Особливості будови, росту і розвитку людини

Анатомія людини

В онтогенезі людини розрізняють дна основних періоди: внутрішньоутробний (пренатальний) і поза-утробний (постингальний). Приводимо загальноприйняту у наш мас періодизацію життя людини (табл. 6).

У будь-якому віці більшість антропометричних показників мають значні індивідуальні відхилення.

При визначенні площі поверхні окремих ділянок тіла дорослої людини можна застосовувати “правило дев'ятки”, відповідно до якого поверхня голови і шиї складає 9 % від поверхні тіла, верхні кінцівки – кожна 9 %, тобто 18 %; нижні кінцівки – кожна 18 %, тобто 36 %, передня частина тулуба – 18 %, задня частина – 18 %, промежина – 1 %, долоня і пальці – 1 %.

Розвиток і перебудова людини триває протягом усього життя – від утворення зиготи до смерті.

Ріст людини триває до 20-25 років життя. До 60- 65 років довжина тіла незмінна, але згодом довжина тіла зменшується приблизно на 1-1,5 мм за рік. Це пояснюється тим, що зменшується товщина міжхребцевих дисків; змінюється статура, стопа стає плоскою тощо. Наприкінці 1-го місяця вагітності зародок має довжину приблизно 7 мм, наприкінці

2-го – 20-30 мм, а маса його тіла – 35 г, наприкінці 6-го місяця довжина тіла 30 см, маса 600-700 г, наприкінці 9-го місяця довжина 47 см, маса тіла 2000-2500 г. Протягом 1-го року життя дитини (після народження) довжина тіла найбільше зростає на 21-25 см. У періоди раннього і першого дитинства швидкість росту дещо сповільнюється. На початку періоду другого дитинства швидкість росту стабілізується (4,5-5,5 см у рік), а наприкінці цього періоду різко зростає. У підлітковому віці щорічне збільшення довжини тіла у хлопчиків складає в середньому 5,8 см, у дівчаток – 5-5,7 см. У дівчаток інтенсивний ріст спостерігається від 10 до 13 років, а в хлопчиків – у підлітковому віці. Потім швидкість росту знову сповільнюється.

Маса тіла дітей подвоюється через 5-6 місяців після народження, потроюється через 1 рік і збільшується приблизно в 4 рази через 2 роки. У подальші роки життя збільшення довжини і маси тіла про-

ходить рівномірно. Максимальне річне збільшення маси тіла відбувається в підлітковому віці: у дівчаток на 13-му, а у хлопчиків на 15-му році життя. Маса тіла збільшується до 20-25 років. Стабільна маса тіла звичайно зберігається до 40-46 років. Бажано, щоб упродовж життя маса тіла була постійною, як у юнацькому віці.

За останні 100-150 років спостерігається акселерація – прискорення морфофункціонального розвитку і дозрівання організму дітей та підлітків. Це явище особливо помітне в економічно розвинутих країнах. У чоловіків акселерація більше виражена. Маса тіла немовлят зросла в середньому на 100-300 г, однорічних дітей – на 1500-2000 г, а довжина їх тіла збільшилася на 5 см. Довжина тіла дітей у періоди другого дитинства й у підлітковому віці збільшилася на 10-15 см, а у дорослих чоловіків – на 6-8 см. Скоротився термін росту людини; якщо наприкінці минулого століття ріст людини продовжувався до 23-26 років, то нині ріст чоловіків закінчується переважно у 18-20 років, у жінок – до 16-18 років. Прискорилися строки прорізування молочних і постійних зубів, психічний розвиток і статеве дозрівання. Наприкінці XX ст. у порівнянні з кінцем IX ст. середній вік початку менструацій у дівчаток знизився з 16,5 до 12-13 років, а початок клімактеричної менопаузи у жінок змістився з 43- 45 років на 48-50 років.

При описі тіла людини та органів наводимо дані про вікові особливості їх будови. У цьому розділі представлені лише основні морфофуикціональиі характеристики людини в різні вікові періоди.

У новонародженої дитини голова кругла, велика (1/4 від довжини тіла, а у дорослого 1/8), шия і груди короткі, живіт довгий, ноги короткі, руки довгі (рис. 44). Окружність голови на 1-2 см більша за окружність грудної клітки, мозковий відділ черепа у 4 рази більший від лицевого. Форма грудної клітки бочкоподібна. Хребет вигинів не має. Таз дуже рухливий, його окремі кістки ще не зрослися між собою. Відносні розміри внутрішніх органів значно більші, ніж у дорослої людини. Наприклад, маса печінки

Зміна пропорцій тіла в процесі росту (за А. Андронеску). СЛ – серединна лінія; по вертикальній осі справа цифрами показано відповідність відділів тіла дітей і дорослих; по верхній горизонтальній осі – відношення довжини голови до довжини тіла

Рис. 44. Зміна пропорцій тіла в процесі росту (за А. Андронеску). СЛ – серединна лінія; по вертикальній осі справа цифрами показано відповідність відділів тіла дітей і дорослих; по верхній горизонтальній осі – відношення довжини голови до довжини тіла

новонародженої дитини складає 1/20 під маси тіла, а в дорослого 1/50. Довжина кишки у 2 рази більша за довжину тіла, у дорослої людини кишка довша від тіла в 4-4,5 рази. Маса головного мозку немовляти складає 13-14 % від маси тіла, а в дорослої людини тільки 2 %. Відносно великі надниркові залози і загруднинна залоза (тимус).

Фізичний розвиток дитини відбувається стрибкоподібно. Періоди росту не відповідають описаним періодам життя людини (табл. 7).

У грудному віці дитина росте найшвидше. Приблизно з 6-го місяця починають прорізуватися молочні зуби. За перший рік життя розміри деяких органів і систем досягають розмірів дорослої людини (око, внутрішнє вухо, центральна нервова система). Протягом перших років життя швидко ростуть і розвиваються опорно-руховий апарат, травна і дихальна системи.

У період раннього дитинства прорізуються всі молочні зуби і відбувається перше “округлення”. Збільшення маси тіла випереджає ріст тіла у довжину, швидко розвивається психіка дитини, мова і пам'ять. Дитина починає орієнтуватися в просторі. Упродовж 2-3-го років життя (період першого дитинства) ріст тіла у довжину інтенсивніший, ніж збільшення його маси. Наприкінці цього періоду починається прорізування постійних зубів. У зв'язку зі швидким розвитком мозку, маса якого до кінця періоду першого дитинства досягає 1100-1200 г, швидко розвиваються розумові здібності, мислення, пізнання, орієнтація в часі і просторі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості будови, росту і розвитку людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини
  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки