Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

Історія економічних вчень

Історичний процес Норт бачив крізь призму реалізації переваг добровільного обміну, які з'являються внаслідок поглиблення поділу праці за умови невисоких трансакційних витрат. Поглиблення поділу праці руйнує ті умови, які полегшували обмін між членами традиційних суспільств і збільшує трансакційні витрати. Зростають витрати з вимірювання кількості та якості товарів, що обмінюються, витрати на специфікацію прав власності та захист контрактів.

Яким чином поглиблення поділу праці та збільшення трансакційних витрат гальмують економічне зростання Норт пояснює на прикладі двох економічних революцій. Змістом "першої економічної революції", яка відбулася приблизно 8 - 10 тис. років тому, був перехід від полювання та збирання до регулярного землеробства та приручення домашніх тварин. Утвердженню первинних форм землеробства та скотарства сприяв перехід до так званої "виключної загальної власності" на природні ресурси та продукти праці, коли із вільного доступу до них почали виключати інші племена. Нова форма власності створила стимули до набуття нових знань і створення кращих технологій. Одночасно для попередження надексплуатації, яка могла би виникнути в середині племені, почали вводити різноманітні заборони та табу.

"Перша економічна революція" привела до створення держави, яка підтримувала "виключні права" в межах загальної власності на поля і стада домашніх тварин, забезпечувала вирішення господарських питань і створила механізм управління людьми для виконання ними суспільних функцій. Держава стала першим спеціалізованим інститутом націленим на зниження трансакційних витрат. Поява держави є одним з найбільших досягнень Стародавнього світу, яке дозволило реалізувати можливості "першої економічної революції".

"Друга економічна революція" відбулася в середині XIX ст. Вона була підготовлена глибокими інституціональними змінами, які полягали, по-перше, у формуванні ефективної структури прав власності з мінімальними обмеженнями та перерозподільчою активністю з боку держави; по-друге, у збільшенні систематичного попиту на знання, що привело до швидкого розвитку наукових центрів; по-третє, у припливі в науку приватних і державних інвестицій, що забезпечила тісну взаємодію науки та практики, високу соціальну віддачу науки; по-четверте, у завершенні розробки прав інтелектуальної власності. її зміст полягає у систематичному застосуванні знань у виробництві. Економічне зростання забезпечувалося безперервним виробництвом нових знань при постійних витратах, що призвело до зростання доходу на одну особу за умови збільшення кількості населення. "Друга економічна революція" забезпечила панування великомасштабного виробництва, запровадження безперервних технологій, поглиблення спеціалізації та поділу праці. Наслідками таких змін було:

• 1) зростання витрат вимірювання у зв'язку з ускладненням системи ринкових обмінів і поділом виробничого процесу на все більш дрібні проміжні стадії;

• 2) збільшення втрат від "ухилення", оскільки виробнича діяльність почала зосереджуватися у великих колективах;

• 3) ускладнення та збільшення термінів контрактів, які укладались, що підвищило ризик опортуністичної поведінки;

• 4) загострення проблеми зовнішніх ефектів внаслідок появи нових технологій.

Відповіддю на ці проблеми стало:

• 1) розповсюдження торгових марок, фірмових ярликів, гарантій якості, ліцензування і т. п.;

• 2) багаточисельні організаційні нововведення забезпечили контроль за опортуністичною поведінкою;

• 3) поширення та посилення внутрішньофірмових регламентацій;

• 4) розвиток горизонтальної та вертикальної інтеграції.

Однак основним чинником, який не дозволив зростанню трансакційних витрат перекрити виграш у продуктивності праці, Норт вважає посилення ролі держави. У нових умовах вона забезпечила встановлення та підтримку стандартів якості, виступила в ролі третейського судді при розв'язанні спорів з приводу порушення умов контрактів, які регулюють зовнішні ефекти.

"Друга економічна революція" викликала й масову негативну реакцію по відношенню до ринку та ринкових інститутів. Виникли політичні групи з конфліктуючими ідеологіями, які почали порушувати політичну стабільність у боротьбі за контроль над державою. Глобального характеру набуло зменшення трансакційних витрат конкуренції, що викликало різкі коливання в умовах обміну. Це спричинило появу потужних лобістських груп, які вимагали від держави захистити їх від подібних коливань. Під їх впливом перерозподільна активність держави зросла ще більше.

Інституціональна структура, яка з'явилася внаслідок "другої економічної революції", досягла найбільшої ефективності в середині XIX ст. Однак у другій половині XX ст. вона продемонструвала ознаки дезінтеграції та необхідність заміни у майбутньому.

Таким чином, слід відмітити серйозні досягнення неоінституціоналізму в теорії та методології наукових досліджень. Неоінституціональна теорія порушила питання про економічного суб'єкта як уособлення певних універсальних цінностей, на засадах яких формуються можливі стратегії та моделі економічного розвитку. Вона надала методологічний інструментарій для дослідження економічних відносин і дозволила пояснити взаємозв'язки між системоутворюючими поняттями економічного розвитку, ідентифікувати ступінь конвенціональності накопиченого знання та можливість використання методологічних надбань інших дослідницьких програм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дуглас Норт (народився у 1920 р.)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)
  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка