Теорія рівноваги споживання і обміну.
Аналізуючи умови обміну, вчений формулює закон байдужості, який вважає основним законом обміну: "на одному й тому ж вільному ринку в один і той же момент не може існувати дві різні ціни на один і той же вид продукції".
Джевонс намагається визначити межу найбільш вигідного обміну, тобто такого стану, коли буде досягнута точка рівноваги, і коли у учасників обміну зникнуть усякі стимули продовжувати обмінні операції. Таке становище, на думку вченого, наступає тоді, коли "відношення, в якому обмінюються два продукти, обернено пропорційне відношенню граничних ступенів корисності кількості продуктів, що споживаються теля закінчення обміну" . Алгебраїчний вираз умови рівноваги обміну має наступний вигляд:
де х, у - кількість, відповідно, блага х та у;
Миу, Мих - граничні корисності благ, відповідно, х та у.
Зміст даної умови простий. Якщо, скажімо, споживач обмінює три одиниці хліба на одну одиницю м'яса, то, очевидно, що він вже володіє певним запасом хліба і у силу закону спадної граничної корисності кожну додаткову одиницю цього продукту цінить менше. У свою чергу, кожна додаткова одиниця м'яса оцінюється ним вище. Коли ж граничні корисності двох продуктів при певному запасі вирівнюються, споживач максимізує загальну корисність. У протилежному випадку у нього б виникали стимули до подальшого пошуку варіантів обміну.
Збільшивши кількість учасників обміну, Джевонс перейшов до аналізу рівноваги споживача в умовах розвинутої ринкової економіки, де пропорції обміну благ визначаються співвідношенням їх цін:
де Рх, Ру - ціна, відповідно, блага х та у.
Розвиваючи далі умови рівноваги споживача, Джевонс отримує закон рівності зважених граничних корисностей. Під зваженою граничною корисністю розуміється гранична корисність, поділена на ціну блага. На основі рівняння МЛуіМЛх = Ру/Рх виводиться наступне МЛу/Ру = = МЛх/Рх і розповсюджується на всі блага, які є предметом споживання того ж самого споживача: МЛп/Рп = МЛт/Рт. Отже, споживач досягає максимального задоволення (при заданих цінах та доходах) у тому випадку, якщо остання грошова одиниця, витрачена на купівлю різних предметів споживання, дає рівновелику корисність.
Теорія цінності і загальної рівноваги.
Встановивши умови рівноваги у обміні, Джевонс переходить до з'ясування факторів, що впливають на цінність, і стверджує, що "витрати виробництва визначають запас. Запас визначає граничну корисність. Гранична корисність визначає цінність".
Під витратами виробництва вченим розуміються ті трудові затрати, що зводяться до виразу певної величини страждань, які необхідно понести у процесі виробництва благ (останні у подальшому будуть задовольняти потреби, тобто приносити корисність). Таким чином, витрати виробництва будуть "від'ємною корисністю", яка зростає разом із збільшенням трудових витрат, у той час як їх результат (корисність) має тенденцію до зниження. Отже, робітник працює лише до тих пір, доки зростаюча "від'ємна корисність" (гранична тяжкість) праці не зрівняється із спадною граничною корисністю його результатів:
"Коли це рівняння виконується, то не може бути ніякого приводу до зміни розподілу праці і корисність досягає максимуму"28. З цієї формули Джевонс виводить, що
де йи1/йх і йи2/йу - граничні корисності двох благ х і у (МЛх і МЛу);
йу!йї2 і сіхісіі - норма продуктивності праці, під якою автор розуміє відношення кількості вироблених одиниць продукції до величини граничної тяжкості праці.
Таким чином, граничні корисності продуктів обернено пропорційні продуктивності праці. Оскільки ж, за Джевонсом, існує і обернена залежність між продуктивністю праці і витратами виробництва, то звідси виводиться положення, що граничні корисності продуктів і їх цінності прямо пропорційні витратам виробництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Математична школа“ на сторінці 2. Приємного читання.
