Основу теорії рівноважного циклу складає гіпотеза про те, що економічні коливання викликані, насамперед, випадковими факторами, перш за все, непередбаченими змінами державної політики в грошовій сфері і недосконалістю інформації. Непередбачені зміни грошової маси в обігу Лукас розглядає у якості причини зміни цін. Якщо, наприклад, внаслідок політики збільшення кількості грошей в обігу економічні суб'єкти спочатку підвищували споживчі видатки і інвестиції, що стимулювало економіку, то у подальшому, упевнившись, що їх попередні оцінки наслідків політики держави були помилковими внаслідок більш швидкого зростання цін, реакція економічних агентів суттєво змінюється. "Якщо політика збільшення грошей є перманентною, - пише Лукас, - то вона перестає виконувати своє призначення. Стимул втрачений, і він більше не справляє вплив на виробництво. Збільшення кількості грошей в обігу, яке очікувалось, призводить до інфляції і нічого більше" .
На основі аналізу статистичних даних по 18 країнам за півтора десятиріччя Лукас показав, що навіть короткостроковий ефект, отриманий внаслідок неочікуваного підвищення сукупного попиту, зникає, якщо уряд і центральний банк постійно повторюють спроби стимулювати економічне зростання за допомогою грошових шоків. Лукас показав, що в країнах з відносно стабільними цінами заходи стимулюючої економічної політики можуть дати значний первісний ефект, збільшуючи на деякий час зайнятість і реальний випуск продукції при відносно невисокій інфляції. Навпаки, у країнах з високою і нестабільною інфляцією подібні заходи дають незначний або нульовий приріст ВВП, так що навіть початкове збільшення номінального доходу пов'язується з феноменом раціональних очікувань.
Якщо уряд і центральний банк проводять стимулюючу політику, націлену на підвищення зайнятості, то при раціональних очікуваннях всі економічні агенти заздалегідь знають про майбутнє зростання інфляції і наступне скорочення реальної заробітної плати. Тому робітники заздалегідь включають очікувану інфляцію у свої вимоги про підвищення номінальної заробітної плати. У цьому випадку у фірм не зростуть прибутки, не відбудеться зростання зайнятості і випуску. Цінова інфляція, повністю врахована у вимогах про підвищення заробітної плати, "зафіксує" безробіття на його природному рівні, а інфляція буде зростати при постійному рівні безробіття. Отже, теза М. Фрідмена про існування кривої Філіпса у короткостроковому періоді підлягає серйозним сумнівам.
При довготривалій інфляції економічні агенти перестають помилятися відносно наслідків фіскальної або монетарної експансії. Вони більш цікавляться економічною інформацією, швидко розпізнають цілі та прогнозують результати дій політиків, а при розробці своїх рішень не повторюють минулих помилок. Це означає, що адаптивна, тобто інерційна складова очікуваної інфляції поступово зменшується і з часом зникає зовсім. Одночасно посилюється раціональний компонент очікуваної інфляції, пов'язаний із змінами в макроекономічній політиці. По мірі того, як економічна інформація про можливі дії уряду стає більш повною і доступною, інфляційні очікування стають дедалі раціональнішими. Раціоналізація економічної поведінки людей посилюється, якщо заробітна плата і ціни стають більш гнучкими, що характерно для довгострокової перспективи. Отже, у довгостроковому періоді альтернативний зв'язок між рівнями безробіття та інфляції зникає.
Поряд з державною економічною політикою дестабілізуючим фактором розвитку економіки Лукас називає обмеженість і викривленість інформації. Недостатньо виважена економічна політика держави може викликати у економічних агентів необґрунтовані і помилкові рішення, які вони закладуть у модель свого вибору. Ось чому економіка повинна регулюватися не безпосередньою політикою уряду, наслідки якої в силу раціональності очікувань неможливо передбачити, а "."відкрито проголошеними і зрозумілими для всіх нормами", які неможливо змінити, керуючись короткотерміновими вигодами. Лукас вважає, що це, в першу чергу, повинно стосуватися цілі досягнення стабільності цінової ситуації. Необхідно, стверджує вчений, визначити щорічне збільшення кількості грошей в обігу і дотримуватися його, встановити конкретний рівень податків, який у середньому збалансовував би бюджет, і не змінювати цих величин. "Головна задача валютної і фінансової політики полягає в тому, щоб забезпечити стабільні, передбачувані умови для діяльності приватного бізнесу". У цьому випадку раціональна ринкова активність відновлює раніше порушену ринкову рівновагу без зовнішнього втручання.
Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Артур Лаффер (народився у 1940 р.)“ на сторінці 2. Приємного читання.
