Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

Історія економічних вчень

Основу теорії рівноважного циклу складає гіпотеза про те, що економічні коливання викликані, насамперед, випадковими факторами, перш за все, непередбаченими змінами державної політики в грошовій сфері і недосконалістю інформації. Непередбачені зміни грошової маси в обігу Лукас розглядає у якості причини зміни цін. Якщо, наприклад, внаслідок політики збільшення кількості грошей в обігу економічні суб'єкти спочатку підвищували споживчі видатки і інвестиції, що стимулювало економіку, то у подальшому, упевнившись, що їх попередні оцінки наслідків політики держави були помилковими внаслідок більш швидкого зростання цін, реакція економічних агентів суттєво змінюється. "Якщо політика збільшення грошей є перманентною, - пише Лукас, - то вона перестає виконувати своє призначення. Стимул втрачений, і він більше не справляє вплив на виробництво. Збільшення кількості грошей в обігу, яке очікувалось, призводить до інфляції і нічого більше" .

На основі аналізу статистичних даних по 18 країнам за півтора десятиріччя Лукас показав, що навіть короткостроковий ефект, отриманий внаслідок неочікуваного підвищення сукупного попиту, зникає, якщо уряд і центральний банк постійно повторюють спроби стимулювати економічне зростання за допомогою грошових шоків. Лукас показав, що в країнах з відносно стабільними цінами заходи стимулюючої економічної політики можуть дати значний первісний ефект, збільшуючи на деякий час зайнятість і реальний випуск продукції при відносно невисокій інфляції. Навпаки, у країнах з високою і нестабільною інфляцією подібні заходи дають незначний або нульовий приріст ВВП, так що навіть початкове збільшення номінального доходу пов'язується з феноменом раціональних очікувань.

Якщо уряд і центральний банк проводять стимулюючу політику, націлену на підвищення зайнятості, то при раціональних очікуваннях всі економічні агенти заздалегідь знають про майбутнє зростання інфляції і наступне скорочення реальної заробітної плати. Тому робітники заздалегідь включають очікувану інфляцію у свої вимоги про підвищення номінальної заробітної плати. У цьому випадку у фірм не зростуть прибутки, не відбудеться зростання зайнятості і випуску. Цінова інфляція, повністю врахована у вимогах про підвищення заробітної плати, "зафіксує" безробіття на його природному рівні, а інфляція буде зростати при постійному рівні безробіття. Отже, теза М. Фрідмена про існування кривої Філіпса у короткостроковому періоді підлягає серйозним сумнівам.

При довготривалій інфляції економічні агенти перестають помилятися відносно наслідків фіскальної або монетарної експансії. Вони більш цікавляться економічною інформацією, швидко розпізнають цілі та прогнозують результати дій політиків, а при розробці своїх рішень не повторюють минулих помилок. Це означає, що адаптивна, тобто інерційна складова очікуваної інфляції поступово зменшується і з часом зникає зовсім. Одночасно посилюється раціональний компонент очікуваної інфляції, пов'язаний із змінами в макроекономічній політиці. По мірі того, як економічна інформація про можливі дії уряду стає більш повною і доступною, інфляційні очікування стають дедалі раціональнішими. Раціоналізація економічної поведінки людей посилюється, якщо заробітна плата і ціни стають більш гнучкими, що характерно для довгострокової перспективи. Отже, у довгостроковому періоді альтернативний зв'язок між рівнями безробіття та інфляції зникає.

Поряд з державною економічною політикою дестабілізуючим фактором розвитку економіки Лукас називає обмеженість і викривленість інформації. Недостатньо виважена економічна політика держави може викликати у економічних агентів необґрунтовані і помилкові рішення, які вони закладуть у модель свого вибору. Ось чому економіка повинна регулюватися не безпосередньою політикою уряду, наслідки якої в силу раціональності очікувань неможливо передбачити, а "."відкрито проголошеними і зрозумілими для всіх нормами", які неможливо змінити, керуючись короткотерміновими вигодами. Лукас вважає, що це, в першу чергу, повинно стосуватися цілі досягнення стабільності цінової ситуації. Необхідно, стверджує вчений, визначити щорічне збільшення кількості грошей в обігу і дотримуватися його, встановити конкретний рівень податків, який у середньому збалансовував би бюджет, і не змінювати цих величин. "Головна задача валютної і фінансової політики полягає в тому, щоб забезпечити стабільні, передбачувані умови для діяльності приватного бізнесу". У цьому випадку раціональна ринкова активність відновлює раніше порушену ринкову рівновагу без зовнішнього втручання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Артур Лаффер (народився у 1940 р.)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)
  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка