Гігієнічні вимоги до приймального відділення

Гігієна та екологія

Приймальне відділення призначене для реєстрації, медогляду, постановки або уточнення діагнозу, санобробки хворих та, в разі необхідності, – надання екстреної медичної допомоги.

До складу приймального відділення входять такі приміщення: вестибюль (для очікування), реєстратура та довідкова, приміщення для тимчасового зберігання речей хворих, оглядова, санпропускник (роздягальня, ванна з душем, одягальнх), процедурна перев'язочна, лабораторія для термінових аналізів, рентгенкабінет, палати на 1-2 ліжка, кабінет чергового лікаря, кабінет завідувача відділенням, туалет для персоналу. Приміщення для виписки: кабінет для переодягання хворих, виписна.

Дитяче приймальне відділення має приймально-оглядові бокси, бокси для дітей з нез'ясованим діагнозом, санпропускник для персоналу (душові, гардеробні).

Гігієнічні вимоги до інфекційного відділення

Інфекційні хворі поступають в інфекційні відділення, які знаходяться в окремому будинку, не тільки для лікування, але й для ізоляції. Тому, внутрішнє планування та санітарний режим цього відділення з метою профілактики ВЛІ має ряд особливостей, які починаються з прийому хворих, яких, минаючи центральне приймальне відділення, поміщають в приймально-оглядовий бокс інфекційного відділення. Після термометрії та огляду тут же хворі проходять санітарну обробку, а їх одяг відправляють у дезінфекційне відділення. Після того, як хворий залишає оглядовий бокс, його прибирають, провітрюють, дезінфікують із застосуванням бактерицидних ламп. Площа приймально-оглядових боксів становить 16 м2 (2 бокси у відділенні на 30-60 ліжок). Ізоляція хворих здійснюється в боксах, напівбоксах та боксованих палатах.

Види палат в інфекційному відділенні.

• 1) Бокс – приміщення загальною площею 22 м2, в якому знаходиться палата, вхідний тамбур, через який поступають хворі, санвузол, шлюз, який з'єднаний з лікарняним коридором. У шлюзі розміщуються умивальник, вішалка для халатів, дезрозчини. Через нього медперсонал потрапляє в палату до хворого. У бокси поміщають хворих з нез'ясованим діагнозом та особливо небезпечними інфекціями.

• 2) Напівбокс – відрізняється від боксу тільки відсутністю зовнішнього входу з тамбуром. Хворі поступають в палату напівбоксу через лікарняний коридор.

• 3) Коксовані палати – звичайні палати, ліжка в яких розділені перегородками висотою 2-2,5 м для попередження контакту між інфекційними хворими. В такі палати не можна поміщати хворих з повітряно-крапельними інфекціями (загальний повітрообмін в палаті).

Інфекційне відділення повинно мати два входи: один для хворих, другий – для персоналу, для доставки медикаментів, їжі та ін. У приймальному відділенні інфекційного корпусу передбачений санпропускник для персоналу. Стічні води від інфекційного від ділення перед скиданням у міську каналізацію знезаражуються (норма залишкового хлору у них – 3 мг/л).

Харчування хворих у стаціонарі

Особливу увагу слід приділяти також питанню харчування хворих в лікарнях. Існують централізована та децентралізована системи організації харчування в них. При централізованій системі на центральному харчоблоці лікарні готують страви, які потім доставляють безпосередньо у відділення, де їх підігрівають та роздають хворим. При такій системі страви готуються заздалегідь, вони деякий час зберігаються на кухні, їжа декілька разів перекладається з одного посуду в інший, транспортується (часто по вулиці), охолоджується та підігрівається. При цьому в значній мірі втрачаються смакові якості їжі, знижується її вітамінна цінність.

При децентралізованій системі на центральному харчоблоці заготовлюються напівфабрикати, а у відділеннях обладнані спеціальні кухні, в яких з напівфабрикатів відносно швидко готують страви, які відразу роздають хворим. При такій системі харчова цінність раціону значно поліпшується. Однак в організаційному сенсі ця система значно більш громіздка, тому використовується поки що рідко. При організації харчування в лікарнях слід мати на увазі, що в даний час існує дуже прогресивна теплова техніка, яка дозволяє швидко та якісно здійснювати приготування страв для харчування (різного роду автомати для приготування їжі, надвисокочастотні печі і т.д.).

Харчоблок слід розміщувати в окремо розташованому будинку, не зблокованим з головним корпусом, із зручними наземними та підземними транспортними зв'язками (галереями) з іншими (лікувальними) корпусами. У буфетних в кожному відділенні має бути передбачено два роздільних приміщення: для підігрівання та роздавання їжі (не менше 9 м2) та мийна посуду (не менше б м2). Роздачу їжі хворим проводять буфетниці та чергові медичні сестри відділення. Роздача їжі повинна проводитися в халатах з маркуванням "Для роздачі їжі". Контроль роздачі їжі відповідно до призначених дієт здійснює старша медична сестра. Не допускається залучати до роздачі їжі молодший обслуговуючий персонал.

Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання, устаткування, утримання харчоблоку, буфетних відділень, кулінарної обробки та реалізації харчових продуктів передбачені відповідними Санітарними правилами і нормами.

Особиста гігієна персоналу харчоблоку. Всі працівники харчового блоку повинні перед прийомом на роботу пройти медичний огляд і бути перевірені на носійство збудників гострих кишкових інфекцій, паразитоносійство та туберкульоз. Надалі медичний огляд проводиться щоквартально, а обстеження на паразитоносійство, бацило- й глистоносійство – у строки, встановлені місцевими органами санітарного нагляду, обстеження на туберкульоз – щорічно.

Не допускаються до роботи особи, які хворіли черевним тифом, паратифом, дизентерією, які є носіями цих інфекцій, а також хворі на активну форму туберкульозу легенів, позалегеневими формами туберкульозу (кісток, суглобів та ін.), які мають гнійничкові захворювання шкіри. Відсторонюються від роботи також ті, хто проживає спільно з особами, які захворіли (та хворіють) гострими кишковими інфекційними хворобами.

Всі працівники харчового блоку повинні бути забезпечені відповідним спецодягом, а в процесі роботи дотримуватися чистоти та охайності. Особливо слід стежити за чистотою рук, мити їх після кожного випадкового забруднення, при переході від однієї роботи до іншої, після відвідування туалету і т. д. При виході з кухні або з Їдальні спецодяг потрібно знімати та знову надівати після повернення. Кухар, по закінченні приготування їжі, перед її роздачею, повинен надягати чистий спецодяг. Курити та приймати їжу у виробничих приміщеннях забороняється.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до приймального відділення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення
  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання