Існує багато токсичних рослин, до складу яких входять отруйні речовини (алкалоїди, органічні кислоти, глікозиди, ефірні масла і т.п.). Ці речовини можуть бути як у диких, так і в деяких культурних рослинах (у коренях, ягодах, плодах). Токсичні властивості рослини (ягоди беладони, букові горіхи, блекота чорна, болиголов плямистий та ін.) можуть набувати за певних (кліматопогодних, сезонних і т.п.) умов. Токсичні речовини також можуть утворюватися і за певних умов зберігання продуктів повсякденного харчування. Добре відомий приклад – накопичення токсичної сполуки соланіну в пророслих та позеленілих плодах картоплі. Соланін, добре розчиняється у воді, тому в цілях запобігання отруєння місця позеленілої картоплі, слід добре зрізати.
Токсичними можуть бути плоди кісточкових дерев. Так, в гіркому мигдалі, кісточках (ядрах) абрикос, персиків, айви, вишні міститься ціаногенний глікозид амигдалін, який може виділяти дуже токсичну речовину – синильну кислоту. її концентрація в плодах кісточкових коливається від 10–30 до 500-700 мг/кг (гіркий мигдаль). Мінімальна смертельна доза синильної кислоти для людини становить 100-200 мг.
Певну небезпеку мають лектини (фазін), які містяться в бобових культурах. Вони термолабільні і розпадаються під час варіння, але можуть зберігатися в квасоляному борошні, сирих недоварених бобових. Отруйні властивості мають домішки насіння деяких бур'янів (софори, гірчаку, геліотропа). Під час збору бджолами нектару квітів рододендрона та азалії нейротропна отрута, яка міститься в них, може переходити в мед і він набуває токсичних властивостей.
Отруєння тканинами тварин, отруйних за своєю природою
Деякі види риб і деякі тварини гідробіонти (молюски) також можуть бути токсичними, а їх вживання призводить до харчових отруєнь. Токсичні речовини, такі як тетрадотоксин, гістамін, гістидин, містяться в м'язових тканинах деяких видів тунця, скумбрії (так зване скумбрієві отруєння) інших риб (понад 40 видів). Отруйними можуть бути ікра та молоко деяких риб під час нересту.
Клінічна картина отруєнь тваринами гідробіонтами дуже різноманітна і залежить від конкретної причини. Однак найбільш характерними проявами є короткий інкубаційний період (через 5-10 хвилин після вживання продукту), порушення координації рухів, нудота, головний біль, порушення дихання, біль і параліч м'язів, задишка, судоми, алергічні реакції (набряк Квінке та ін.), біль у животі, діарея і т.п.
Основний спосіб профілактики – чітке визначення неїстівних видів тварин гідробіонтів та вилучення їх з харчування людини. Під час вилову скумбрієвих видів риби істотне значення мають заходи, спрямовані на зменшення гістаміноутворення: швидка обробка риби, знекровлення її м'яса, зберігання в холодильнику при температурі менше ніж 0 °С, захист від мікробного та іншого забруднення.
Отруєння солями важких металів
Ксенобіотики. які містяться в матеріалах, з яких виготовлений посуд, тара, харчове обладнання і пакувальні матеріали, при певних умовах можуть потрапляти до харчових продуктів та стати причиною захворювань і навіть гострих отруєнь. Це, насамперед, стосується таких хімічних речовин як: свинець, мідь, цинк. Надходження їх в їжу сприяє кисла їжа, молочні продукти.
Санітарним законодавством вказана допустима концентрація важких металів у посуді і в їжі. Наприклад, вміст свинцю в олові для кухонного посуду допускається в межах 1%, гранично допустима концентрація міді не повинна перевищувати 80 мг/кг – в томатній пасті, 8 мг/кг – в томатному соусі, 5 мг/кг – в молоці, в фруктових компотах; гранично допустима концентрація цинку коливається від І мг/кг в овочах і фруктах, до 40-50 мг/кг в бобових, рибних та м'ясних продуктах. Причиною гострих і хронічних захворювань можуть стати харчові домішки (речовини, які покращують органолептичні властивості і консистенцію виробів, а саме ароматизатори, барвники, харчові кислоти, стабілізатори тощо), антимікробні речовини, антиокислювачі, емульгатори, розпушувачі тіста та інші сполуки, які використовують під час виробництва харчових продуктів.
Харчові отруєння пестицидами
Сучасне сільськогосподарське виробництво потребує широкого використання різних синтезованих хімічних речовин. Вони потрібні для боротьби зі шкідливими комахами та бур'янами, запобігання хвороб рослин і т.п. За даними ФАО/ВООЗ, для цього використовується понад 60 тис. різних препаратів. Причому їх кількість, а також кількість біологічно активних добавок безперервно зростає. Зростає і інтенсивність їх використання, яка зараз досягає 2-4 кг на І га. Майже всі пестициди небезпечні для здоров'я, деякі з них викликають ентеротоксичні, органотоксичні, алергенні, мутагенні, канцерогенні та інші небезпечні для людини ефекти. Загроза застосування пестицидів полягає не тільки в тому, що вони можуть викликати гострі, навіть смертельні отруєння (це можливо в результаті грубих порушень правил техніки безпеки під час виробництва і роботи з отрутохімікатами, у зв'язку з нещасними випадками в побуті). Велике значення мае контроль за вмістом залишкової кількості пестицидів в продуктах, воді та їх надходження в організм людини (табл. 11.2).
Основне завдання профілактики – синтезування менш токсичних для людей хімічних пестицидів. їх поступова заміна біологічними засобами захисту сільськогосподарської продукції, створення системи вирощування та виробництва екологічно безпечних харчових продуктів і т.п.
Розслідування випадків харчових отруєнь
У разі виникнення харчового отруєння необхідно терміново вжити заходів для надання невідкладної медичної допомоги потерпілому або потерпілим, з'ясувати причини й обставини отруєння, провести профілактику виникнення нових випадків отруєнь. Тому слід дотримуватися певної послідовності в діях. Перш за все. лікар (медичний працівник) повинен встановити попередній діагноз, надати невідкладну медичну допомогу потерпілим і. в разі потреби, госпіталізувати їх. Одночасно телефоном, телеграфом чи посильним необхідно повідомити про випадок отруєння до місцевої СЕС. Далі слід проконтролювати вилучення з ужитку залишків підозрілих продуктів та виробів, а також припинити подальшу їх реалізацію до проведення поглибленого розслідування.
Зразки підозрілої їжі (самі продукти і напівфабрикати для її приготування), змивні води (блювотні маси), сечу, калові маси потерпілих необхідно відіслати для лабораторного дослідження в СЕС. За показаннями проводять забір крові для посіву на гемо- культуру.
У письмовому екстреному повідомленні (форма 058-0) в СЕС вказують прізвище, ім'я та по батькові потерпілого, його вік (для дітей до 14 років-дату народження), дату захворювання, попередній або остаточний (підтверджений лабораторно) діагноз, адреса проживання та роботи (навчання, відпочинку тощо), місце госпіталізації. Повідомлення такого змісту направляють до СЕС і при гострих професійних отруєннях та інфекційних захворюваннях.
Таблиця //. 2
Гігієнічні нормативи вмісту залишкових пестицидів у харчових продуктах
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Отруєння продуктами рослинного походження“ на сторінці 1. Приємного читання.
