Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

Гігієна та екологія

Мал. 14.4. Третя рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта. Ця поза є оптимальною для лікування зубів 5, 4, 3, 2, 1 | 1, 2, 3, 4, 5. Вона дозволяє використовувати в повному обсязі технічні можливості стоматологічного обладнання та залучати помічників до виконання таких операцій, як заміс пломбувальної маси, подача інструментів та медикаментів.

Зорова робота. Робота лікаря-стоматолога вимагає постійного та значного напруження зору на всіх етапах обстеження хворого, при виборі інструментарію, в процесі лікування і при заповненні медичної документації. Зорова робота стоматолога відноситься до розряду найвищої точності.

Розмір головки найменшого бору складає всього 0,13 мм, початкові ознаки каріозного процесу можуть бути мізерно малі і слабо контрастні по відношенню до фону, практично зливаючись на стадії крейдової плями з навколишньою зубною тканиною. Слизова оболонка порожнини рота являє собою темний фон з низьким коефіцієнтом відбиття. Операційне поле лікар бачить в більшості випадків в зубному дзеркалі, воно дуже мале і для розгляду деталей необхідно сильно напружувати зір. Нарешті, слід зазначити, що лікар працює не лише з пацієнтом, йому часто доводиться розглядати інші об'єкти (інструменти, ліки та ін.), поверхня яких освітлена значно слабше, а потім переводити погляд назад, що викликає необхідність постійної переадаптації, збільшуючи навантаження на орган зору.

На мал. 14.6. представлені бори різних розмірів та пульпоекстрактор. З гігієнічної точки зору інтерес представляє розмір робочої частини цих інструментів. Оскільки мінімальні розміри борів та пульпоекстракторів менші 1 мм, лікар, підбираючи інструмент

Четверта рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта. Зручне положення лікаря в позі сидячи (хворий розташований лежачи). Операційне поле достатньо освітлене, доступне для виконання лікувальних маніпуляцій на корінних зубах 8, 7, 6 | 6, 7, 8.

Мал. 14.5. Четверта рекомендована раціональна робоча поза стоматолога-терапевта. Зручне положення лікаря в позі сидячи (хворий розташований лежачи). Операційне поле достатньо освітлене, доступне для виконання лікувальних маніпуляцій на корінних зубах 8, 7, 6 | 6, 7, 8.

потрібного розміру, який відповідає каріозній порожнині або кореневому каналу, змушений значно напружувати зір. Виконання цієї роботи ускладнюється ще й тим, що бори різних розмірів нерідко зберігають разом в чашці Петрі або коробочці. Крім того, лікарі часто підбирають інструмент без урахування рівня освітленості. Тому підбір інструментів слід здійснювати в найбільш освітленій ділянці кабінету для зниження зорової напруги лікаря.

Стоматологічні інструменти

Мал. 14.6. Стоматологічні інструменти:

1 – пульпоекстрактор (зб. 5); 2, 3,4 – бори (зб. 10)

Вже через 3 години від початку роботи зорова працездатність лікаря знижується на 10-15%, а до кінця зміни – на 20% і більше. Одночасно з цим спостерігається підвищення загальної стомлюваності організму, причому однократна 10-15-хвилинна перерва протягом робочого дня недостатня для підвищення зорової та загальної працездатності.

Профілактика. Полегшення та поліпшення якості зорової роботи лікаря досягається за допомогою раціонального природного та штучного освітлення стоматологічних кабінетів. Зокрема, передбачається, щоб освітленість на робочому місці лікаря дорівнювала 500 лк, в порожнині рота – 3000-4000 лк, а світло від електричних рефлекторів у стоматологічних кріслах не чинило сліпучої дії на очі пацієнта та лікаря.

Перенапруження верхніх кінцівок. Робота стоматологів пов'язана із застосуванням різних стоматологічних інструментів. Сучасні стоматологічні інструменти для терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та ортодонтії вельми численні, оскільки вони призначені для виконання різних маніпуляцій, яких налічується приблизно 1000.

Однак не всі моделі сучасних інструментів відповідають за формою, товщиною рукояток та ін. анатомо-фізіологічним особливостям працюючої кисті, досить зручні в роботі та легко забезпечують обробку операційного поля. Також важливою вимогою до стоматологічного інструментарію є його кольорове маркування. Це полегшує пошук інструменту потрібного типу або розміру і не тільки знижує витрати робочого часу лікаря та його помічника, але й зменшує їх зорове навантаження.

На мал. 14.7 представлені інструменти, які найбільш часто використовуються в процесі діагностики та лікування, конструкція рукояток яких не відповідає анатомо-фізіологічним особливостям працюючої кисті лікаря. Вони рівномірно тонкі, а це не дає можливості зручно захопити інструмент та міцно фіксувати його в руці при виконанні різних маніпуляцій.

Стоматологічні інструменти

Мал. 14.7. Стоматологічні інструменти:

1, 2 – зубні зонди; 3 – стоматологічне дзеркало; 4 – гладилка

В результаті роботи з інструментами, які не відповідають зазначеним вимогам, доводиться постійно тримати з напругою наконечники бормашин, тонкі ручки інструментів. Все це призводить до виникнення функціонального перенапруження нервово-м'язового апарату верхніх кінцівок, а також до зниження працездатності. Спочатку з'являються скарги на невеликі болі в пальцях та кистях рук, у передпліччі, втома, іноді помітний хрускіт при рухах. Потім явища поступово прогресують і призводять до спазматичних скоречень м'язів та інших більш виражених симптомів ураження сухожиль. Спазми кистьової та пальцьової мускулатури можуть бути настільки сильними, що змушують припинити роботу.

У лікарів-стоматологів можуть зустрічатися неврози, неврити, тендовагініти в області кистей рук. Можливий також розвиток контрактури долонного апоневрозу (хвороба Дюпюітрена) внаслідок постійного тиску на одне і те ж місце долоні щипців для видалення зубів, різних інших щипців, "пістолета" та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму
  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання