Сполучна тканина

Анатомія людини

Сполучна тканина (textus connectivus) поширена в організмі людини, на неї припадає майже половина маси тіла. Зі сполучної тканини побудовані кістки, хрящі, сухожилки м'язів, зв'язки, шкіра, каркаси органів. Сполучна тканина поділяється на власне сполучну тканину (пухку волокнисту, щільну волокнисту – неоформлену й оформлену), сполучну хрящову

і кісткову, тканини зі спеціальними властивостями (ретикулярну, пігментну, жирову). До сполучної тканини також належить кров і лімфа (табл. 3). На підставі будови міжклітинної речовини, окремо виділяють тканини внутрішнього середовища, до яких належать власне сполучна тканина, хрящова тканина, кісткова тканина, кров та лімфа.

Сполучна тканина виконує опорно-механічну функцію (щільна волокниста сполучна тканина, хрящ, кістка), трофічну (живильну) і захисну функції (пухка волокниста і ретикулярна сполучні тканини, кров і лімфа). Сполучна тканина побудована з клітин і міжклітинної речовини, зокрема, з колагенових, еластичних і ретикулярних волокон.

Усі названі види сполучної тканини є похідними мезенхіми, що утворилася з мезодерми. Клітини мезенхіми мають зірчасту форму, вони малодиференційовані. їхні тонкі відростки з'єднуються між собою і формують сітку, в якій утворюються кровоносні капіляри. Клітини мезенхіми мають велике світле ядро, в якому поблизу нуклеолеми розташоване велике ядерце. Органел мало, в основному це мітохондрії, елементи гранулярної ендоплазматичної сітки, вільні рибосоми, лізосоми і ліпідні гранули, елементи комплексу Гольджі. Ці клітини активно мітотично діляться.

Клітини мезенхіми утворюють окремі скупчення, з яких диференціюються стовбурові клітини крові, фібробласти (перетворюються у фіброцити), остеобласти (перетворюються в остеоцити), одонтобласти, хондробласти (перетворюються в хондроцити), адипоцити, ретикулярні клітини, макрофаги, ендотеліоцити, гладкі міоцити, кардіоміоцити тощо. Тобто мезенхімні клітини є поліпотентними.

Власне сполучна тканина та сполучна тканина зі спеціальними властивостями

Слизова сполучна тканина (textus connectivus mucosus) є тільки у зародків, тому її відносять до ембріональної. Вона входить до складу пуповини і пластинки хоріона, оточує кровоносні судини. Така тканина утворена зі слизових клітин з відростками (іноді їх називають мукоцитами), які нагадують клітини мезенхіми, і міжклітинної речовини, яка містить велику кількість мукополісахариді в і тонких колагенових волокон. Пучки мікрофібрил, що переплітаються, забезпечують міцність пуповини, а здатність гіалуронової кислоти зв'язувати воду забезпечує тургор і перешкоджає стисканню судин при перекручуванні пуповини.

Пухка волокниста сполучна тканина (textus connectivus fibrosus laxus) розташована переважно вздовж і навколо кровоносних, лімфатичних судин,

ТАБЛИЦЯ 3. Класифікація сполучної тканини

Вид сполучної тканиниЛокалізація
Власне сполучна тканина
Пухка волокниста сполучна тканинаУ всіх органах
Щільна волокниста сполучна тканина
Щільна неоформлена волокниста сполучна тканинаЗовнішня оболонка органів і судин, перегородки і перетинки, склера, окістя, охрястя, суглобові капсули
Щільна оформлена волокниста сполучна тканинаСухожилки, зв'язки, фасції
Еластична сполучна тканинаСкладова частина стінок артерій еластичного типу, зокрема, аорти, жовтих зв'язок, еластичного конуса гортані та її голосових зв'язок
Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
Ретикулярна сполучна тканинаОргани кровотворної та імунної систем
Біла жирова тканинаПідшкірна клітковина, чепці і чепцеві привіски, оточує очні яблука і лімфатичні вузли
Бура жирова тканинаПереважає у немовлят і дітей грудного віку, зокрема в ділянці шиї
Пігментна сполучна тканинаРайдужка і власна судинна оболонка очного яблука, м'яка мозкова оболона, шкіра зовнішніх статевих органів і відхідника
Скелетні сполучні тканини
Хрящова тканина:
гіаліновий хрящСкелет зародка, у дорослих людей: суглобовий хрящ, реброві хрящі, хрящі носа і дихальних шляхів
еластичний хрящВушна раковина, надгортанний хрящ, клиноподібні і ріжкуваті хрящі гортані
Міжхребцеві диски, лобковий симфіз, суглобові диски і меніски
волокнистий (колагеновий) хрящ Кісткова тканина:У ділянках кістки, де прикріплюються сухожилки м'язів у швах черепа після їх зростання
грубоволокниста кісткаВсі кістки
пластинчаста кістка
Мезенхіма (ембріональна сполучна тканина)Заповнює простір між зародковими листками під час формування органів
Слизова тканина (вартонові драглі)У складі пуповини
Кров і лімфаКровоносні і лімфатичні судини

нервів, утворює строму більшості внутрішніх органів, власну пластинку слизової оболонки, підслизову і підсерозну основи, адвентиціальну оболонку.

