Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

Історія економічних вчень
Ціна (в шилінгах)Величина попиту (в фунтах"
201
142
103
64
45
36
27

Коли споживач за 20 шилінгів купує один фунт чаю, то він, по Маршаллу, нічого не виграє - гранична корисність цього фунту дорівнює його ціні. Дещо інша ситуація буде при ціні, рівній 14 шилінгам. Споживач тоді купить 2 фунти чаю і заплатить по 14 шилінгів за фунт, тобто всього 28 шилінгів. У той же час, загальна корисність буде дорівнювати 20 + 14 (корисності першої та другої одиниці), тобто 34; у результаті споживач виграє 34 - 28 = 6 шилінгів. Цей виграш представляє перевищення загальної корисності над ціною товарів і є споживчим надлишком.

Споживчий надлишок

Рис. 5.4. Споживчий надлишок

Графічно цей споживчий надлишок зображений на рис. 5.4. Він дорівнює площі трикутника ABC, який є результатом різниці між площею всієї фігури ОВСЕ, що зображує загальну корисність, і площею прямокутника ОАСЕ, яка дорівнює витратам покупця на купівлю ОЕ одиниць за ціною ОА за одиницю. Чим більша кількість куплених товарів за більш низьким цінам, тим більший споживчий надлишок.

Аналіз витрат виробництва і пропозиції.

На другому етапі свого дослідження Маршалл намагається довести, що ціни визначаються і витратами виробництва. Останні він розділяє на дві групи: реальні і грошові. Під першими розуміється "витрата різних видів праці, прямо чи опосередковано зайнятої у виробництві, разом із утриманням, вірніше, очікуванням, необхідним для нагромадження капіталу, що витрачається у виробництві". Під другими - "грошові суми, необхідні для оплати цих зусиль або жертв" . Реальні витрати виробництва визначають рівень грошових витрат. Чим вищою є гранична тяжкість праці, тим вищою має бути заробітна плата, яка повинна створити стимул для робітника виконувати таку роботу. Подібним чином, чим вищою є неприємність очікування, тим вищим має бути відсоток на капітал для компенсації відсутності бажання вкладати його у виробництво. Сума грошових витрат, у свою чергу, визначає ціну пропозиції відповідної кількості товару.

Як ціна попиту відображає кількість товарів, що за даною ціною знаходять збут, так і ціна пропозиції представляє собою, по Маршаллу, ціну, що регулює обсяги виробництва. Коли ціна попиту дорівнює ціні пропозиції, виробництво товарів знаходиться у рівновазі, так як відсутня тенденція до його підвищення чи зниження. Ціна, при якій пропозиція і попит урівнюються, є ціною рівноваги.

Однак, Маршалл вказує на ряд умов, що звужують сферу дії даного принципу. Перш за все, необхідно враховувати часовий період, у межах якого досягається рівноважна ціна. Маршаллом встановлюється три таких періоди: а) короткий (наприклад, один день), в якому рівновага між попитом і пропозицією розглядається як миттєва і запас даних товарів має фіксовану величину; б) середній (наприклад, один рік), коли є можливим розширення виробництва і часткове пристосування пропозиції до попиту в умовах незмінної кількості зайнятих робітників і величини основного капіталу; в) довгий (наприклад, декілька років), коли стає можливим розширення всіх виробничих ресурсів, що використовуються фірмою.

Цим періодам відповідають три типи цін: а) ринкові ціни; б) нормальні ціни коротких періодів або субнормальні; в) нормальні ціни довгих періодів. Всі ці категорії цін регулюють, по Маршаллу, дещо різні закони.

Ринкові ціни визначаються переважно попитом на товар. В умовах короткого періоду з фіксованими обсягами виробництва останнє не може значно збільшитися або скоротитися а, отже, і витрати майже не будуть впливати на ціни. Завдяки цьому виробник має пристосовуватись до тих цін, які визначає у даний момент існуючий попит.

В умовах середнього періоду, якому відповідають субнормальні ціни, може відбуватись часткове розширення виробництва за рахунок продовження робочого дня, інтенсифікації праці, залучення менш кваліфікованих робітників і більш інтенсивного використання існуючого основного капіталу. Відповідно і ціна має бути достатньою для того, щоб створити стимул для більш інтенсивного використання виробничих ресурсів. Саме тому нормальні ціни коротких періодів змінюються разом із попитом в одному напрямку: збільшення попиту підвищує нормальну ціну пропозиції, і навпаки. Витрати ж виробництва встановлюють межу зниження цін, їх мінімум.

Так, при зниженні попиту на товар виробники повинні скоротити своє виробництво. Але у межах короткого періоду не можна повністю ліквідувати основний капітал, який розраховано на ряд років. Тому виробники будуть працювати із деяким збитком, отримуючи менший прибуток внаслідок падіння ціни. Однак, занижені ціни обов'язково мають покривати ту частину витрат, яка відображає витрати на сировину, працю й амортизацію. Останні Маршалл називає додатковими витратами і саме їх вважає тим обмежувачем, нижче якого ціна вже не буде стимулювати будь який випуск продукції виробником.

Витрати на машини й обладнання, організацію виробництва і оплату праці адміністрації, а також на отримання спеціальних знань Маршалл називає первинними і стверджує, що протягом довгих періодів вони, разом із додатковими витратами, можуть змінюватись. "У довгих періодах весь вкладений капітал і праця, доставляючи матеріали, обладнання й організаційні форми промисловості, здобуваючи промислові знання і спеціальні навички, встигають націлитися саме в ті області, де очікується доходність; і оцінка цієї доходності тому прямо управляє пропозицією і є правдивою, довготерміновою, нормальною ціною пропозиції благ, що виробляються".

Для пояснення даного положення Маршалл здійснює класифікацію продуктів за критерієм, який відображає їх виробництво із спадними, зростаючими чи постійними доходами. Вчений приходить до висновку про існування трьох законів доходності або віддачі у виробництві. Якщо у процесі виробництва переважає участь природи - діє закон спадної продуктивності (зростаючих витрат при збільшенні масштабів виробництва), якщо ж переважає участь людини - виробництво ведеться при зростаючих доходах, тобто спадних витратах.

Якщо буде переважати тенденція до спадної віддачі, довгострокова крива пропозиції 5 буде зростаючою і "нормальна ціна" в довгостроковому періоді підвищиться (а більше А) (див. рис. 5.5, б).

Встановлення рівноважної ціни в довгостроковому періоді

Рис. 5.5. Встановлення рівноважної ціни в довгостроковому періоді

Якщо буде переважати тенденція до зростаючої віддачі, крива пропозиції буде спадною (рис. 5.5, в) і нормальна ціна в результаті знизиться (а менше А). Нарешті, якщо тенденції виявляться рівносильними (постійна віддача), крива пропозиції буде горизонтальною і ціна не зміниться (а знаходиться на одному рівні з А) (рис. 5.5, а). Рівноважний же випуск продукції у всіх трьох випадках підвищиться (Ок > ОН). Таким чином, у довгостроковому періоді визначальну роль при формуванні рівноважної ціни починають грати витрати, які стають змінними.

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції.

Проведене дослідження дає можливість Маршаллу стверджувати, що окремо взяті попит і виробничі витрати не є єдиними факторами величини цін, але визначають їх спільно, шляхом взаємодії. Пропозиція і попит, стверджує Маршалл, завжди представляють собою кількісну величину, яка відноситься до певного часу і місця. Пристосування і врівноважування пропозиції і попиту завжди потребує певного часу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки
  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка