Абіогенна дія. При збільшенні сумарної еритемної дози (до З і більше біодоз) спостерігаються несприятливі ефекти: пригнічення синтезу ДНК, гальмування функцій ЦНС, гіпертрофія клітин наднирників, збільшення їх маси в 2 рази та більше, деструктивні зміни, порушення обміну вітамінів, виражений лейкоцитоз, посилення онкогенезу. Клінічно абіогенна дія проявляється у вигляді виникнення опіків, фотодерматозу, утворення пухлин, фототоксикозу, фотоалергії, кератокон'юктивіту, фотокератиту, катаракти, загострення хронічних захворювань та ін.
Канцерогенна дія УФО. Тривала дія ультрафіолетового опромінення Сонця або штучних джерел в дозах, які значно перевищують граничну еритемну дозу (біодозу), викликає опіки, дерматит, альтерацію та деградацію колагену, розвиток ерозій, виразок. Особливу тривогу викликає здатність УФ випромінювання Сонця за певних умов провокувати розвиток доброякісних і злоякісних пухлин. Розвиток ракових пухлин, як правило, можливий, лише тоді, коли початкова еритемна доза більша граничної в 40 та більше разів. В останні роки у зв'язку зі зміною озонового шару атмосфери (появою так званих "озонових дірок") зростає небезпека виникнення раку шкіри від сонячного ультрафіолетового опромінення.
Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища“ на сторінці 2. Приємного читання.
