Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

Гігієна та екологія

Норми радіаційної безпеки України. Як зазначено раніше, гігієнічному нормуванню з точки зору порогової шкідливої дії, піддаються лише соматичні нестохастичні ефекти; встановлені нормативи радіації гарантують лише їхню відсутність. Можливість виникнення стохастичних, в тому числі спадкових порушень, зважаючи на їх безпороговість, є досить імовірною. У цьому – принципова відмінність гігієнічних нормативів радіації від інших шкідливих факторів (наприклад, токсичних речовин) – при їх дотриманні небезпека для здоров'я людини зберігається, хоча і в меншій мірі. Це положення відображено в основному принципі радіаційної безпеки, згідно з яким навіть в тих випадках, коли дозовані норми витримані, необхідно прагнути до подальшого зниження рівня радіаційного впливу (норми радіаційної безпеки України 1997 р. -НРБУ-97).

Для захисту працюючих та населення від іонізуючої радіації встановлені наступні регламенти: за впливам на критичні органи встановлені ГДДрадіації при зовнішньому опроміненні:

Категорія А – персонал, який контактує з радіацією; ГДД – 2 Бер/рік (0,2 Зв/рік) та 40 мБер/тиждень.

Категорія Б – персонал, який знаходиться в суміжних з джерелами радіації приміщеннях; ГДД – еквівалентна доза за рік 0,2 Бер (0,02 Зв/рік).

Категорія В – решта населення, включаючи персонал, який працює поза сферою дії радіації; ГДД- 0,1 Бер (0,01 Зв/рік).

Поняття про природний радіаційний фон

Природний радіаційний фон – природний рівень радіоактивності в даній місцевості, в основному залежить від природних факторів. У середньому він складає близько 100 мБер/рік, але може значно коливатися, зважаючи на природні та антропогенні причини. У Криму 6-30 мР/год. (більше – в Гірському Криму – виходи скелястих порід, які містять уран).

Склад природного радіаційного фону:

• космічне випромінювання (25–40%) – існує два захисних екрани: ЕМП Землі та озоновий шар; в середньому людина на Землі отримує 28 мБер/рік;

• природна радіоактивність ґрунту (граніти), повітря, вода – природні та штучні геохімічні провінції;

• продукти харчування – близько 25%. Таким чином, зовнішнє опромінення складає 75%, а внутрішнє 25%.

Також існують додаткові антропогенні джерела підвищення природного радіаційного фону для населення:

• регіони АЕС, наслідки їх аварій та ядерних вибухів;

• діагностичні рентгенівські процедури (рентгеноскопія, хворий отримує 1 Бер відразу);

• телебачення – перегляд кольорового телевізора по 4 години на день, за рік людини отримує 50 мБер.

Звідси, роль лікаря полягає в зниженні природного радіаційного фону: правильне призначення рентгенодіагностичних процедур, перехід на ендоскопічні методи дослідження; санітарно- просвітницька робота з населенням щодо ТБ, особливо дітей.

Принципи радіаційної безпеки під час роботи з закритими джерелами радіації

Гігієнічна класифікація джерел іонізуючої радіації: всі джерела іонізуючого випромінювання, які впливають на людину, можуть бути відкриті або закриті.

Закрите джерело – у навколишнє середовище надходить тільки електромагнітне випромінювання – рентгенівське та γ-випромінювання. Прикладами закритих джерел можуть служити: радіоактивне намисто для внутрішньопорожнинної радіотерапії, голки з кобальту-60 для внутрішньої радіотерапії, апарати для теле-γ-терапії, рентгенотерапії та рентгенодіагностики.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань
  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання