TextBook — Ні, - сказала Амара. — Вони знову стоять на стіні. По всій довжині.
— Не вийде, — сказав Грем, зітхаючи. — Навіть якби я не постраждав. Навіть якби ми мали ще каміння, я не зміг би викликати вогонь по всій довжині стіни.
— Але має бути щось, що ви в стані зробити, — сказала Амара, поклавши свою руку на його.
— Нічого, — прошепотів Грем. — Не так далеко. Я не досить сильний.
Амара пожувала губи.
— А як щодо іншого заклинання?
Грем знову відкрив очі.
— Що?
— Вогонь, — сказала Амара. — марати нічого не можуть йому протиставити.
Грем подивився на Амару, потім на на Харґера, а потім знову на неї.
— Страх, — сказав він, — вогню.
— Я не знаю, чи вони бояться вогню…
— Ні, - сказав Грем, вираз його обличчя був дратівливим. — Вогонь, мені потрібен вогонь.
Амара моргнула на нього.
— Я? Але я не заклинатель вогню.
Грем нетерпляче махнув рукою, обірвавши її, і змірив блискучими очима.
— Не можу ходити. Хтось має понести. Ти боїшся, дівчино?
Вона кивнула, з зусиллям.
Він визнав її вагання.
— Чесно. Це добре. Знайди факел і будь готова бути сміливою. Сміливішою, ніж будь-коли. Можливо, ми зможемо дещо зробити. — Грем закашляв, звук був слабкий, обличчя скривилося у гримасі болю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фурії Кальдерона» автора Джим Батчер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 37“ на сторінці 5. Приємного читання.