TextBook З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.
Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу національного виробництва.
У соціальному плані страхування є формою (способом), участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.
В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.
Глобалізаційний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів економічних суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам достатні фінансові гарантії, з іншого боку.
Отже, необхідність страхового захисту викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з певними ризиками.
Ризики - можлива небезпека втрат, зумовлена певними природними явищами (землетруси, паводки, засуха тощо), випадковими подіями техніко-технологічного характеру (пожежа, технологічні аварії, вибухи тощо), кримінальними явищами (крадіжки, розбійницькі напади, шахрайство і т. ін.) та явищами суто економічного характеру, різноманітність яких досить стрімко зростає у зв'язку з поглибленням суспільного поділу праці, розвитком грошової та кредитної систем (порушення ритмічності поставок, енергетичні та платіжні кризи, інфляційні процеси тощо), соціальними процесами (міждержавні та міжнаціональні конфлікти, акти громадянської непокори тат. ін.).
Залежно від того, які причини зумовили настання страхової події та яка її руйнівна сила, збитки від неї можуть мати локальний або надзвичайний характер.
Відшкодування збитків потерпілим здійснюється зі страхових (резервних) фондів. Страхові фонди для відшкодування збитків локального та надзвичайного характеру мають різні джерела формування.
Страховий (резервний) фонд - це резерв грошових чи матеріальних засобів, який має строго цільове призначення: відшкодування збитків потерпілим від страхових подій; покриття незапланованих витрат; вирівнювання добробуту за умов кон'юнктурних коливань, стихійних природних лих тощо.
Організаційні форми страхового фонду.
У найзагальнішому вигляді страхові фонди мають таку організаційну структуру:
- централізовані страхові фонди держави;
- децентралізовані фонди самострахування домогосподарств та підприємств, установ, організацій;
- фонд страхових організацій.
Структуру, джерела та форму, в якій здійснюється формування резервного фонду, відображено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Структура, джерела та форма формування страхових фондів
| Назва фонду (резерву) | Джерела формування | Форма, в якій здійснюється формування резерву |
| 1 | 2 | 3 |
| Страховий (резервний) фонд домогосподарства | Неспожиті в поточному періоді запаси | Натуральна і грошова |
| Страхові (резервні) фонди підприємств, установ, організацій | Запаси товарома-теріальних цінностей, що забезпечують безперебійність виробничого процесу. Запаси грошових засобів для внутрішнього (самострахування) фінансових ризиків | Натурально-речова Грошова |
| Централізовані фонди держави: o Соціальні фонди (резерви) держави: - Фонд соціального страхування від нещасних випадків; - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; | Внески роботодавців. Внески роботодавців та найманих працівників. Внески роботодавців та найманих працівників. | Грошова, % до ФОП1 Грошова, % до ФОП Грошова, % до ФОП |
Закінчення табл. 1,1
| 1 | 2 | 3 |
| - Фонд соціального медичного страхування; - Пенсійний фонд. o Держрезерв (матеріальні резерви). o Золотовалютні резерви центрального банку | Внески підприємців та найманих працівників. Внески підприємців та найманих працівників. Закупівля державою стратегічно важливих ресурсів і продуктів. Закупівля державою золота та вільно конвертованої валюти, що зберігається в центральному банку | Грошова, % до ФОП Грошова, % до ФОП Натурально-речова Золото, іноземна валюта, інші цінності |
| Спеціальний фонд страхування вкладів фізичних осіб | Внески комерційних банків у встановленому НБУ порядку | Грошова, % від суми депозитів |
| Страховий фонд страхувальника | Внески страхувальників (юридичних та фізичних осіб) | Грошова (згідно зі страховим тарифом) |
Структуру та механізм формування резервів страхової компанії буде детально розглянуто в темі "Фінанси страхових компаній. Страхові резерви". У цій темі ми мусимо отримати най-загальніше уявлення про зміст страхових резервів, відмінних від резервів страховика.
Розглянемо спочатку зміст поняття "резерв".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування» автора Базилевича В.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.