У складі пухкої волокнистої сполучної тканими є такі клітини: фібробласти, фіброцити, ретикулярні, иерицити, макрофагоцити, тканинні базофіли, плазмоцити, адипоцити, пігментні клітини, лімфоцити, лейкоцити, які розташовані в міжклітинній речовині (рис. 17). Міжклітинна речовина продукується в основному фібробластами і представлена колагеновими. еластичними, ретикулярними волокнами й основною (аморфною) речовиною. Тканинні базофіли розташовані переважно поблизу капілярів, иерицити оточені базальною мембраною мікросудин. Тонкі мікрофібрили переходять з одного колагенового волокна в інше. Еластичні волокна, що надають пухкій волокнистій сполучній тканині еластичні властивості, розгалужуються й анастомозують між собою. Ретикулярні волокна входять до складу строми лімфоїдних (імунних) органів. Простір між описаними структурами заповнений аморфною речовиною.

Фібробласти (fibroblastus, від грецького fibra – волокно, blastos – зародок) – основні спеціалізовані клітини сполучної тканини, які є головними продуцентами міжклітинної речовини – колагенових, еластичних та ретикулярних волокон, а також основних компонентів аморфної речовини (рис. 18). Кількість фібробластів неоднакова у сполучній тканині різних типів. Фібробластів багато в пухкій волокнистій сполучній тканині.

Фібробласти мають овальне ядро, заповнене дрібними глибками хроматину і вузькою смужкою

Будова пухкої волокнистої сполучної тканини

Рис. 17. Будова пухкої волокнистої сполучної тканини

Будова фібробласта і синтез міжклітинної речовини

Рис. 18. Будова фібробласта і синтез міжклітинної речовини

гетерохроматину біля нуклеолеми, 1-2 ядерця і базофільну цитоплазму, що зумовлено великою кількістю вільних і прикріплених рибосом. Базофілія більш виражена в молодих клітинах, що здатні до поділу. Плазмолема утворює невеликі відростки і численні короткі мікроворсиики. У цитоплазмі дуже добре розвинена гранулярна ендоплазматична сітка, багато вільних рибосом, вакуоль, пухирців, розширених мішечків і філаментів. Цитоплазма фібробласта заповнена мікротрабекулярною сіткою з тонких білкових міофіламентів діаметром 5-7 нм (активові, міозинові та проміжні), які забезпечують рух клітини. Плазмолема фібробласта має численні рецептори. До зовнішньої поверхні цитолеми фіксовані: колаген 1-го типу, глікопротеїн фібронектин. Колаген і фіброиектин утворюють на поверхні клітини комірчасту сітку, яка служить своєрідним цитоскелетом і відіграє важливу роль у процесах фібрилогенезу. На внутрішній поверхні цитолеми є багато мікропіноцитозних пухирців та облямованих ямок, що свідчить про інтенсивний ендоцитоз.

Міжклітинна речовина (substantia intercellularis). Фібробласти синтезують основні компоненти міжклітинної речовини (див. рис. 18). Міжклітинна речовина пухкої волокнистої сполучної тканини представлена волокнами і безструктурною основною речовиною (аморфний компонент міжклітинної речовини), що відіграє найважливішу роль у збереженні структури і функцій сполучної тканини. Основна речовина – в'язкий гель, що складається з макромолекул полісахаридів і великої кількості тканинної рідини, яка зв'язана з ними. Полісахариди представлені глікозаміпогліканами – несульфатованими (гіалуронова кислота) і сульфатованими. Глікозаміногліканн (стара назва – мукополісахариди) – це довгі нерозгалужені ланцюги полісахаридів. Усі сульфатовані глікозаміногліканн зв'язуються з білками і утворюють протеоглікани (стара назва – муко протеїни). Гідратовані ланцюги глікозоаміногліканів утворюють гель, в якому легко проходить дифузія різних речовин і пересування клітин. У такий гель занурені різні фібрилярні структури, основним з яких є колаген, що поділяється на кілька типів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сполучна тканина“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина
  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки