Робоча поза. Правильна робоча поза, яка забезпечує рівномірний розподіл навантаження по всьому тілу та створює сприятливі умови для здійснення процесів кровообігу та дихання, є важливим фактором, який впливає на рівень працездатності та на стан здоров'я працюючих.
Для багатьох професій характерне вимушене, часто неприродне положення тіла під час роботи, наявність механічного тиску предмету на окремі частини тіла, тривале напруження певної групи м'язів, органів та систем. Все це може призвести до деформації окремих частин тіла, застійних явищ в крові, перенапруження тих чи інших органів і тим самим обумовити зниження працездатності та виникнення захворювань, пов'язаних із зазначеним механічним впливом.
Раціональною робочою позою вважається така, яка легко підтримується при мінімальному динамічному та статичному напруженні м'язів незалежно від того, виконується робота сидячи чи стоячи.
Лікарі-стоматологи виконують роботу сидячи або стоячи, чергуючи ці пози протягом робочого дня в залежності від характеру операцій та положення хворого (сидячи, лежачи). На терапевтичному прийомі лікарі працюють переважно сидячи, а на хірургічному та ортопедичному – переважно стоячи.
Поза стоячи, якщо вона переважає в процесі роботи, вважається нераціональною внаслідок незначного, постійного і до того ж нерівномірного навантаження на нижні кінцівки. Вага тіла переноситься на одну ногу, найбільший вплив при такому положенні тіла доводиться на стегно. Положення тазу і голівки стегна змінюється, мускулатура тазу зміщується вгору, що сприяє викривленню хребта убік (розвивається сколіоз). Разом з тим робота в нахиленому положенні тіла з витягнутими вперед руками сприяє утворенню кіфозу. При цьому положенні тіла обмежується рухливість грудної клітки, а це здавлює серце, порушує його роботу, призводячи до слабкості, запаморочення, аритмій (М. Мозенталь, Р. Шебель).
У результаті тривалого стояння з'являються больові відчуття в області м'язів спини, шиї, плечей, застійні явища в органах черевної порожнини, малого тазу та судинах ніг. Непоодинокі випадки розвитку варикозного розширення вен, плоскостопості, з'являються запори.
Положення сидячи під час роботи більш раціональне, однак постійне сидіння протягом робочого дня вкрай утомливо і при цьому також спостерігаються застійні явища в органах черевної порожнини, тазу, розвиваються захворювання, пов'язані з сидячим способом життя (геморой та ін.). При роботі сидячи слід розміщувати на робочому місці всі допоміжні інструменти та прилади на висоті та в горизонтальній площині у відповідності з власним ростом та довжиною рук.
Порівняльна гігієнічна оцінка робочої пози лікарів- стоматологів протягом зміни показала раціональність поперемінного положення тіла, коли робота сидячи займає 50-60% часу, а решту часу припадає на позу стоячи та короткочасні пересування, пов'язані з роботою, плюс невеликі перерви.
З точки зору фізіології та гігієни, оптимальною робочою позою для стоматологів необхідно вважати вільну позу в положенні "сидячи-стоячи", тобто лікарі повинні застосовувати на практиці знання про те, коли та які операції раціональніше виконувати при тому чи іншому положенні тіла:
• в положенні сидячи зручніше проводити тонкі кропіткі, тривалі за часом маніпуляції при зручному доступі до операційного поля;
• в положенні стоячи необхідно працювати при поганому доступі до операційного поля, виконувати короткочасні маніпуляції, а також такі маніпуляції, які вимагають значних фізичних зусиль, так як максимальне зусилля людина здатна робити в положенні стоячи рухом рук на себе.
Після огляду пацієнта та встановлення діагнозу захворювання, перш ніж приступити до процесу лікування, лікар повинен підібрати найбільш зручну робочу позу для лікування тієї чи іншої групи зубів, надати відповідне положення пацієнту.
Профілактика. Для профілактики захворювань, які виникають у стоматологів у зв'язку з вимушеним положенням тіла під час роботи, а також зниження стомлюваності, рекомендуються фізичні вправи. Доцільно проводити фізкультурні хвилинки в процесі робочого дня або після нього вдома та ін. Гімнастичні вправи повинні бути спрямовані на зміцнення м'язів спини, плечового поясу, шиї, додання гнучкості й еластичності хребту, розслаблення м'язів ніг.
На малюнках 14.2, 14.3, 14.4 і 14.5 наведені варіанти рекомендованих раціональних робочих поз для стоматологів-терапевтів під час лікування різних груп зубів.
Мал. 14.2. Перша рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта. Поза лікаря зручна, опора тіла на сидіння і ноги достатня. Така поза дозволяє лікарю працювати без зайвої напруги. Операційне поле доступне для проведення тонких лікувальних маніпуляцій на 5, 4, 3, 2, 1| зубах, лікарю не доводиться робити додаткові небажані рухи.
Мал. 14.3. Друга рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта (вид збоку). Голова пацієнта повернена в бік лікаря. У цій позі зручно лікувати |1, 2, 3, 4, 5 зуби. Операційне поле розташоване близько, добре освітлено, що виключає статичну напругу м'язів лікаря і напругу його органу зору.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму“ на сторінці 1. Приємного читання.
