При організації харчування дітей та підлітків слід виходити із загальних фізіологічних і гігієнічних вимог до їжі та харчування. Але одночасно необхідно враховувати, що потреба в харчуванні в кількісному та якісному відношенні в дітей дещо відрізняється від потреб дорослих у відповідності з анатомофізіологічними особливостями організму, що росте.
Правильно побудоване харчування має велике значення для нормального фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, підвищує працездатність, витривалість, стійкість до несприятливих впливів зовнішнього середовища, до інфекційних та інших захворювань. Недостатнє або надмірне харчування нерідко служить причиною захворювань шлунково-кишкового тракту, порушенням нормального обміну речовин, зайвої маси тіла або схуднення.
Енергетична цінність харчування в дитячому віці, в порівнянні з дорослими, повинна бути більшою, що пояснюється більш інтенсивним обміном речовин, значною рухливістю дітей. При визначенні якісного складу їжі необхідно враховувати, що, на відміну від дорослих, їжа потрібна дітям не тільки для відновлення витрат в структурних клітинних елементах, але і для росту та розвитку організму.
Білки. Значно підвищується потреба в білках, як основному пластичному матеріалі. Встановлено, що потреба дітей у білках залежить від віку: чим він менший, тим більше потрібно білка. У віці 7–12 років необхідно вживати 2,5-3 г білка на 1 кг маси тіла на добу, у 12-16 років – 2 г, тоді як дорослим людям при легкій фізичній роботі досить 1,2-1,3 г. Питома вага тваринного білка в раціонах дітей повинна бути достатньо високою (не менше 60%). Білки м'яса, риби, яєць, молока та молочних продуктів найкращі для підростаючого організму. При нестачі білка в їжі затримується ріст та розвиток дітей, відмічається зменшення маси тіла, розвивається слабкість, швидка стомлюваність, знижується імунітет.
Жири. Споживання жирів в дитячому віці також дещо збільшується у зв'язку з тим, що вони є більш концентрованими джерелами енергії, ніж вуглеводи, і містять важливі для дітей вітаміни А і Д. Найбільш сприятливі умови для росту та розвитку дітей створюються в тому випадку, коли на 1 г білка припадає 1 г жиру. Найбільш цінним жиром для дітей є вершкове масло; при необхідності застосовують риб'ячий жир, який багатий вітамінами А і Д та відіграє велику роль в профілактиці та лікуванні рахіту і карієсу зубів.
Вуглеводи. Вуглеводи в молодшому дитячому віці потрібні у відносно меншій кількості, ніж у старшому. Це пояснюється меншою потребою в енергетичному матеріалі, який поступово збільшуеться з віком у зв'язку з підвищеними фізичними навантаженнями. Надмірна кількість вуглеводів в їжі пригнічує ріст та розвиток дітей, призводить до зниження імунітету і підвищеної захворюваності карієсом зубів.
Вітаміни. У дитячому віці підвищується потреба у вітамінах. Діти більш чутливі до нестачі будь-яких вітамінів, ніж дорослі. Нестача вітамінів, окрім специфічних хворобливих проявів, може викликати захворювання, клінічна картина якого виражена слабо і справжню причину його буває важко розпізнати. У таких випадках у дітей відмічаються деяка млявість, блідість, швидка стомлюваність, іноді болі в колінах, зниження апетиту та ін.
Особливо важливе значення, як уже зазначалося, мають вітаміни А і Д. Дефіцит в їжі вітаміну А викликає зупинку росту, зниження маси тіла, порушення нормального зору та захисної функції слизових оболонок і шкіри. Нестача вітаміну Д викликає рахіт, сприяє виникненню карієсу зубів та негативно впливає на самопочуття і загальний розвиток дитини. Гіповітаміноз С проявляється загальною слабкістю, зниженням працездатності, опірності до інфекцій, кровоточивістю ясен, сприяє розвитку карієсу зубів та ін.
