Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

Анатомія людини

У нижчих хребетних тварин, що живуть у воді, частини скелета з'єднуються між собою за допомогою неперервних, малорухомих волокнистих, хрящових або кісткових сполучень – синартрозів. У наземних тварин, окрім неперервних з'єднань кісток, вже є суглоби і симфізи, що забезпечують велику рухливість кісткових важелів, завдяки чому збільшуються розмах і розмаїтість рухів.

В онтогенезі людини спочатку формуються неперервні з'єднання кісток – синартрози, а надалі з них утворюються суглоби. Хрящові закладки кінцівок – хрящові бластеми – спочатку суцільні, потім клітини парахондральної мезенхіми, що оточують хрящову бластему, формують охрястя і починається фрагментація сегментів кінцівок. В охрясті диференціюються два шари клітин: внутрішній хондрогенний і зовнішній фібробластичний, що утворює міжклітинну речовину майбутнього охрястя.

Фрагментація хрящових сегментів є генетично детермінованим процесом утворення в певних визначених ділянках бластеми інтерзоии, внаслідок чого хрящова бластема розчленовується на окремі частини – хрящові моделі майбутніх кісток кінцівок. Можливо, це зв'язано з вростанням у генетично визначені ділянки парахондральної мезенхіми, клітини якої диференціюються у фібробласти. По периферії інтерзона утворена охрястям, а в її центрі

Рентгенограма лівого кульшового суглоба

Рис. 121. Рентгенограма лівого кульшового суглоба

Рентгенограма правого колінного суглоба. А – в розігнутому стані (вигляд спереду), Б – у зігнутому стані (вигляд збоку)

Рис. 122. Рентгенограма правого колінного суглоба. А – в розігнутому стані (вигляд спереду), Б – у зігнутому стані (вигляд збоку)

розташовані клітини, що не мають хондрогенних властивостей.

Надалі, у випадку утворення неперервних з'єднань, хрящові моделі майбутніх кісток поступово зближаються, а товщина інтерзони між ними зменшується. Потім цей шар заміщається волокнистою чи хрящовою тканиною.

При розвитку суглобів у центрі інтерзони на 6-му тижні ембріонального розвитку починається процес кавітації – утворення суглобової щілини. Рухи ембріона відіграють ведучу роль в утворенні суглобової порожнини.

Суглобовий хрящ утворюється з мезенхіми, що прилягає до майбутньої кістки. Одночасно з ме-

Рентгенограма правої стопи дорослої людини (права бічна проекція):

Рис. 123. Рентгенограма правої стопи дорослої людини (права бічна проекція):

1 – дистальний епіфіз великогомілкової кістки (epiphysis distalis tibiae)] 2 – порожнина надп'ятково-гомілкового суглоба (cavitas art. talocruralis); 3 – блок надп'яткової кістки (trochlea tali)] 4 – порожнина піднадп'яткового (надп'ятково-п'яткового) суглоба, cavitas art. subtalaris (talocalcanea )] 5 – п'яткова кістка (calcaneus)] 6 – п'ятковий горб (tuber calcanei)] 7 – головка надп'яткової кістки (caput tali); 8 – порожнина надп'ятково-п'ятково-човноподібного суглоба (cavitas art. talocalcaneonavicularis)] 9 – порожнина п'ятково-кубоподібного суглоба (cavitas art. calcaneocuboidea)] 10- кубоподібна кістка (os cuboideum)] 11 – човноподібна кістка (os naviculare)] 12 – порожнина клино-човноподібного суглоба (cavitas art. cuneonavicularis)] 13 – присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale)] 14- основа І плеснової кістки (basis ossis metatarsi 1)] 15- головка І плеснової кістки (caput ossis metatarsi I)] 16 – порожнина плесно-фалангового суглоба (cavitas art. metatarsophalangeae)] 17 – проксимальна фаланга першого пальця (phalanx proximalis hallucis)

зенхіми, що оточує майбутній суглоб, формуються зв'язки суглоба. Утворення зв'язок починається тоді, коли суглобова щілина ще не сформована. З глибокого шару первинної капсули суглоба утворюється синовіальна перетинка. У зонах закладки деяких суглобів, наприклад, колінного, груднинно-ключичного, скронево-нижньощелепного, утворюються дві суглобові щілини, а розташований між ними шар мезенхіми перетворюється в суглобовий диск. Хрящова суглобова губа формується з внутрішньосуглобового хряща, у якому резорбується його центральна частина, а периферійні відділи приростають до краю суглобової поверхні кістки.

При утворенні симфізів (півсуглобів) з мезенхім- ного прошарку між кістками, що з'єднуються, утворюється хрящовий прошарок, у товщі якого виникає невелика щілина.

Найінтенсивніший розвиток суглобів відбувається у дітей на 2-3 роках життя, коли значно посилюється їх рухова активність.

Суглобові капсули у немовлят туго натягнуті, а більшість зв'язок ще недостатньо диференційована. Тонка нерівна синовіальна перетинка капсули формує короткі складки, небагато простих нерозгалужених ворсинок із широкопетлистими капілярними сітками. З віком кількість та розміри складок і ворсинок капсули збільшуються, ворсинки розгалужуються до 2-3-го порядків, бо інтенсивність рухів дитини зростає. У підлітків завершується формування синовіальної перетинки суглобових капсул, на 18-20 році життя вона вже має типову для дорослої людини будову. У ній добре розвинуті складки, ворсинки, судинні сітки.

Одночасно зі структурними змінами синовіальної перетинки перебудовується й волокнистий шар капсули, у ньому значно зростає кількість колагенових волокон. Упродовж перших 6-7 років життя у волокнистому шарі капсули збільшується кількість еластичних волокон. До 12-13 років повністю диференціюються нервові елементи. Кількість і характер будови рецепторів залежить від морфо- функціональних особливостей суглоба. Процеси перебудови суглобового хряща продовжуються протягом перших 12-14 років життя дитини, після чого він диференціюється в гіаліновий хрящ. Формування суглобових поверхонь, капсули і зв'язок завершується в основному в підлітків на 13-16 роках життя.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі
  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки