кисню в організм наростає поступово і на початку роботи утворюється киснева недостатність, під час якої накопичуються недоокислені продукти обміну. При важкій неадекватній праці киснева недостатність дуже велика і потрібно кілька днів для окислення метаболітів, які утворилися в тканинах.

Серцево-судинна система під час роботи. Підвищений обмін речовин в тканинах вимагає посилення кровообігу. Під час роботи збільшується частота серцевих скорочень, систолічний об'єм серця, в результаті чого підвищується хвилинний об'єм крові. При цьому він у тренованих людей збільшується за рахунок підвищення систолічного об'єму, а у нетренованих – за рахунок збільшення частоти пульсу. Також підвищується артеріальний тиск, особливо максимальний, що веде до зростання пульсового тиску. Після адекватної роботи AT через 5-10 хв. повертається до норми.

Зміни в кровоносній системі. Під час роботи збільшується об'єм циркулюючої крові за рахунок виходу її з депо. За рахунок згущення крові через потовиділення спостерігається еритроцитоз, міогенний лейкоцитоз (в основному за рахунок нейтрофілів і лімфоцитів). Підвищується кислотність крові за рахунок молочної та піровиноградної кислот.

Зміни фізіологічних процесів під час розумової роботи

Розумова праця не пов'язана з істотною витратою енергії. Це залежить від того, що маса нервової системи складає всього 3% загальної маси тіла, а головна відмінність полягає в тому, що при розумовій праці інтенсивно витрачається нервова енергія. Підвищення загального обміну не перевищує 10-15%, хоча обмінні процеси в мозку протікають дуже інтенсивно. Також незначні та непостійні зміни в крові: спостерігається деяке зменшення вмісту цукру, збільшення кількості органічного фосфору, холестерину, креатину, пониження лужних резервів. Тому заданими показниками та енергетичними витратами судити про інтенсивність розумової роботи неможливо і для цього застосовують різні тонкі та складні методи, які дозволяють враховувати фізіологічні зміни в центральній нервовій системі (прихований період рухової реакції, стійкість уваги, електроенцефалографія та ін.).

Механізація та автоматизація виробництва, впровадження пультів управління, автоматичних ліній, електронно-обчислювальної техніки внесли корінні зміни в характер фізіологічних реакцій працюючих, значно збільшивши роль нервово-психічної та розумової діяльності. Багато професій у сучасному виробництві стають по суті професіями розумової праці. Диспетчерам аеродромів, залізничних вокзалів, операторам пульта управління енергосистемами, автоматичними лініями потрібно в короткий термін справлятися з великим потоком одержаної інформації, швидко реагувати на неї та приймати необхідні рішення.

Працездатність – здатність людини до тривалого виконання праці без зниження якісних та кількісних показників (з високою продуктивністю праці). Працездатність залежить від безлічі причин: стану здоров'я, гігієнічних умов праці, організації трудового процесу, психофізіологічних факторів та ін.

Динаміка працездатності під час трудового процесу. У процесі праці виділяють 4 стадії працездатності (мал. 14.1):

• 1. Упрацьовування – поступове підвищення працездатності.

• 2. Робоче збудження – період максимальної стійкості працездатності.

• 3. Початок стомлення – період поступового зниження працездатності.

• 4. Вторинне підвищення працездатності, пов'язане з очікуванням відпочинку.

Стадії працездатності

Мал. 14.1. Стадії працездатності

Втома, перевтома та їх профілактика. Основним завданням медицини праці в області організації трудового процесу є попередження розвитку втоми та перевтоми.

Втома – фізіологічний стан, який супроводжується відчуттям втоми, тимчасовим зниженням працездатності, що викликано інтенсивною або тривалою діяльністю та виражається, в погіршенні кількісних і якісних показників роботи та припиняється після відпочинку.

На відміну від втоми, перевтома – патологічний стан, з ослабленими адаптаційними можливостями організму. Причому, звичайний короткочасний відпочинок не відновлює вихідного рівня працездатності, а зміна морфологічних, біохімічних та інших показників організму носить виражений і тривалий характер. Перевтома знижує опірність організму по відношенню до шкідливих впливів зовнішнього середовища, в першу чергу до інфекційних захворювань та отруйних речовин. Перевтома може призвести до розвитку захворювань ЦНС – неврозів, неврастеній, ВСД (вегетосудинна дистонія); ССС – ГХ (гіпертонічна хвороба), ІХС (ішемічна хвороба серця).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи
  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання