Абстрагування від сутнісних ознак капіталістичного способу виробництва дозволило Кейнсу уникнути соціально-економічного аналізу та акцентувати увагу на деяких загальних функціональних закономірностях економічної системи. Кейнс є одним з піонерів нового напряму досліджень - державне регулювання ринкової економіки.
Кейнс використовує агреговані величини, які безпосередньо виражають стан та еволюцію макроекономічної системи, в тому числі національний доход, споживання, заощадження й інвестиції, ефективний попит, рівень економічної активності, рівень зайнятості, мультиплікатор тощо.
За неокласиками, ринок праці, ринок товарів і ринок грошей достатньо відособлені один від одного, тому зміни на одному із них майже не впливають на функціонування інших. Кейнс запропонував ідею тісного взаємозв'язку цих ринків в межах єдиного національного ринку.
Неокласики вважали, що обсяги заощаджень та обсяги інвестицій є рівними величинами (те, що зберігається, те й інвестується). За Кейнсом, заощадження здійснюються однією групою населення (споживачі), а інвестиції - іншими людьми (виробники), а тому рівність обсягів заощаджень та інвестицій не є обов'язковою.
На відміну від неокласиків, які вважали що попит і пропозиція на ринку праці регулюються ставкою реальної заробітної плати, Кейнс намагається довести, що грошова заробітна плата майже не бере участі у регулюванні ринку праці.
Теорія ефективного попиту. Відправним пунктом теоретичної системи Кейнса є ефективний попит. У короткостроковому періоді обсяг виробленої продукції прямо пропорційний числу зайнятих. За цих умов точка перетину кривих ціни попиту та ціни пропозиції визначає вили-чину ефективного попиту в ринковій економіці (див. рис. 6.1).
Ціна пропозиції - це очікувана виручка від реалізації продукції, достатня для того, щоб спонукати підприємців пропонувати цей продукт для продажу.
Ціна попиту - це реально очікувана виручка від реалізації товару.
Рис. 6.1. Ефективний попит
Виступивши з критикою закону Ж. Б. Сея, за яким пропозиція автоматично породжує попит, Кейнс першочергову увагу приділив компонентам ефективного попиту - споживанню й заощадженням (інвестиціям), а також факторам, які визначають рух цих компонентів. Саме недостатній ефективний попит, за Кейнсом, лежить в основі кризових явищ - безробіття, недовантаження виробничих потужностей, низькі темпи зростання обсягів виробництва, економічні кризи тощо.
Повна зайнятість ресурсів і ефективний попит, який її зумовлює, можливі лише тоді, коли два компоненти попиту - споживання й інвестиції - перебувають у певному співвідношенні й досягають необхідного рівня. Частина національного доходу, що направляється на особисте споживання, зменшується відповідно до основного психологічного закону, за яким люди схильні, як правило, збільшувати свої споживчі видатки зі зростанням доходу, але не тією самою мірою, якою зростає доход. Унаслідок цього збільшується частина національного доходу, яка йде на заощадження, що призводить до зменшення обсягу попиту на споживчі товари.
Недостатнє зростання особистого споживання слід компенсувати за рахунок збільшення інвестицій, тобто виробничого споживання. Розширення попиту на ринку засобів виробництва визначається динамікою двох факторів: граничної ефективності капіталу (норми прибутку) і норми процента. Зменшення норми процента й підвищення граничної ефективності капіталу збільшують національний дохід, а отже, й зайнятість. Кейнс не приховував, що таких результатів можна досягти шляхом зниження заробітної плати. Він обґрунтував позитивний вплив такого зниження на активізацію економіки (номінальна заробітна плата може зростати, тоді як реальна залишається сталою або зменшується).
Державне регулювання, за Кейнсом, має проявлятися в заморожуванні заробітної плати, оскільки її зростання лише збільшує заощадження, не сприяючи зростанню споживання.
Теорія зайнятості.
Неокласичну рівновагу повної зайнятості й одночасно рівновагу часткової зайнятості, яка, на думку Кейнса, визначає попит на працю при існуючій реальній заробітній платі, графічно зображено на рис. 6.2.
Рис. 6.2. Класична модель рівноваги на ринку праці
Відрізок NN дорівнює величині "недобровільного", вимушеного безробіття при існуючій величині реальної заробітної плати. Вимушене безробіття зумовлене циклічним спадом економіки.
Неокласики вважали, що чим нижча реальна заробітна плата, на яку погоджуються наймані працівники, тим вищий рівень зайнятості в економіці, і навпаки. Отже, рівень зайнятості перебуває в руках самих працівників, і їхня згода працювати за нижчу заробітну плату збільшує рівень зайнятості. Кейнс навпаки вважав, що обсяг і динаміка зайнятості визначаються не поведінкою працівників, а динамікою ефективного попиту, тобто очікуваних видатків на споживання та інвестиції. У масштабі національної економіки зниження заробітної плати призведе до зменшення обсягів споживчого попиту, що в свою чергу зумовить скорочення обсягів виробництва й інвестицій (оскільки неможливо продати навіть наявну продукцію) та подальше зменшення сукупного попиту внаслідок зменшення заробітної плати і зростання безробіття. Таким чином досягається загальна ринкова рівновага, але при неповній зайнятості ресурсів та неповному обсязі виробництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція“ на сторінці 2. Приємного читання.
