Олександр Чаянов (1888-1939)

Історія економічних вчень

Головною темою дискусії початку 50-х рр. з політекономії соціалізму був зміст підручника "Політична економія", підготовлений робочою групою на чолі з К Островитяновим. Найбільш гарячі дискусії точилися навколо питань "про характер економічних законів соціалізму", "про товар і закон вартості в соціалістичному (радянському) суспільстві", "про суспільно необхідний час при соціалізмі", "про принципи встановлення цін на товари в СРСР". За підсумками дискусії Сталін написав книгу "Экономические проблемы социализма в СССР" (1952). її положення про причини існування товарного виробництва при соціалізмі, дві форми суспільної власності, основний економічний закон соціалізму та інші стали визначальними для всіх економічних праць, виданих до середини 50-х рр.

В 60-х рр. перші спроби системного представлення виробничих відносин і законів соціалізму знайшли відображення в серії підручників і посібників, серед яких провідним вважався підручник "Курс політичної економії" (1963) за редакцією М. Цаголова. Альтернативний підхід запропонували автори (Л. Канторович, М. Федоренко, С. Шаталін та ін.) теорії оптимального функціонування економіки і основаної на ній "конструктивної" політичної економії, яка, на їх думку, була покликана замінити "описову" політичну економію соціалізму. Посиленню позицій традиційної політекономії соціалізму сприяв пошук її представниками (М Колганое, Я. Кронрод, О. Пашков) найбільш ефективних форм використання об'єктивних економічних законів у практиці планового управління народним господарством. Ґрунтовно досліджувались проблеми соціалістичної власності (М.К. Колєсов, Я. Кронрод, А Покритан, М. Хессін, М. Цаголое, В Черкоеець, В. Шкредое), соціалізму і товарного господарства (Л. Абалкін, Д. Валовий, К. Островитянов, М. Цаголов), удосконалення народногосподарського планування (А Бунін, Р. Белоусов, Л. Володарський, О. Кац, Г. Лісічкин, В. Медведев, В. Немчинов та ін.). Також опрацьовувались альтернативні моделі виробничих відносин соціалізму та їх структури, формулювання основного закону соціалізму і головні його функції, проблеми використання економічних законів в практиці господарювання.

В 60-80-ті рр. в Україні пожвавлюється робота академічних, науково-дослідних економічних інститутів, кафедр політичної економії вузів, інтенсивно готуються фахівці з політичної економії, захищаються докторські та кандидатські дисертації. Посилюється видавнича діяльність, засновується щомісячний журнал Держплану УРСР та Інституту економіки АН УРСР "Економіка Радянської України" (з 1957 р.), де активно публікуються результати досліджень проблем політичної економії, конкретних економічних наук і господарської практики. У працях О. Алимова, О. Амоші, О .Бакаєва, Л. Безчасного, М. Герасимчука, В. Голікова, М. Долишнього, С. Дорогунцова, О.Ємельянова, І. Лукінова, М. Климка, О. Лібермана, В. Мамутова, С .Мочерного, О. Нестеренка, О. Онищенка, П. Паламарчука, А Покритана, М. Чумаченка, А Чухна, С. Ямпольського, І. Ястремського та ін. досліджуються проблеми соціалістичних виробничих відносин, системи економічних законів соціалізму, народногосподарського планування, використання товарно-грошових відносин, розширеного соціалістичного відтворення, планових форм госпрозрахунку тощо.

Леонід Безчасний (1937-2004) - український вчений-економіст, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Об'єднаного інституту економіки Національної академії наук України. Основна праця. "Інноваційна складова економічного розвитку" (2000 р.).

Безчасний є одним із засновників концепції всезагальних умов виробництва та всезагальної праці, яка є методологічною основою дослідження взаємодії матеріального та духовного виробництва, людського капіталу, комерціалізації результатів наукових досліджень та ціноутворення на ринку нововведень, проблем інтелектуальної власності. Вчений дійшов висновку, що особливість сучасного етапу науково-технічного прогресу виявляється у взаємозумовлених тенденціях диференціації та інтеграції наук, посилення зв'язку між наукою та виробництвом. Разом з тим, субординація суспільних потреб є і субординацією різних класів наук. Комплексний підхід до аналізу системи "наука-техніка-виробництво" вимагає пропорційного, збалансованого розвитку природничих, технічних та гуманітарних наук. Оскільки, за Безчасним, інтеграція наук характеризує пору зрілості науки, а її розвиток не є соціально нейтральним феноменом, то визначальним її чинником є розвиток економічної науки.

Наступний розділ:

Анатолій Покритан (1920-2003)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Олександр Чаянов (1888-1939)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)
  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка