З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

Анатомія людини

Кістки вільної нижньої кінцівки з'єднуються між собою за допомогою суглобів і синдесмозів. Стегнова кістка з'єднується з кульшовою кісткою за допомогою кульшового суглоба.

Кульшовий суглоб (articulatio coxae) за формою є чашоподібним (різновид кулястого), багатоосьовим суглобом. Він утворений півмісяцевою поверхнею кульшової западини кульшової кістки і суглобовою поверхнею головки стегнової кістки (рис. 113). Хрящова губа кульшової западини (labrum acetabuli), що зрощена з краєм кульшової западини, поглиблює її, але не обмежує рухів. Суглобова капсула прикріплюється до канта кульшової западини, залишаючи губу в порожнині суглоба. На стегновій кістці капсула прикріплюється попереду вздовж міжвертлю- гової лінії, позаду – дещо присередньо від міжверт- люгового гребеня. Тобто, шийка стегнової кістки розміщується в суглобовій порожнині. Цей суглоб укріплений міцними внутрішньокапсульними і по- закапсульними зв'язками. Внутрішньокапсульна зв'язка головки стегнової кістки (lift, capitis femoris), що вкрита синовіальною перетинкою, прикріплюється до ямки головки стегнової кістки і до кульшової кістки в ділянці вирізки кульшопої западини, а також до поперечної зв'язки кульшової западини (lift, transversum acetabuli), яка натягнута над кульшовою вирізкою. Зв'язка головки перешкоджає надмірному приведенню і обертанню назовні стегнової кістки.

У цій зв'язці проходить артерія, що кровопостачає головку стегнової кістки.

Міцно укріплює суглоб капсульна зв'язка – коловий пояс (zona orbicularis) – пояс Вебера, що проходить у товщі волокнистої перетинки капсули кульшового суглоба. Коловий пояс представлений пучком колових волокон, що охоплює шийку стегнової кістки у вигляді петлі і прикріплюється до клубової кістки під її нижньою передньою остю.

Кульшовий суглоб ще укріплюють три поза- капсульні зв'язки. Клубово-стегнова зв'язка (lift, iliofemorale) – зв'язка Берліна – дуже потужна (товщиною до 1 см), вона починається на передньому краї нижньої передньої клубової ості, спускається вниз і прикріплюється до міжвертлюгової лінії стегнової кістки. Ця зв'язка перешкоджає надмірному розгинанню стегна, запобігає падінню тіла назад при прямоходінні, присередня її частина обмежує обертання стегна досередини, а бічна частина – обертання назовні. Присередньо від клубово-стегнової зв'язки розташована лобково-стегнова зв'язка (lift, pubofemorale). Вона має трикутну форму і починається широкою основою від верхньої гілки лобкової кістки і тіла клубової кістки в місці його зрощення з лобковою кісткою, а прикріплюється до присереднього краю міжвертлюгової лінії стегнової кістки. Зв'язка запобігає надмірному розгинанню стегна, його обертанню назовні і відведенню. Тоншою є сідничо-стегнова зв'язка (lift, ischiofemorale), яка розташована на задній поверхні суглоба. Вона починається широкою основою від тіла сідничої кістки, йде

Кульшовий суглоб (articulatio coxae), правий. А – лобовим розпилом розкрито порожнину кульшового суглоба. Б – зв

Рис. 113. Кульшовий суглоб (articulatio coxae), правий. А – лобовим розпилом розкрито порожнину кульшового суглоба. Б – зв'язки суглоба (вигляд спереду)

майже горизонтально і прикріплюється до вертлюгової ямки стегнової кістки. Ця зв'язка перешкоджає надмірному розгинанню стегна, його обертанню досередини і приведенню.

У кульшовому суглобі можливі рухи навколо трьох осей. Навколо лобової (фронтальної) осі відбувається згинання стегна до 85-90° (ири зігнутому колінному суглобі до 120°) і розгинання до 12-13°, навколо стрілової (сагітальної) осі – відведення до 40° і приведення до 20°, навколо вертикальної осі – обертання досередини до 35° і обертання назовні до 15°. Окрім того, стегно може здійснювати колове обертання.

Морфологічні параметри кульшового суглоба істотно змінюються протягом життя людини. У немовлят кульшова западина сплощена, мас овальну форму, побудована з хряща з центрами скостеніння. Значна частина головки стегнової кістки розміще на поза кульшовою запалиною. Суглобова капсула тонка, зв'язки розвинуті слабо, а сідничо-стегнова зв'язка ще не сформована. Лише клубово-стегнова зв'язка добре виражена. У ранньому дитинстві кульшова западина поглиблюється, формується її край, головка стегнової кістки входить углиб западини, а коловий пояс зміщається на шийку стегнової кістки. Лише в підлітків коловий пояс цілком оточує шийку стегнової кістки.

Кульшовий суглоб кровопостачається гілками присередньої і бічної огинальпих артерій стегна, кульшовозападиннок) гілкою (із глибокої стегнової артерії), а також гілками затульної артерії. Венозна крон відтікає в глибокі вени таза і стегна. Лімфа відтікає по глибоких лімфатичних судинах у глибокі пахвинні лімфатичні вузли. Іннервація здійснюється гілками затульного, стегнового і сідничного нервів.

Колінний суглоб (articulatio genus) є найбільшим у людини і найскладнішим, бо має багато додаткових елементів. Це зумовлено тим, що у колінному суглобі зчленовуються найдовші кістки – важелі нижньої кінцівки, які мають найбільший розмах рухів при ходьбі. За конструкцією цей суглоб складний, комплексний, двохосьовий, а за ({юрмою – двовиростковим. Колінний суглоб утворений виростками і наколінковою поверхнею стегнової кістки, а також верхнюю суглобовою поверхнею великогомілкової кістки і суглобовою поверхнею наколінка, всі суглобові поверхні вкриті суглобовим хрящем (рис. 114, 115, див. рис. 98А).

Присередній і бічний виростки стегнової кістки мають форму відрізка еліпсоїда, які розділені міжвиростковою ямкою. Верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки також складається з двох окремих дещо увігнутих поверхонь (на присередньому і бічному виростках), що зчленовуються з відповідними виростками стегнової кістки, але ці поверхні неконгруентні. Міжш і росткове підвищення великогомілкової кістки “заходить” у міжвиросткову ямку стегнової кістки, тобто такий двовиростковий суглоб нагадує блокоподібне з'єднання. Для збільшення конгруентності суглобових поверхонь, вони доповнюються двома внутрішньосуглобовими волокнистими хрящами півмісяцевої форми – менісками (див. рис. 98 А), що розташовані між суглобовими поверхнями стегнової і великогомілкової кісток. Кожний меніск має вигляд зігнутої пластинки, яка на поперечному розтині має трикутну форму. Зовнішній стовщений край (6-8 мм) меніска зрощений з капсулою суглоба, а стоншений присередній край вільний і обернений у середину суглоба. Бічний меніск (meniscus lateralis) більш зігнутий, менший за діаметром, але товстіший (до 8 мм). Присередній меніск (meniscus medialis) має більший діаметр, але є вужчим і тоншим (до 6 мм). Передні і задні кінці обох менісків прикріплюються до міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки.

Окрім того, меніски укріплюють ще гри внутрішньокапсульні зв'язки, які вкриті синовіальною перетинкою: поперечна зв'язка коліна (lig. transversum genus) з'єднує між собою передні кіпці обох менісків: передня меніско – стегнова зв'я:гка (lig. meniscofemorale anterius) починається від переднього кінця приссреднього меніска, йде догори і вбік та прикріплюється до присередньої поверхні бічного виростка стегнової кістки; задня меніско-стетова зв'язка (lig. meniscofemorale posterius) починається від заднього кінця бічного меніска, йде догори і присередньо та прикріплюється до бічної поверхні присереднього виростка стегнової кістки.

Суглобова капсула прикріплюється спереду і з боків до стегнової кістки на 0,5-1 см вище від краю суглобової поверхні, а ззаду – з'єднується з її краєм. Отже, надвирост- ки стегнової кістки розміщені поза порожниною колінного суглоба і капсулою не охоплюються. На великогомілковій кістці і иаколінку суглобова капсула прикріплюється до краю їхніх суглобових поверхонь.

Синовіальна мембрана суглобової капсули утворює численні синовіальні ворсинки (villi synoviales) і синовіальні складки (plicae synoviales), завдяки чому значно збільшується її площа. Найбільшими є такі складки: дві крилоподібні складки (plicae alares), що розташовані з обох боків наколінка, йдуть вниз аж до його верхівки, а між листками цих складок міститься піднаколінкове жирове тіло (corpus adiposum infrapatellare); підпаколінкова синовіальна складка (plica synovialis infrapatellaris), що є продовженням крилоподібних складок, йде вниз до переднього міжвиросткового поля великогомілкової кістки, розділяючи порожнину колінного суглоба на ліву і праву частини.

Окрім того, суглобова капсула попереду утворює великий випин (рис. 116) – наднаколінкову сумку (bursa suprapatellaris), яка йде високо догори і розташована між стегновою кісткою та сухожилком чотириголового м'яза стегна. Інколи ця сумка буває ізольована від порожнини колінного суглоба.

Позаду і знизу капсула колінного суглоба утворює підпідколінний закуток (recessus subpopliteus), розташований під сухожилком підколінного м'яза.

У ділянці колінного суглоба є чимало синовіальних сумок, більшість з яких не сполучається з порожниною суглоба. Попереду наколінка розміщені три сумки: під шкірою розташована переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris); глибше під фасцією – переднаколінкова підфасці- альна сумка (bursa subfascialis prepatellaris); під ano-

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки
  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки