Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

Гігієна та екологія

Теплообмін людини підтримується шляхом урівноваження процесів хімічної (теплоутворення) і фізичної (тепловіддача) терморегуляції.

Хімічна терморегуляція – утворення тепла в організмі за рахунок біохімічних процесів (окислення харчових речовин і утворення з них кінцевих продуктів розпаду: білків, жирів, вуглеводів та енергії), її рівень визначається основним обміном. Утворення тепла відбувається головним чином у м'язах. Тепло також утворюється в шлунку, кишечнику, печінці, нирках та інших органах. Тепло передається від м'язів до шкіри, яка, в свою чергу, передає його до периферичних тканин, а надлишок виділяє в зовнішнє середовище.

Фізична терморегуляція забезпечує збільшення або зменшення тепловіддачі: при високій зовнішній температурі шкірні судини розширюються, збільшується виділення води потовими залозами, підвищується температура шкіри і, в результаті цього, віддача тепла з поверхні тіла зростає; при низькій температурі шкірні судини звужуються, кров переміщується до внутрішніх органів, шкіра охолоджується і тому різниця між температурою шкіри та повітря стає меншою, віддача тепла зменшується.

Серед шляхів віддачі тепла тілом людини основним є віддача тепла через шкіру. На цей шлях припадає 90% від усієї тепловіддачі. Решта 10% – на нагрівання прийнятої їжі, рідини, вдихуваного повітря та на випаровування води в легенях, виділення сечі.

Існує три основних шляхи віддачі тепла через шкіру:

• 1) Інфрачервоним випромінюванням (радіацією) (40-50%). Тепловіддача відбувається за рахунок потоку теплових променів в бік тіл з температурою поверхні нижче температури тіла людини. Віддача тепла шляхом випромінювання в закритих приміщеннях залежить від радіаційної температури (різниця температури тіла і температури оточуючих стін). При радіаційній температурі 35-36 °С віддача тепла випромінюванням припиняється. Якщо температура оточуючих стін буде вище 35 °С – людина буде нагріватися радіаційним шляхом. В умовах відкритої атмосфери віддача тепла випромінюванням залежить від сонячної радіації, температури грунту і стін будівель. Температура, вологість, швидкість руху повітря на віддачу тепла випромінюванням не впливають.

• 2) Проведенням (30-40%), тобто шляхом зіткнення тіла людини з навколишнім повітрям – конвекція, з предметами – кондукція (5%). Основна кількість тепла втрачається конвекцією. Величина конвекції залежить, в основному, від температури, а також від вологості, швидкості руху повітря. При температурі повітря 35–36 °С віддача тепла конвекцією припиняється. Якщо температура повітря буде вище 35 °С – людина буде нагріватися конвекційним шляхом. Підвищена вологість та рух повітря посилює віддачу тепла конвекцією.

• 3) Випаровуванням (10-20%) – випаровування з шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Величина залежить, в першу чергу, від вологості та швидкості руху повітря. Температура повітря та радіаційна температура на віддачу тепла випаровуванням не впливають. Якщо температура повітря та радіаційна температура зрівняються з температурою тіла людини, то залишиться лише один шлях тепловіддачі – випаровування. При відносній вологості 100% і температурі навколишнього повітря вище температури тіла людини – віддача тепла випаровуванням припиняється.

Стан терморегуляції. Якщо працюють всі шляхи віддачі тепла, то стан терморегуляції вважається задовільним. Якщо один шлях тепловіддачі буде перекритий, то виникає напруга терморегуляції. Надзвичайна напруга терморегуляції виникає коли перекритті два шляхи тепловіддачі. Якщо перекриті всі шляхи віддачі тепла, то може наступити розлад терморегуляції.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми
  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання