Простий (одношаровий) епітелій представлений одним шаром плоских (лускатих) епітеліоцитів, що лежать на базальній мембрані. Лише в зоні залягання ядер вільна поверхня клітин випинається. Епітеліоцити мають полігональну форму, межі між ними добре помітні на світловій мікроскопії при імпрегнації гістологічних препаратів солями срібла. Плоскі епітеліоцити покривають поверхні серозних оболонок (мезотелій), утворюють зовнішню стінку капсули ниркових клубочків, задній епітелій рогівки. Такі клітини вистилають просвіти всіх кровоносних, лімфатичних судин, порожнини серця (ендотелій)
і просвіт альвеол (респіраторні епітеліоцити). У деяких органах плоский епітелій позбавлений війок, але має мікроворсинкн. Наприклад, задній епітелій рогівки ока має лише поодинокі мікроворсинкн.
Мезотеліоцити, що покривають серозні оболонки (очеревину, плевру, осердя), мають полігональну форму, дуже тонку цитоплазму. їх вільна поверхня вкрита численними мікроворсниками, а деякі клітини мають по 2-3 ядра. У цитоплазмі міститься невелика кількість мітохондрій, елементів гранулярної ендоплазматичної сітки, а також комплекс Гольджі. Мезотеліоцити полегшують взаємне ковзання внутрішніх органів і запобігають утворенню спайок між ними.
Ендотеліоцити – це сплощені, видовжені, іноді веретеноподібні клітини з дуже тонким шаром цитоплазми. Ядерна частина клітини потовщена, тому тіло клітини дещо випинається у просвіт судини. Клітини з'єднані між собою простими і складними міжклітинними сполученнями (замикаючими зонами). Мікроворсинкн розташовані в основному над ядром. Цитоплазма містить мікропіноцитозні пухирці, поодинокі мітохондрії, елементи гранулярної ендоплазматичної сітки і комплекс Гольджі.
Респіраторні (дихальні) епітеліоцити вистеляють альвеоли, мають великі розміри (50-100 мкм), їхня цитоплазма багата мікропіноцитозними міхурцями і рибосомами. Інших органел мало.
Простий кубічний епітелій утворений одним шаром кубічних епітеліоцитів, що мають на зрізах форму квадрата. У центрі клітини розташоване кругле ядро, а на апікальній поверхні є мікроворсинки. Особливо багато мікроворсинок розміщено на апікальній цитолемі епітеліоцитів судинного сплетення. Розрізняють безвійчасті кубічні епітеліоцити (у деяких збірних трубочках нирки, дистальних прямих канальцях нефронів, жовчних капілярах, судинних сплетеннях мозку, пігментному епітелії сітківки ока тощо) і війчасті (у термінальних і респіраторних бронхіолах, епеидимоцитах, що вистилають порожнини шлуночків мозку). Передній епітелій кришталика ока також представлений кубічним епітелієм. Поверхня цих клітин гладка. Пігментні епітеліоцити мають на апікальній поверхні великі відростки, які містять веретеноподібні гранули меланіну.
Простий (призматичний, циліндричний, стовпчастий) епітелій розповсюджений в організмі людини (зокрема, у вигляді покриву слизової оболонки шлунково-кишкового тракту від входу в шлунок до відхідника).
Призматичні (циліндричні, стовпчасті) спітеліоцити – високі, вузькі, призматичні або циліндричні за формою клітини, які щільно з'єднані між собою комплексом міжклітинних сполук. Кругле або еліпсоподібне ядро розташоване в базальній (нижній) частині клітини. Апікальна поверхня таких епітеліоцитів має численні мікроворсинки, стереоцилії або війки (рис. 12). У цитоплазмі є багато мітохондрій, добре розвинений апарат Гольджі, численні елементи агранулярної і гранулярної ендоплазматичної сітки. Мікроворсинок багато в епітеліоцитах слизової оболонки кишки і жовчного міхура. У слизовій оболонці цих органів є безліч келихоподібних екзокриноцитів, що виробляють слиз. Війчастих (миготливих) епітеліоцитів дуже багато в слизовій оболонці бронхів третього порядку і бронхіол, матки і маткових труб.
Псевдобагатошаровий (багаторядний) епітелій утворений переважно високими клітинами з оваль-
Рис. 12. Будова одношарового циліндричного (стовпчастого) епітелію
ними ядрами, які розташовані на різних рівнях. Усі клітини лежать на базальній мембрані, але не кожна з них досягає просвіту органа. В епітелії цього гину розрізняють 4 види клітин:
• війчасті (миготливі) високодиференційовані поверхневі епітеліоцити, що мають видовжену клиноподібну ((юрму, широка частина яких досягає просвіту органа. Ці клітини мають кругле ядро, добре виражені органели, особливо комплекс Гольджі й ендоплазматичну сітку. їх апікальна плазмолема утворює мікроворсинки, стереоцилії і війки. Війчасті клітини вкривають слизову оболонку носа, трахеї, бронхів. Безвійчасті клітини покривають слизову оболонку частини чоловічого сечівника, протоки над'яєчка і сім'явиносної протоки, вивідних проток багатьох залоз;
• вставні епітеліоцити: мають видовжену клиноподібну форму, малодиференційовані, не мають війок і не досягають просвіту. Ці клітини розташовані так, що широкою частиною лежать на базальній мембрані, а вузькою вклинюються поміж війчастими клітинами;
• базальні стовбурові епітеліоцити утворюють найглибший ряд клітин. Вони є джерелом відновлення епітелію (щоденно до 2 % популяції клітин поновлюється);
• келихоподібні (слизові) екзокриноцити, що залягають між війчастими клітинами. У цих клітинах багато гранул слизу, який виділяється назовні і покриває апікальну поверхню епітелію.
В епітелії протоки над'яєчка і сім'явиносної протоки є клітини лише двох видів: поверхневі епітеліоцити із стереоциліями і базальні клітини.
У багаторядмому епітелії дихальних шляхів є ще ендокринні клітини, які продукують гормони, що здійснюють місцеве регулювання.
Багатошаровий епітелій
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Одношаровий епітелій“ на сторінці 1. Приємного читання.
