Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

Гігієна та екологія

Хвороби та симптоми, зумовлені дефіцитом, надлишком чи дисбалансом мікроелементів, називаються мікроелементозами. В залежності від кількості мікроелементів, які надходять, виділяють гіпо- і гіпермікроелементози.

Гіпомікроелементози можуть мати екзо- і ендогенне походження. До ендогенних належать гіпомікроелементози, обумовлені спадковими або вродженими захворюваннями. Особлива та маловивчена група – вторинні ендогенні мікроелементози, які виникають при інфекційних захворюваннях, ревматизмі, туберкульозі, хронічних захворюваннях травної системи, нирок і ЦНС.

Гіпермікроелементози пов'язані з надмірним вмістом мікроелементів у навколишньому середовищі природного (геохімічні провінції) або штучного (техногенне забруднення місцевості) походження.

Недостатність заліза є поширеним наслідком неадекватного харчування й найбільш частою причиною аліментарної залізо- дефіцитної анемії. Причини дефіциту заліза: недостатнє надходження з продуктами харчування, збільшені витрати заліза (хронічна втрата крові при виразковій хворобі шлунку, захворюваннях шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи, хронічна гемоглобінурія, паразитози), мальабсорбція заліза (захворювання тонкої кишки, стан після гастректомії), збільшена потреба в залізі (діти, вагітні та жінки, які годують груд дю).

В організмі дорослої людини міститься близько 2,3 г заліза, з яких 70% життєво необхідні, а 30% складають запаси заліза. При дефіциті заліза знижуються концентрація гемоглобіну та вміст еритроцитів у крові, виникають ретикулоцитоз, анізоцитоз і пойкилоцитоз, гіперплазія кісткового мозку, знижується активність залізовмісних ферментів цитохром С-оксидази, каталази, сукцинатдегідрогенази в органах і тканинах.

Аліментарна профілактика залізодефіцитних станів повинна будуватися з урахуванням не тільки вмісту заліза в харчових продуктах, але і його біологічної доступності. З їжі засвоюється переважно залізо, яке входить до складу гему, у меншій мірі двовалентне і майже не засвоюється тривалентне. Речовини, які підвищують засвоєння заліза з негемоглобінового джерела, крім м'яса, містяться в рибі, птиці та печінці. Утилізацію негемоглобінового заліза підсилює аскорбінова кислота.

Недостатність хрому

Тривалентний хром є активною складовою частиною глюкозотолерантного фактору та необхідний для утворення і активації інсуліну. Симптоми дефіциту хрому відмічаються у дітей з білково-енергетичною недостатністю, у літніх людей та вагітних.

Доросла людина щодня вживає від 52 до 78 мкг хрому. Максимальна кількість хрому міститься в яєчному жовтку та устрицях, але максимальну фізіологічну активність мають пивні дріжджі, а найменшу – м'ясо курей і сухе молоко. У яєчному жовтку, так само як і в овочах, хром біологічно недоступний. Практично значущими джерелами активного хрому є дріжджі, печінка, м'ясо, хліб, сухі гриби та пиво.

Недостатність йоду зустрічається в біогеохімічних провінціях багатьох країн світу. Біологічне значення йоду пов'язано з розвитком ендемічного зобу, який проявляється в гіпофункції і компенсаторному дифузному збільшенні щитовидної залози.

В ендемічних щодо зобу районах поширені залізодефіцитні анемії, відхилення у фізичному розвитку дітей, порушення процесів окостеніння та статевого дозрівання, зниження розумової працездатності, імунного статусу. При найбільш вираженій формі дефіциту йоду розвивається кретинізм з вираженим недоумством, затримкою росту, непропорційністю фізичного розвитку.

Добова потреба йоду 100-200 мкг. При адекватному харчуванні близько 70 мкг йоду надходить в організм з рослинною їжею, 40 мкг – з їжею тваринного походження. Високим вмістом йоду відрізняються морські водорості (160-800 мкг/100 г) і морська риба (тріска-135 мкг/100 г, хек сріблястий – 460 мкг/100 г). Вміст йоду в м'ясі, молоці та молочних продуктах становить в середньому

7–16 мкг/100 г.

Неправильне зберігання продуктів призводить до зниження вмісту йоду до 64,5%. Значні втрати йоду відбуваються в процесі кулінарної обробки.

Захворюваність населення ендемічним зобом знижують комплексні оздоровчі заходи. Йодована куховарська сіль містить 25 г йодиду калію на 1 т солі та дозволяє забезпечити щоденне надходження близько 200 мкг йоду. Однак йодована сіль нестійка при зберіганні і через б міс її використовують уже як звичайну кухонну сіль. Крім того, втрати йоду при тепловій обробці страв, приготованих з використанням йодованої солі, досягають 60%.

Наступний розділ:

Недостатність селену


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів
  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання