Вітамін В6 (піридоксин)

Гігієна та екологія

Біологічна роль вітаміну В6 визначається його участю як коферменту у функціонуванні багатьох ферментів, у першу чергу ферментів амінокислотного обміну. Піридоксин бере участь у синтезі арахідонової кислоти, вітаміну PP, має велике значення в профілактиці атеросклерозу, а також підвищенні кислотності шлункового соку.

При дефіциті вітаміну Βύ в організмі виникають порушення білкового обміну, які проявляються запаленням шкіри (дерматит), м'язовою слабкістю, випадінням волосся, відсутністю апетиту, змінами з боку нервової системи: депресії, невритами, а також своєрідними запальними змінами на слизових оболонках порожнини рота, губ, язика, шкіри.

Джерелом вітаміну В6 є продукти тваринного та рослинного походження (печінка, м'ясо, дріжджі, зернові продукти, бобові, фрукти, овочі).

Потреба організму в піридоксині залежить від кількості вживання білка. Потреба дорослої людини становить 1.5-3 мг на добу. Вона збільшується при вагітності та лактації, опроміненні іонізуючою радіацією, при серцевій недостатності, а також в літньому віці. Застосовується вітамін Вб в стоматології при невралгії та невриті трійчастого нерва, глосалгії, гінгівіті, хейліті, десквамативному глоситі, пародонтиті.

Вітамін PP (ніацин)

У природі вітамін PP зустрічається у двох формах – нікотинова кислота і нікотинамід. Основне фізіологічне значення вітаміну PP визначається його роллю в окисно- відновних процесах як носія електронів. В організмі людини вітамін PP утворюється з амінокислоти триптофану (1 мг з 60 мг триптофану).

При дефіциті вітаміну PP виникає захворювання пелагра (від італ. Peliagra – шершава шкіра), яке характеризується запаленням шкіри і шлунково-кишкового тракту, ураженням центральної нервової системи. Для пелагри характерна наявність симптомів "трьох Д" (діарея, дерматоз, деменція). Перші ознаки гіповітамінозу PP нерідко виявляються в порожнині рота: глосит, маргінальний гінгівіт, виразки на міжзубних сосочках, стоматит, зникнення сосочків язика, посилення секреції, тріщини губ.

Основними джерелами вітаміну PP є дріжджі, крупи, хліб грубого помелу, висівки, бобові, субпродукти, м'ясо, риба, а також деякі овочі та сухі гриби.

Добова потреба дорослої людини у вітаміні PP становить 15–20 мг. Вітамін PP застосовують при стоматиті, гінгівіті, глосалгії, глоситі, пародонтиті, червоному плоскому лишаї, багато- формній ексудативній еритемі, уповільнених ерозивно-виразкових ураженнях та грибкових ураженнях слизової оболонки порожнини рота, множинному карієсі.

Вітамін В12 (цианокобаламін)

Біологічна дія вітаміну В12 тісно пов'язана з внутрішнім фактором Касла, який відіграє важливу роль у механізмі всмоктування кобаламінів. Основна дія кобаламіну – антианемічна.

При дефіциті вітаміну В12 з'являється сухість порожнини рота, виникає печія язика, він стає яскраво-червоним, полірованим, хворобливим, атрофуються смакові сосочки. При дефіциті вітаміну В12 можливий розвиток злоякісної анемії Аддісона-Бірмера, для якої характерне порушення кровотворної функції, нервової системи та органів травлення.

Основні джерела В12 – продукти тваринного походження, особливо багато його в печінці великої рогатої худоби та курей. У нормальних умовах мікроорганізми кишкової мікрофлори синтезують вітамін В12.

Добова потреба дорослих людей становить 3 мкг. вагітних 4 мкг.

Аскорбінова кислота (вітамін С)

Бере участь у різних видах обміну речовин, сприяє засвоєнню організмом білків, заліза, вітамінів, регулює обмін холестеролу. Забезпечує нормальне функціонування нервової системи, печінки, залоз внутрішньої секреції. Підтримує міцність стінок кровоносних судин. Багатогранне фізіологічне значення вітаміну С визначається тим, що він є сильним антиоксидантом. Оптимальний вміст аскорбінової кислоти в харчуванні підвищує працездатність, витривалість та стійкість організму до токсичних, канцерогенних і інфекційних агентів, стимулює регенерацію тканин.

При частковій нестачі аскорбінової кислоти в раціоні розвиваються приховані форми С-вітамінної недостатності (С-гіповітамінозний стан), що проявляється зниженням працездатності, швидкою стомлюваністю, апатією, сонливістю, кровоточивістю ясен. При відсутності її в харчовому раціоні виникає С-авітаміноз – цинга (в наш час практично не спостерігається).

Головним джерелом аскорбінової кислоти є свіжа шипшина, перець червоний солодкий, чорна смородина, обліпиха, свіжі горіхи, зелень, овочі, плоди та ягоди, але основними джерелами вітаміну С для населення України є продукти повсякденного споживання – свіжа та квашена капуста, Цибуля, часник, картопля, яблука та ін.

Відомо, що біологічна активність аскорбінової кислоти, яка міститься в натуральних джерелах, значно вище, ніж в С-вітамінних препаратах. Тому, що в продуктах вітамін С існує як комплекс з трьох форм: аскорбінової, дегідроаскорбінової кислот і аскорбігену, який має підвищену стійкість та активність, ніж окремі препарати. Під час вимочування продуктів вона переходить в воду, під час варіння – в відвар. Причиною її руйнування є окислення. Процес руйнування прискорюється в разі нагрівання в лужному середовищі в присутності каталізаторів, наприклад, солей міді та заліза.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вітамін В6 (піридоксин)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)
  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання