РОЗДІЛ 29

— Стій, — вартовий незграбно перегородив їм дорогу, і байдужим тоном зажадав. — Вкажіть ваше ім'я та ціль вашого візиту.

Амара поглянула на Бернарда.

Бернард нахмурився і звернувся до двох чоловіків.

— Де знаходиться центуріон Джиральді?

Один з них кинув на Бернарда порожній погляд.

— Ей, — сказав він. — Стедгольдер. Якщо ви не помітили, ми солдати і стоїмо тут…

— І громадяни, — додав інший сумним тоном.

— І громадяни, — підтвердив вартовий в яскравому плащі. — Отже, ми задаємо питання, а ви відповідаєте. Вкажіть ваше ім'я та мету вашого візиту.

Бернард закотив очі.

— Я вважаю, що ви, хлопці, новачки у долині. Я стедгольдер Бернард, і я тут, щоб побачити графа Грема.

Обидва солдати образливо захихикали.

— Так, добре, — сказав небритий, — граф — дуже зайнята людина. Він не має часу для розмови з кожним набридливим крафтером про кожну невелику проблему, що виникає.

Бернард глибоко вдихнув.

— Я це розумію, — сказав він. — Тим не менше, я добре знаю свої права, щоб попросити вас пропустити нас у справі, життєво важливій для графа.

Небритий вартовий знизав плечима.

— Який ти громадянин, крафтер. У тебе немає прав, наскільки я знаю.

Ногу Амари звело болем, і її терпіння випарувалося.

— Ми не маємо часу на дурниці, - різко сказала вона. Тоді повернулася до охоронця в тонкому плащі і сказала: — Гарнізон може опинитися під загрозою нападу. Нам потрібно попередити Грема про це і дозволити йому відреагувати, як він вважає за потрібне.

Вартові поглянули один на одного, а потім на Амару.

— Подивіться на неї, - Фиркнув небритий. — Дівчисько. А я було подумав, що це просто худорлявий хлопець.