Одношаровий епітелій

Анатомія людини

Простий (одношаровий) епітелій представлений одним шаром плоских (лускатих) епітеліоцитів, що лежать на базальній мембрані. Лише в зоні залягання ядер вільна поверхня клітин випинається. Епітеліоцити мають полігональну форму, межі між ними добре помітні на світловій мікроскопії при імпрегнації гістологічних препаратів солями срібла. Плоскі епітеліоцити покривають поверхні серозних оболонок (мезотелій), утворюють зовнішню стінку капсули ниркових клубочків, задній епітелій рогівки. Такі клітини вистилають просвіти всіх кровоносних, лімфатичних судин, порожнини серця (ендотелій)

і просвіт альвеол (респіраторні епітеліоцити). У деяких органах плоский епітелій позбавлений війок, але має мікроворсинкн. Наприклад, задній епітелій рогівки ока має лише поодинокі мікроворсинкн.

Мезотеліоцити, що покривають серозні оболонки (очеревину, плевру, осердя), мають полігональну форму, дуже тонку цитоплазму. їх вільна поверхня вкрита численними мікроворсниками, а деякі клітини мають по 2-3 ядра. У цитоплазмі міститься невелика кількість мітохондрій, елементів гранулярної ендоплазматичної сітки, а також комплекс Гольджі. Мезотеліоцити полегшують взаємне ковзання внутрішніх органів і запобігають утворенню спайок між ними.

Ендотеліоцити – це сплощені, видовжені, іноді веретеноподібні клітини з дуже тонким шаром цитоплазми. Ядерна частина клітини потовщена, тому тіло клітини дещо випинається у просвіт судини. Клітини з'єднані між собою простими і складними міжклітинними сполученнями (замикаючими зонами). Мікроворсинкн розташовані в основному над ядром. Цитоплазма містить мікропіноцитозні пухирці, поодинокі мітохондрії, елементи гранулярної ендоплазматичної сітки і комплекс Гольджі.

Респіраторні (дихальні) епітеліоцити вистеляють альвеоли, мають великі розміри (50-100 мкм), їхня цитоплазма багата мікропіноцитозними міхурцями і рибосомами. Інших органел мало.

Простий кубічний епітелій утворений одним шаром кубічних епітеліоцитів, що мають на зрізах форму квадрата. У центрі клітини розташоване кругле ядро, а на апікальній поверхні є мікроворсинки. Особливо багато мікроворсинок розміщено на апікальній цитолемі епітеліоцитів судинного сплетення. Розрізняють безвійчасті кубічні епітеліоцити (у деяких збірних трубочках нирки, дистальних прямих канальцях нефронів, жовчних капілярах, судинних сплетеннях мозку, пігментному епітелії сітківки ока тощо) і війчасті (у термінальних і респіраторних бронхіолах, епеидимоцитах, що вистилають порожнини шлуночків мозку). Передній епітелій кришталика ока також представлений кубічним епітелієм. Поверхня цих клітин гладка. Пігментні епітеліоцити мають на апікальній поверхні великі відростки, які містять веретеноподібні гранули меланіну.

Простий (призматичний, циліндричний, стовпчастий) епітелій розповсюджений в організмі людини (зокрема, у вигляді покриву слизової оболонки шлунково-кишкового тракту від входу в шлунок до відхідника).

Призматичні (циліндричні, стовпчасті) спітеліоцити – високі, вузькі, призматичні або циліндричні за формою клітини, які щільно з'єднані між собою комплексом міжклітинних сполук. Кругле або еліпсоподібне ядро розташоване в базальній (нижній) частині клітини. Апікальна поверхня таких епітеліоцитів має численні мікроворсинки, стереоцилії або війки (рис. 12). У цитоплазмі є багато мітохондрій, добре розвинений апарат Гольджі, численні елементи агранулярної і гранулярної ендоплазматичної сітки. Мікроворсинок багато в епітеліоцитах слизової оболонки кишки і жовчного міхура. У слизовій оболонці цих органів є безліч келихоподібних екзокриноцитів, що виробляють слиз. Війчастих (миготливих) епітеліоцитів дуже багато в слизовій оболонці бронхів третього порядку і бронхіол, матки і маткових труб.

Псевдобагатошаровий (багаторядний) епітелій утворений переважно високими клітинами з оваль-

Будова одношарового циліндричного (стовпчастого) епітелію

Рис. 12. Будова одношарового циліндричного (стовпчастого) епітелію

ними ядрами, які розташовані на різних рівнях. Усі клітини лежать на базальній мембрані, але не кожна з них досягає просвіту органа. В епітелії цього гину розрізняють 4 види клітин:

• війчасті (миготливі) високодиференційовані поверхневі епітеліоцити, що мають видовжену клиноподібну ((юрму, широка частина яких досягає просвіту органа. Ці клітини мають кругле ядро, добре виражені органели, особливо комплекс Гольджі й ендоплазматичну сітку. їх апікальна плазмолема утворює мікроворсинки, стереоцилії і війки. Війчасті клітини вкривають слизову оболонку носа, трахеї, бронхів. Безвійчасті клітини покривають слизову оболонку частини чоловічого сечівника, протоки над'яєчка і сім'явиносної протоки, вивідних проток багатьох залоз;

• вставні епітеліоцити: мають видовжену клиноподібну форму, малодиференційовані, не мають війок і не досягають просвіту. Ці клітини розташовані так, що широкою частиною лежать на базальній мембрані, а вузькою вклинюються поміж війчастими клітинами;

• базальні стовбурові епітеліоцити утворюють найглибший ряд клітин. Вони є джерелом відновлення епітелію (щоденно до 2 % популяції клітин поновлюється);

• келихоподібні (слизові) екзокриноцити, що залягають між війчастими клітинами. У цих клітинах багато гранул слизу, який виділяється назовні і покриває апікальну поверхню епітелію.

В епітелії протоки над'яєчка і сім'явиносної протоки є клітини лише двох видів: поверхневі епітеліоцити із стереоциліями і базальні клітини.

У багаторядмому епітелії дихальних шляхів є ще ендокринні клітини, які продукують гормони, що здійснюють місцеве регулювання.

Наступний розділ:

Багатошаровий епітелій


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Одношаровий епітелій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій
  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки