Розділ 34

— Ковчег буде точкою доступу, через яку я потраплю до Першого царства?

— Гадаю, до будь-якого. Історичні тексти мають щодо цього великі розбіжності. Загальний висновок такий: спочатку треба послати свій дух, а потім іти йому вслід. На мою думку, це означає, що треба дуже цього захотіти, забажати всім серцем. У тій точці ви вийдете за межі історії та науки. Якщо пройдете крізь портал, наша конкретна дійсність залишиться позаду.

— Але ж чи знайду я Ґабріела?

— Не знаю.

— А що як я його не знайду? Чи зможу я тоді повернутися до нашого світу?

— Цього я теж не відаю. Якщо орієнтуватися на класичні міфи, то вони сходяться лише в одному: ви маєте вийти там, де й увійшли.

Майя поглянула на П’яцца та на ту красу, яка так принаджувала її лише кілька хвилин тому. Вона вже пообіцяла Ґабріелові, що завжди буде поруч і завжди охоронятиме його. Якщо вона відмовиться від свого слова, то цей момент більше нічого для них не важитиме.

— То як же мені добратися до Ефіопії?

Ламброзо вклав фотографії назад у теку.

— Спершу ми замовимо ще трохи капучино. — І він кивнув офіціантові, показавши на порожні чашки.