Розділ «6.2. Питання теорії змісту освіти»

Є предмети, провідними функціями яких є два компоненти (математика, література, мова). Якщо провідну функцію виконує, наприклад, образне бачення світу, то в допоміжний блок входять і деякі предметні знання і певні способи діяльності. Різниця тільки в тому, що частка основного компонента переважає над усіма іншими. Крім того, кожен навчальний предмет слугує для реалізації політехнічної спрямованості навчання, а також для формування світогляду.

Очевидно, залежно від провідної функції сукупності знань і способів діяльності, організаційні форми мають різні властивості. Наприклад, та сукупність знань, яка є провідним компонентом повинна бути системою знань, тоді як сукупність допоміжних знань може бути представлена як комплекс, тоді основа, необхідна для побудови системи, буде відрізнятися від основи для побудови комплексу.

Якщо взяти, для прикладу, той навчальний предмет, провідним компонентом якого є способи діяльності, тобто деякі вміння і навички, то знання виявляються в обслуговуючій, допоміжній ролі. Вони залучаються, головним чином, із метою формування умінь. Сукупність допоміжних знань процесуального блоку складається ніби з двох шарів: один умовно можна назвати предметним, оскільки знання цього шару належать до групи наукових дисциплін, другий шар – власне допоміжні знання, але одні й другі покликані забезпечити оптимальне засвоєння змісту основного блоку.

Базовий навчальний план і його структура. Навчальний план – це концентроване вираження загальної концепції освіти. В його основу покладено інтереси суспільства і держави в галузі освіти та освітні інтереси особистості. Він враховує нову політичну концепцію розвитку суспільства і вимог реформи школи, створює умови для демократизації і гуманізації освіти.

Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріантну та варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними, визначає гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальну кількість навчального часу. За змістом Базовий навчальний план охоплює такі освітні галузі: “Словесність”, “Суспільсвознавство” “Математика”, “Природознавство”, “Мистецтво”, “Фізична культура і здоров'я”, “Технологія”.

Галузь “Словесність” передбачає оволодіння учнями українською мовою як засобом спілкування, надбаннями української духовності і культури.

Галузь “Суспільствознавство” розкриває сутність і закономірності соціальних явищ та процесів, що відбуваються в ході історичного розвитку людства і української нації зокрема.

Освітня галузь “Математика” має забезпечити оволодіння школярами розумінням природи і сутності математичних знань, методів математики, системою математичних знань, а також уміннями, що мають у першу чергу загальнокультурний і загальноосвітній характер.

Галузь “Природознавство” передбачає засвоєння учнями наукових фактів, понять, фундаментальних законів і теорій з основ природничих наук, необхідних для формування у школярів наукової картини світу. Вона є основою формування наукового ноосферного світогляду, системності мислення та розуміння сучасних виробничих та екологічних технологій.

Галузь “Мистецтво” розкриває художньо-естетичні цінності суспільства і особистості, багатий світ духовної культури українського та інших народів і національностей, допомагає учням розуміти образну мову різних видів мистецтв, ознайомлює їх з жанрами і стилями, прилучає їх до творчої діяльності в окремих видах мистецтва.

Галузь “Фізична культура і здоров'я” має на меті ознайомити учнів з особливостями і засобами фізичного розвитку людського організму, залучити їх до систематичних занять фізкультурою і спортом, формувати потребу і вміння фізичного самовдосконалення, безпеки життєдіяльності, сприяти культурі здорового способу життя, організації активного дозвілля і відпочинку, реабілітації й корекції здоров'я.

Освітня галузь “Технологія” передбачає забезпечення учнів знаннями наукових основ сучасного виробництва, формування технологічної і комп'ютерної грамотності, формування загальнотрудових умінь і навичок.

На основі цього плану створені і створюються типові навчальні плани для різних типів шкіл, які, у свою чергу, служать базою для розробки навчального плану конкретної школи. На початку навчального року ці плани затверджуються на засіданнях педагогічних рад шкіл. Саме у зв'язку з вище викладеними міркуваннями, навчальний план і називається Базовим.

Типовий навчальний план є переліком навчальних предметів із вказівкою, в якому класі і скільки годин на тиждень відводиться на вивчення кожного з них. Він складається з двох компонентів: державного і шкільного. Державний компонент є переліком обов'язкових для вивчення в усіх типах шкіл навчальних предметів. Шкільний компонент є сукупністю вибірково – обов'язкових предметів.

У плані, окрім того, розроблено структуру навчального року за семестрами, здійснено розподіл часу між предметами. Він складається за роками навчання і є сукупністю двох компонентів: державного і шкільного.

Державний компонент навчального плану є переліком обов'язкових для вивчення навчальних предметів в усіх типах загальноосвітніх шкіл, незалежно від форми фінансування (державна, приватна).

Шкільний компонент є сукупністю вибірково-обов'язкових предметів. Виділення шкільного компоненту спрямовано на максимальну адаптацію змісту освіти і навчання до конкретних особливостей регіону і школи.

План дозволяє здійснити диференціацію навчання на всіх його ступенях.

Розвитку особистості школяра сприяє передбачена планом ґрунтовна гуманітаризація освіти, що виражено у перерозподілі загального навчального навантаження на користь гуманітарних предметів (більше половини навчального часу). У навчальному плані закладена ідея інтеграції навчальних предметів на основі їх загальнокультурної спрямованості.

Навчальним планом передбачено введення профільного навчання з 10 класу та класів із поглибленим вивченням предметів з 8 класу.