Розділ 6

— Три глибокі борозни посередині, — продовжив Ленґдон, — це слово «риба» ассирійською мовою. Такий знак зветься піктограмою. Якщо придивитися, можна уявити відкритий рот риби, розвернутої праворуч, а також трикутну луску на її тілі.

Юрба задерла голови й стала знову роздивлятися витвір.

— А якщо поглянути туди, — мовив Ленґдон, показуючи на заглибини ліворуч від риби, — то можете помітити, що Едмонд намалював на глині сліди ніг за рибою, щоб показати еволюційний вихід риб на суходіл.

Гості схвально закивали.

— Ну й нарешті, — додав Ленґдон, — асиметрична зірочка праворуч — символ, який риба, здається, збирається з’їсти, — це одне з перших відомих історії зображень Бога.

Жінка з ботоксом звела брови:

— Риба їсть Бога?

— Виходить, що так. Це жартівлива версія риби Дарвіна — еволюція пожирає релігію. — Ленґдон злегка знизав плечима, озирнувшись на групу. — Як я вже сказав, розумно придумано.

Ленґдон пішов, чуючи, як у нього за спиною шепочуться, а Вінстон розсміявся.

— Чудово, професоре, і дуже влучно! Едмонд би оцінив ваш експромт. Мало хто здатний розшифрувати цей експонат.

— Ну що ж, — відказав Ленґдон, — це, власне, моя робота.

— Так, і тепер я розумію, чому містер Кірш просив мене ставитися до вас як до надзвичайного гостя. По суті, він просив мене показати вам дещо, з чим сьогодні не матиме справи більше ніхто із запрошених.

— Правда? І що ж це?

— Праворуч від головних вікон — чи бачите відгороджений коридор?

Ленґдон поглянув праворуч.

— Так, бачу.

— Добре. Ідіть за моїми вказівками.

Ленґдон невпевнено йшов, слухаючи інструкції Вінстона. Дістався входу в коридор, роззирнувся, чи ніхто його не бачить, обережно протиснувся за огорожу і швидко зник у глибині коридору. Тепер, лишивши юрбу гостей позаду, Ленґдон пройшов десять метрів до металевих дверей із кодовим замком.

— Наберіть на клавіатурі оці шість цифр… — сказав Вінстон.

Ленґдон набрав за ним код, і двері клацнули.