Мал. 14.4. Третя рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта. Ця поза є оптимальною для лікування зубів 5, 4, 3, 2, 1 | 1, 2, 3, 4, 5. Вона дозволяє використовувати в повному обсязі технічні можливості стоматологічного обладнання та залучати помічників до виконання таких операцій, як заміс пломбувальної маси, подача інструментів та медикаментів.
Зорова робота. Робота лікаря-стоматолога вимагає постійного та значного напруження зору на всіх етапах обстеження хворого, при виборі інструментарію, в процесі лікування і при заповненні медичної документації. Зорова робота стоматолога відноситься до розряду найвищої точності.
Розмір головки найменшого бору складає всього 0,13 мм, початкові ознаки каріозного процесу можуть бути мізерно малі і слабо контрастні по відношенню до фону, практично зливаючись на стадії крейдової плями з навколишньою зубною тканиною. Слизова оболонка порожнини рота являє собою темний фон з низьким коефіцієнтом відбиття. Операційне поле лікар бачить в більшості випадків в зубному дзеркалі, воно дуже мале і для розгляду деталей необхідно сильно напружувати зір. Нарешті, слід зазначити, що лікар працює не лише з пацієнтом, йому часто доводиться розглядати інші об'єкти (інструменти, ліки та ін.), поверхня яких освітлена значно слабше, а потім переводити погляд назад, що викликає необхідність постійної переадаптації, збільшуючи навантаження на орган зору.
На мал. 14.6. представлені бори різних розмірів та пульпоекстрактор. З гігієнічної точки зору інтерес представляє розмір робочої частини цих інструментів. Оскільки мінімальні розміри борів та пульпоекстракторів менші 1 мм, лікар, підбираючи інструмент
Мал. 14.5. Четверта рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта. Зручне положення лікаря в позі сидячи (хворий розташований лежачи). Операційне поле достатньо освітлене, доступне для виконання лікувальних маніпуляцій на корінних зубах 8, 7, 6 | 6, 7, 8.
потрібного розміру, який відповідає каріозній порожнині або кореневому каналу, змушений значно напружувати зір. Виконання цієї роботи ускладнюється ще й тим, що бори різних розмірів нерідко зберігають разом в чашці Петрі або коробочці. Крім того, лікарі часто підбирають інструмент без урахування рівня освітленості. Тому підбір інструментів слід здійснювати в найбільш освітленій ділянці кабінету для зниження зорової напруги лікаря.
Мал. 14.6. Стоматологічні інструменти:
1 – пульпоекстрактор (зб. 5); 2, 3,4 – бори (зб. 10)
Вже через 3 години від початку роботи зорова працездатність лікаря знижується на 10-15%, а до кінця зміни – на 20% і більше. Одночасно з цим спостерігається підвищення загальної стомлюваності організму, причому однократна 10-15-хвилинна перерва протягом робочого дня недостатня для підвищення зорової та загальної працездатності.
Профілактика. Полегшення та поліпшення якості зорової роботи лікаря досягається за допомогою раціонального природного та штучного освітлення стоматологічних кабінетів. Зокрема, передбачається, щоб освітленість на робочому місці лікаря дорівнювала 500 лк, в порожнині рота – 3000-4000 лк, а світло від електричних рефлекторів у стоматологічних кріслах не чинило сліпучої дії на очі пацієнта та лікаря.
Перенапруження верхніх кінцівок. Робота стоматологів пов'язана із застосуванням різних стоматологічних інструментів. Сучасні стоматологічні інструменти для терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та ортодонтії вельми численні, оскільки вони призначені для виконання різних маніпуляцій, яких налічується приблизно 1000.
Однак не всі моделі сучасних інструментів відповідають за формою, товщиною рукояток та ін. анатомо-фізіологічним особливостям працюючої кисті, досить зручні в роботі та легко забезпечують обробку операційного поля. Також важливою вимогою до стоматологічного інструментарію є його кольорове маркування. Це полегшує пошук інструменту потрібного типу або розміру і не тільки знижує витрати робочого часу лікаря та його помічника, але й зменшує їх зорове навантаження.
На мал. 14.7 представлені інструменти, які найбільш часто використовуються в процесі діагностики та лікування, конструкція рукояток яких не відповідає анатомо-фізіологічним особливостям працюючої кисті лікаря. Вони рівномірно тонкі, а це не дає можливості зручно захопити інструмент та міцно фіксувати його в руці при виконанні різних маніпуляцій.
Мал. 14.7. Стоматологічні інструменти:
1, 2 – зубні зонди; 3 – стоматологічне дзеркало; 4 – гладилка
В результаті роботи з інструментами, які не відповідають зазначеним вимогам, доводиться постійно тримати з напругою наконечники бормашин, тонкі ручки інструментів. Все це призводить до виникнення функціонального перенапруження нервово-м'язового апарату верхніх кінцівок, а також до зниження працездатності. Спочатку з'являються скарги на невеликі болі в пальцях та кистях рук, у передпліччі, втома, іноді помітний хрускіт при рухах. Потім явища поступово прогресують і призводять до спазматичних скоречень м'язів та інших більш виражених симптомів ураження сухожиль. Спазми кистьової та пальцьової мускулатури можуть бути настільки сильними, що змушують припинити роботу.
У лікарів-стоматологів можуть зустрічатися неврози, неврити, тендовагініти в області кистей рук. Можливий також розвиток контрактури долонного апоневрозу (хвороба Дюпюітрена) внаслідок постійного тиску на одне і те ж місце долоні щипців для видалення зубів, різних інших щипців, "пістолета" та ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму“ на сторінці 2. Приємного читання.
