Розділ 23. МОДЕЛЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РИЗИКУ

'і тпх

Для угод з другої групи ¿2 = Аа2 "0,00603;

рг=-т2 +12=0,021 03 = 10,52 грн, Є2 =-2-"40,2%.

т2

3. Додаткова сума І ділиться пропорційно середнім квадратичним відхиленням. Згідно з формулою (23.11)

£--& о, 026. Тому для угод з першої групи страхова

Мхах + М2с2

надбавка дорівнює Іх=к-ох "0,00624, а премія - р, = щ + ^ = 0,024 24 = 12,12 грн, відносна страхова надбавка

01=А-*34,7%.

тх

Для угод з другої групи: 13=кая "0,006 08,

Рг= т2+к= °>02108 = 10"54 ГРН" Є2=-Ь-"40,5%.

7П2

Отже зміна принципу призначення індивідуальних страхових премій приводить до зменшення відносної страхової надбавки для угод першої групи: вх =39; 35,3; 34,7 %. Відповідно збільшується відносна страхова надбавка для угод другої групи: 02 = 39;40,2; 40,5%. Це пов'язано з тим, що коефіцієнт роз-

сіювання сумарного позову ---1 = 2,53, у той час як для

^2

першої групи він дорівнює --1 = 2,205, а для другої групи

2 1

-~-1 = 2,65. Коефіцієнт варіації величини індивідуального позову для угод першої групи дорівнює сх = - = 13,33, а для угод другої групи - с2 = -^2- = 15,6. Середній коефіцієнт варіа-

Щ МХ, ції, усереднений за всім портфелем з вагами-знаходиться