Розділ «6.2. Питання теорії змісту освіти»

г) штучно створені системи, які людина ставить між собою і природою.

До наук, які вивчають ці системи, належать: кібернетика, біологія, психологія, суспільствознавство, науки, які вивчають технічні системи.

Кібернетиці вчені дають таке визначення: – це наука про управління складними системами, або: кібернетика вивчає системи будь-якої природи, здатні сприймати, зберігати та переробляти інформацію і використовувати її для управління і регулювання.

Біологія, Предметна область цієї науки – жива природа. Тобто біологія вивчає живу природу в сукупності її властивостей.

Суспільствознавство, Предметом суспільствознавчих наук є суспільні системи.

Антропологічні науки – це комплекс наук про людину. До цих наук належать психологія, мовознавство, літературознавство.

Технічні науки. Це науки, які вивчають штучно створені людиною технічні системи, які є знаряддями праці людини і разом з тим результатом цієї праці.

До таких систем належать найпростіші знаряддя праці, машини, складні технічні системи.

Поняття “навчальний предмет”. За предметною структурою зміст навчання є не що інше, як сума змісту всіх навчальних предметів, які вивчаються в школі. Поняття “навчальний предмет” за обсягом значно ширше, ніж поняття “основи науки”, яке дуже часто використовується як у шкільній практиці, так і в педагогічній теорії.

Основи науки – це дидактичне поняття. Під ним розуміють такі знання, які, відрізняючись від знань, зафіксованих у самій науці за глибиною і об'ємом, відповідають їм за змістом і характером зв'язків між їхніми елементами. За структурою основи наук включають основи всіх сучасних фундаментальних теорій і деякого комплексу знань, які відображають факти, закони, які ще не оформлені в науці у теорію.

Як уже зазначалося вище, навчальний предмет – поняття значно ширше, ніж основи науки, адже відповідно до цілей загальної освіти, в завдання кожного навчального курсу входить формування не тільки понять, але й умінь і навичок, які є спільними для всіх предметів, а також умінь і навичок взаємодії людини з областю дійсності, яка вивчається.

На думку відомих педагогів (І. Лернер), навчальний предмет є педагогічно адаптованою сукупністю знань і умінь із якої-небудь окремої області дійсності і відповідної їй діяльності засвоєння та застосування цих знань й умінь у процесі навчальної взаємодії. Такі навчальні дисципліни, як музика і співи, малювання, іноземна мова, креслення, фізкультура не є основами наук, але вони входять у перелік дисциплін, які вивчаються у школі як навчальні предмети.

Навчальний предмет є засобом розкриття змісту освіти, а точніше, засобом його реалізації. Він включає в себе два види знань: основних, змістових і допоміжних, процесуальних, технологічних.

Змістові знання, які входять у навчальний предмет як складова його, відображають у ньому основи науки, а це означає, що до них належать знання основ сучасних фундаментальних теорій, а також деякий комплекс знань, які відображають факти, закони, які ще не оформлені в науці у теорію. Зрозуміло, що мінімальний зміст основ сучасних фундаментальних теорій має бути таким, щоб у змісті основ наук відобразити цілісну структуру теорії. Включення і вибір елементів знань, які ще не ввійшли в теорію, обумовлений цілями навчання та інтересами науки.

Допоміжні, процесуальні, технологічні знання, які входять у навчальний предмет як невід'ємна, органічна його складова – це логічні, методологічні, філософські, історико-наукові, між- предметні, оцінні знання. Ці знання є засобом засвоєння основ наук, розвитку і виховання учнів. Допоміжні знання, в першу чергу, потрібні для певної діяльності – діяльності засвоєння і конкретного змісту. Але завдання школи не зводиться тільки до засвоєння основ наук.

Першочергове значення має моральне виховання школярів, формування системи цінностей, наукового світогляду тощо.

Провідні функції навчальних предметів. Кожен навчальний предмет має багатоцільове призначення і у кожному з них є ведучий компонент, який виконує провідну функцію. Такими є предметні знання, способи діяльності, образне бачення світу. З погляду визначення провідної функції можна виділити такі групи навчальних предметів:

– предметні знання: фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, історія;

– способи діяльності: іноземна мова, креслення, фізкультура, праця;

– образне бачення світу: музика, малювання.