Ґрунт разом з повітрям і водою є середовищем, з яким людина безпосередньо пов'язана протягом всього життя. Мешкаючи на поверхні землі, добуваючи з ґрунту воду, проводячи різні земельні та сільськогосподарські роботи, людина постійно піддасться впливу окремих ґрунтових чинників, які залежно від умов можуть по різному впливати на стан її здоров'я.
Літосфера (земна кора) – мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка поширюється від її поверхні до магми. Вона складається з власне літосфери, сформованої з магматичних порід, зруйнованих фізичними, фізико-хімічними та хімічними процесами до появи життя на Землі, і ґрунту.
Ґрунт – поверхневий шар літосфери (товщиною від декількох міліметрів на скельних породах до 10 км в низинах), сформований після появи життя на планеті Земля внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів (мікроорганізмів і коренів вищих рослин). Ґрунт складається з поверхневого (0-25 см) орного або гумусного шару, якому притаманна родючість та який обробляється при вирощуванні рослин, і власне ґрунту.
Ґрунт надзвичайно різноманітний в залежності від умов його формування (клімату та рослинності). В Україні найбільш поширені чорноземи (54,0% території), – сірий лісовий ґрунт (18,2% території) та дерново-підзолистий (7,8% території).
Механічна структура та фізичні властивості ґрунту
Ґрунт складається з твердих частинок і вільних проміжків між ними – пор, заповнених повітрям. До ґрунтових частинок з діаметром більше 3 мм відносяться каміння та гравій, від 1 до 3 мм – крупний пісок і менше 1 мм – дрібний пісок, глинисті частинки і пил. У відповідності з цим розрізняють кілька порід ґрунту: кам'янистий; піщаний, якщо в ньому більше 80% піску; супіщаний при вмісті до 30% глини; суглинок при вмісті до 50% глини; глинистий, якщо глини більше 50%; вапняний при наявності більше 50% вапна; крейдяний, що містить більше 50% крейди; солончаковий, багатий хлоридом натрію; чорноземний, що містить понад 20% гумусу (пе-
Мал. 7.1. Сита Киппа для визначення механічною складу грунту
регною), який утворюється з продуктів розкладання рослинних і тваринних організмів; торф'яний, в якому основним компонентом є органічні частинки гумусу.
Поверхневий шар грунту являє собою складний комплекс мінеральних сполук (90-99%) та органічних речовин (1-10%). Мінеральна частина складається, в основному, з піску, шини, вапна і мулу, солей кремнію, алюмінію, кальцію, магнію та ін., які містяться в них; органічна частина – з гумусу (перегною), в ньому міститься велика кількість мікроорганізмів.
Механічний склад – процентний розподіл часток грунту за їх розміром. Визначається просіюванням через сита Кнопа, яких існує 7 номерів з отворами діаметром від 0,25 до 10,0 мм (мал. 7.1). До механічних елементів грунту належать: камінь та гравій (розміром >3 мм); пісок крупний (3-І мм), середній (1-0.25 мм), дрібний (0,25-0,05 мм); пил великий (0.05– 0,01 мм), середній (0,01-0,005 мм), дрібний (0,005 – 0,001 мм); мул (<0,001 мм). За механічним складом грунти класифікують в залежності віл питомої ваги фізичною піску (частинки розміром > 0.01 мм) і фізичної глини (частки розміром <0,01 мм) (табл.7.1);
– пористість – сумарний об'єм пор в одиниці об'єму грунту, виражений у відсотках. Розмір пор тим більший, чим більші за розміром окремі механічні елементи грунту. Пористість грунту тим вища, чим менші за розміром її окремі механічні елементи;
Таблиця 7.1
Класифікація грунту за механічним складом (за М. Л. Качинським)
| Найменування грунту за механічним складом | вміст часток, % | |
| Глинистих часток діаметрам менше 0,01 мм | Піщаних частинок діаметром більше 0,01 мм | |
| важко глинисті | більше 80 | менше 20 |
| глинисті | віл 80 до 50 | від 20 до 50 |
| важкосуглинисті | віл 50 до 40 | від 50 до 60 |
| середньосуглиністі | від 40 до 30 | від 60 до 70 |
| легкосуглинисті | від 30 до 20 | віл 70 до 80 |
| супіщані | від 20 до 10 | від 80 до 90 |
| піщані | від 10 до 5 | від 90 до 95 |
| рихлопісчані | менше 5 | більше 95 |
• повітропроникність – здатність грунту пропускані повітря через свою товщу (підвищується із збільшенням розмірів пор). За складом фунтове повітря відрізняється від атмосферного. В фунтовому повітрі менше кисню, ніж в атмосфері, і більше вуглекислоти. в зв'язку з розкладанням органічних речовин. У ньому можуть знаходитися аміак, сірководень, летючі вуглеводні та жирні кислоти, вказуючи на забруднення фунту гниючими органічними речовинами. У крупнозернистому фунті повітропроникність більша, ніж у дрібнозернистому, тому в ньому створюються кращі умови для припливу кисню з атмосфери і окислення органічних речовин;
• водопроникність – здані їсть фунту поглинати і пропускати воду. Mat дві фази: поглинання (вільні пори послідовно заповнюються водою до повного насичення грунту) і фільтрації (при повному насиченні грунту водою вона рухається но порах під дією сили тяжіння);
• вологосмність – кількість вологи, яку здатен утримати групі сорбційними і капілярними силами. Воно залежить, головним чином, від загального об'єму пор, який в дрібнозернистих фунтах більший, ніж в крупнозернистих. а також віл розміру самих пор;
• капілярність ґрунту – здатність грунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів нагору. Чим менший розмір механічних частинок грунту, тим більшою буде капілярність грунту, а відповідно вище і повільніше буде підніматися в такому грунті вода;
• температура ґрунту – залежить від географічного положення та рельєфу місцевості, характеру грунту та пори року. Сильніше і швидше нагріваються схили, повернені на південь і південний схід, темний колір грунту сприяє поглинанню тепла, сухі грунти прогріваються швидше, ніж вологі. Найбільше нагрівається кам'янистий грунт, потім пісок і порівняно менше глинистий, торф'яний і чорнозем. Сирий грунт більш холодний внаслідок великої теплопровідності та значного тепловипромінювання. Рослинний покрив зменшує нагрівання і випромінювання тепла грунтом. Навпаки, штучні покриття (асфальт та ін.) підсилюють випромінювання унаслідок високого альбедо (віддзеркалення) і в літній час, підвищуючи температуру приземного шару повітря, погіршують мікроклімат та самопочуття людей.
Хімічний склад грунту
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць“ на сторінці 1. Приємного читання.
