Іонізуюче випромінювання

Гігієна та екологія

У стоматологічній практиці широко використовується іонізуюче випромінювання в якості діагностичного засобу. Джерелами іонізуючого випромінювання є рентгенівські апарати і радіовізіографи, які являють собою небезпеку професійної шкідливості. Незважаючи на те, що фірми-виробники гарантують зниження рівня іонізуючої радіації на 90% в порівнянні із звичайними рентгенівськими методиками, 10%, що залишилися, небезпечні для хворих та персоналу.

Вплив іонізуючого випромінювання на медичних працівників може спровокувати такі захворювання: локальні променеві ураження шкіри, очей; пухлини різної локалізації, лейкоз, генні мутації, хромосомні аберації.

З появою на стоматологічному ринку фотополімерних пломбувальних матеріалів докорінно змінилася техніка пломбування зубів. Лікарі-стоматологи отримали можливість моделювати пломбу шляхом пошарового нанесення матеріалу та довільно регулювати початок процесу полімеризації за допомогою подачі на пластичну масу імпульсу ультрафіолетового випромінювання з ручних фотополімеризаторів різних конструкцій. Однак всі компоненти випромінювання фотополімеризатора можуть досягати робочих рівнів, які небезпечні для органів зору персоналу. Вченими доведено негативний вплив засвічень фотополімерної лампи на наступні функції незахищених очей лікаря: гостроту зору і час його відновлення, контрастну та спектральну чутливість, а також стійкість кольорового бачення. Тому необхідно захищати зоровий аналізатор лікарів-стоматологів окулярами зі спеціальними світлофільтрами.

Ультразвук – пружні коливання і хвилі з частотою вище 20000 Гц, які людським вухом не відчутні. В даний час ультразвук широко застосовується в різних галузях: машинобудуванні, хімії, радіоелектроніки, легкої та харчової промисловості. Застосування ультразвукових коливань в медицині: ультразвуковий хірургічний інструментарій, стерилізація рук медперсоналу та різних предметів, діагностика і лікування різноманітних захворювань. У стоматологічній практиці також широко використовується ультразвук: зняття зубних відкладень, коронок, протезів; обробка кореневих каналів та порожнини зуба перед пломбуванням.

Ультразвукові хвилі здатні викликати різноманітні біологічні ефекти, характер яких визначається інтенсивністю, частотою та тривалістю впливу. У порівнянні з високочастотним шумом ультразвук слабше впливає на слухову функцію, але викликає більш виражені відхилення з боку вестибулярної функції.

В медицині застосовується контактний ультразвук, який за інтенсивністю прийнято поділяти на низький (до 1,5 Вт/см2), середній (1,5-3 Вт/см2) та високий (3-10 Вт/см2). Ультразвук низької інтенсивності сприяє прискоренню обмінних процесів в організмі, легкому нагріванню тканин, створює своєрідний мікромасаж і т.д. Ультразвук середньої інтенсивності викликає зворотні зміни, перш за все, нервової тканини, швидкість відновлення яких залежить від інтенсивності та часу опромінення ультразвуком. Ультразвук високої інтенсивності викликає незворотні зміни, які переходять у процес повного руйнування тканин. Високочастотний контактний ультразвук діагностичних установок при тривалому впливі викликає парестезії, сенсорні поліневрити рук, ангіоневрози, підвищену чутливість рук до холоду, відчуття слабкості та болю в руках, зниження тактильної чутливості. Мають місце також головні болі, запаморочення, шум у вухах та голові, загальна слабкість, серцебиття.

Профілактичні заходи. Крім попередніх медичних оглядів, комплекс лікувально-профілактичних заходів включає: періодичні медичні огляди, фізіотерапевтичні процедури (теплові повітряні та гідропроцедури для рук, масаж верхніх кінцівок та ін.), гімнастичні вправи, вітамінізацію та ін.

Важливе місце в системі заходів по обмеженню несприятливого впливу ультразвукових коливань відводиться засобам індивідуального захисту. Працюючим з джерелами ультразвуку рекомендується застосовувати захисні рукавички.

Електромагнітні поля (ЕМП)

ЕМП – особлива форма матерії, створена рухомими або нерухомими електричними зарядами, яка складається з електричного та магнітного полів. Основні параметри ЕМП: довжина хвилі, частота коливань та швидкість поширення.

Виділяють природні й антропогенні ЕМП:

• природне ЕМП Землі: у процесі життя людина постійно піддається дії ЕМП напругою 400 А/м, яка залежить від географічного положення, часу доби, року та сонячної активності ("магнітні бурі").

• штучні ЕМП в даний час одним з найбільш небезпечних антропогенних факторів фізичної природи у всіх розвинених країнах, особливо в містах (генератори і т.д.). На Україні 25% населення піддається впливу підвищених рівнів ЕМП.

Спектр ЕМП радіочастот: радіохвилі низької, середньої частоти, а також радіохвилі високої частоти (ВЧ), ультрависоких частот (УВЧ), надвисоких частот (НВЧ), гіпервисоких (крайньовисоких) частот (ГВЧ абоКВЧ). НВЧ, УВЧ (табл. 14.1) широко використовуються в медицині: фізіотерапія, хірургія, онкологія.

Таблиця 14.1

Класифікація електромагнітних коливань радіочастот по частоті коливань і довжині хвилі

Діапазон частотДіапазон хвильЧастота коливаньДовжина хвилі
Висока частота (ВЧ)Довгі · Середні · Короткі100-300 кГц 300 кГц – 3 МГц 3 МГц-30 МГц3 – 1 км 1 км -100 м 100 м – 10 м
Ультрависока частота (УВЧ)Ультракороткі30 МГц- 300 МГц10 μ- 1 μ
Надвисока частота (НВЧ)Дециметрові Сантиметрові Міліметрові300 МГц-3 ГГц 3 ГГц-30 ГГц 30 ГГц-300 ГГц1 μ – 10 см 10 см – 1 см 10 мм- 1 мм

Дія ЕМП на організм. Біологічний ефект ЕМП залежить від частоти, інтенсивності, часу експозиції, характеру випромінювання (безперервне, модульоване) та режиму опромінення (постійне, періодичне, інтермітуюче).

Нетермічна дія (спостерігається при низьких дозах) – вплив на субстрати організму з утворенням біоактивних речовин. При хронічній дії відмічається кумулятивний ефект.

Теплова дія (при великих дозах) ЕМП за рахунок гальмування коливань в органах та тканинах, теплова деструкція органів і тканин – при аваріях та порушеннях техніки безпеки. Для дії ЕМП характерні три синдроми: астенічний, астеновегетативний та гіпоталамічний (діенцефальний).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іонізуюче випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання
  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання