Земельна ділянка шкільних установ
Земельна ділянка є невід'ємною частиною школи, так як призначена не тільки для перебування учнів на свіжому повітрі, але й використовується для навчальних цілей.
При виборі ділянки для дитячих навчально-виховних закладів необхідно керуватися такими загальними для них вимогами:
• 1) близькість до місця проживання обслуговуваного контингенту, яка визначається радіусом обслуговування в залежності від віку дітей, кліматичних особливостей місцевості та характеру забудови. Для школярів молодших класів радіус обслуговування повинен становити до 0,5 км, для школярів середніх класів – до 1 км, для школярів старших класів – до 1,5 км, у сільській місцевості (за умови організованого підвезення дітей спеціально виділеним транспортом) – до 3 км;
• 2) достатнє віддалення від підприємств, які є джерелами забруднення повітря хімічними речовинами або шуму, а також від великих магістралей, підприємств побутового обслуговування (гаражі, АЗС, хімчистки, пральні та ін.) та місць великого скупчення людей (вокзали, ринки тощо);
• 3) обрана ділянка повинна відповідати загальним санітарним вимогам, бути достатньою за розмірами, щоб забезпечити найкращі умови перебування дітей та виконання всіх основних режимних складових (табл. 13.1).
Таблиця 13.1
Площа земельної ділянки загальноосвітньої школи
| Кількість учнів | Площа ділянки, га | Кількість учнів | Площа ділянки, га |
| 40 | 0,3 | 627 | 2,0 |
| 80 | 0,5 | 784 | 2,2 |
| 129 | 1,2 | 1176 | 2,8 |
| 320 | 1,7 | 1568 | 3,0 |
| 464 | 2,0 | 1960 | 4,0 |
4) на ділянці повинні бути наступні зони: а) навчальна, площа, зайнята шкільною будівлею, розташована від вулиці на відстані не менше 15-20 м; б) навчально-дослідна зона, в) спортивна зона в глибині ділянки; г) зона відпочинку (2 майданчики для рухливих ігор для молодших та старших класів); д) господарська зона; е) житлова (при наявності спальних корпусів). Озеленення має становити не менше 50% території, включаючи захисну зону з дерев та чагарників по периферії ділянки.
Вимоги до шкільної будівлі
Існує три основні системи будівництва шкіл: 1) централізованії (компактна) – всі шкільні приміщення знаходяться в одній будівлі. Це більш старі проекти, недоліком яких є високий рівень інфекцій, шуму, забруднення повітря і т.д.;
• 2) павільйонна (децентралізована) – багато маленьких окремих будівель. Цей вид будівництва прийнятний в даний час для шкіл санаторного типу;
• 3) блокова (секційна) – блоки для молодших, середніх, старших класів, спортзалу, госпчастини. Ця система будівництва найкраща в гігієнічному відношенні: ізоляція дітей різного віку, нижчий рівень шуму та забруднення повітря, профілактика травматизму школярів. Така структура передбачає можливість розміщення дітей різних вікових груп в окремих блоках, разом з тим, загальноосвітні приміщення об'єднуються в загальний блок (мал. 13.1).
А Б В
Мал. 13.1. Основні варіанти будівництва споруд учбових закладів
А – централізована; Б – блокова; В – павільйонна
Дві останні системи будівництва слід вважати найбільш доцільними для використання в сучасних умовах. При цьому в одній секції повинні розміщуватися максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів для двох суміжних (1 і 2 класи, 3 і 4 класи тощо) вікових груп.
Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. У разі розміщення загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих чотирьох- п'ятиповерхових будівлях, четвертий і п'ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл“ на сторінці 1. Приємного читання.