Мінеральні речовини. Мінеральні речовини є пластичним матеріалом і необхідні для росту та розвитку скелету, зубів. Для підростаючого організму найбільше значення мають солі кальцію, фосфору, магнію та заліза. Звичайна змішана їжа забезпечує дітям необхідну кількість мінеральних речовин, за умови достатньої кількості молока та молочних продуктів, важливих джерел кальцію і фосфору. Добова норма кальцію для дітей старше 4 років становить 800 мг, фосфору – 800 мг. Також необхідна достатня кількість магнію – 12-13 мг/добу (бобові, крупи і хліб грубого помелу). Основні продукти дитячого харчування не завжди забезпечують потребу організму в залізі (18 мг/добу), тому необхідні додаткові джерела його надходження (жовток яєць, фрукти, овочі, злакові, печінка).
Режим харчування. Під режимом харчування розуміють правильний розподіл добового раціону, який входить в загальний режим дня і є його основою, поряд з навчальним процесом. Це суворе дотримання погодинного режиму прийому їжі, кратність прийомів їжі та інтервалів між ними. Також сюди включається розподіл їжі згідно окремих прийомів по енергетичній цінності та хімічному складу. Чим менша дитина – тим частіше повинні бути прийоми їжі: у дошкільнят 5 разів з перервою 3 години, у школярів – 4 рази через 4 години. Наприклад, час прийому їжі для школярів, які навчаються в першу зміну: 800; 11–1130; 15–1530; 19–1930.
Велике значення в харчуванні школярів мають гарячі сніданки або обіди, які організовуються на перервах у школах. Енергетична цінність шкільних сніданків повинна складати близько 25–30% добового раціону. На сніданки береться одна з других гарячих страв, а також чай із загальною енергетичною цінністю разом з хлібом 500-700 ккал. У багатьох школах також передбачені обіди з двох гарячих страв та солодкого у вигляді киселю, компоту із загальною енергетичною цінністю рівній 35-40% добової потреби. Підвищене по енергетичній цінності харчування доцільно застосовувати під час занять фізичною працею, а також при систематичних заняттях у спортивних секціях.
Гігієнічні основи фізичного виховання дітей та підлітків
Поряд із завданням навчання та виховання перед всіма дитячими установами, в тому числі перед загальноосвітньою школою, стоїть завдання збереження та зміцнення здоров'я дітей.
Рухова активність дітей зі вступом до школи знижується приблизно на 50% і у міру переходу з класу в клас зменшується ще більше. Сучасний школяр внаслідок великого навчального навантаження проводить близько 85% часу дня в сидячому положенні. Недостатність рухів викликає ослаблення усього організму, зниження функціональних можливостей основних фізіологічних систем, порушення обміну речовин та розвиток цілого ряду захворювань.
Основною формою фізичного виховання в школі є уроки фізичної культури, на які відводяться у всіх класах по 2 години на тиждень. Вони включають різноманітні фізичні вправи, спрямовані на забезпечення гармонійного фізичного розвитку учнів, і проводяться з дотриманням принципів поступовості, послідовності та систематичності в нормованих фізичних навантаженнях.
Фізичні навантаження нормують у відповідності з віком учнів та іншими особливостями. Інтенсивні вправи чергують з більш легкими, закінчують уроки вправами, які виконуються в повільному темпі, ходьбою, які мають заспокійливу дію на нервову, серцево-судинну та дихальну системи.
При правильній організації занять спортом, з урахуванням віково-статевих та індивідуальних особливостей учнів, забезпечується загальнооздоровчий ефект, знижується захворюваність, особливо простудними хворобами, поліпшуються показники фізичного розвитку, працездатності та успішності.
Рухова активність – кількість різних рухів за певний проміжок часу. Вона є необхідною умовою нормального розвитку організму дитини. При порушенні фізіологічно зумовленої потреби організму дитини в рухах можливий розвиток гіподинамії чи гіперкінезії.
• 1) Гіподинамія – недостатня фізична активність, яка призводить до розвитку гіпокінезних станів: астеновегетативний синдром, синдром детренованості, надмірна вага. Причини гіпокінезії: неправильний режим дня, захворювання, кліматичні умови, соціальні чинники.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах“ на сторінці 1. Приємного читання.
