В онтогенезі людини розрізняють дна основних періоди: внутрішньоутробний (пренатальний) і поза-утробний (постингальний). Приводимо загальноприйняту у наш мас періодизацію життя людини (табл. 6).
У будь-якому віці більшість антропометричних показників мають значні індивідуальні відхилення.
При визначенні площі поверхні окремих ділянок тіла дорослої людини можна застосовувати “правило дев'ятки”, відповідно до якого поверхня голови і шиї складає 9 % від поверхні тіла, верхні кінцівки – кожна 9 %, тобто 18 %; нижні кінцівки – кожна 18 %, тобто 36 %, передня частина тулуба – 18 %, задня частина – 18 %, промежина – 1 %, долоня і пальці – 1 %.
Розвиток і перебудова людини триває протягом усього життя – від утворення зиготи до смерті.
Ріст людини триває до 20-25 років життя. До 60- 65 років довжина тіла незмінна, але згодом довжина тіла зменшується приблизно на 1-1,5 мм за рік. Це пояснюється тим, що зменшується товщина міжхребцевих дисків; змінюється статура, стопа стає плоскою тощо. Наприкінці 1-го місяця вагітності зародок має довжину приблизно 7 мм, наприкінці
2-го – 20-30 мм, а маса його тіла – 35 г, наприкінці 6-го місяця довжина тіла 30 см, маса 600-700 г, наприкінці 9-го місяця довжина 47 см, маса тіла 2000-2500 г. Протягом 1-го року життя дитини (після народження) довжина тіла найбільше зростає на 21-25 см. У періоди раннього і першого дитинства швидкість росту дещо сповільнюється. На початку періоду другого дитинства швидкість росту стабілізується (4,5-5,5 см у рік), а наприкінці цього періоду різко зростає. У підлітковому віці щорічне збільшення довжини тіла у хлопчиків складає в середньому 5,8 см, у дівчаток – 5-5,7 см. У дівчаток інтенсивний ріст спостерігається від 10 до 13 років, а в хлопчиків – у підлітковому віці. Потім швидкість росту знову сповільнюється.
Маса тіла дітей подвоюється через 5-6 місяців після народження, потроюється через 1 рік і збільшується приблизно в 4 рази через 2 роки. У подальші роки життя збільшення довжини і маси тіла про-
ходить рівномірно. Максимальне річне збільшення маси тіла відбувається в підлітковому віці: у дівчаток на 13-му, а у хлопчиків на 15-му році життя. Маса тіла збільшується до 20-25 років. Стабільна маса тіла звичайно зберігається до 40-46 років. Бажано, щоб упродовж життя маса тіла була постійною, як у юнацькому віці.
За останні 100-150 років спостерігається акселерація – прискорення морфофункціонального розвитку і дозрівання організму дітей та підлітків. Це явище особливо помітне в економічно розвинутих країнах. У чоловіків акселерація більше виражена. Маса тіла немовлят зросла в середньому на 100-300 г, однорічних дітей – на 1500-2000 г, а довжина їх тіла збільшилася на 5 см. Довжина тіла дітей у періоди другого дитинства й у підлітковому віці збільшилася на 10-15 см, а у дорослих чоловіків – на 6-8 см. Скоротився термін росту людини; якщо наприкінці минулого століття ріст людини продовжувався до 23-26 років, то нині ріст чоловіків закінчується переважно у 18-20 років, у жінок – до 16-18 років. Прискорилися строки прорізування молочних і постійних зубів, психічний розвиток і статеве дозрівання. Наприкінці XX ст. у порівнянні з кінцем IX ст. середній вік початку менструацій у дівчаток знизився з 16,5 до 12-13 років, а початок клімактеричної менопаузи у жінок змістився з 43- 45 років на 48-50 років.
При описі тіла людини та органів наводимо дані про вікові особливості їх будови. У цьому розділі представлені лише основні морфофуикціональиі характеристики людини в різні вікові періоди.
У новонародженої дитини голова кругла, велика (1/4 від довжини тіла, а у дорослого 1/8), шия і груди короткі, живіт довгий, ноги короткі, руки довгі (рис. 44). Окружність голови на 1-2 см більша за окружність грудної клітки, мозковий відділ черепа у 4 рази більший від лицевого. Форма грудної клітки бочкоподібна. Хребет вигинів не має. Таз дуже рухливий, його окремі кістки ще не зрослися між собою. Відносні розміри внутрішніх органів значно більші, ніж у дорослої людини. Наприклад, маса печінки
Рис. 44. Зміна пропорцій тіла в процесі росту (за А. Андронеску). СЛ – серединна лінія; по вертикальній осі справа цифрами показано відповідність відділів тіла дітей і дорослих; по верхній горизонтальній осі – відношення довжини голови до довжини тіла
новонародженої дитини складає 1/20 під маси тіла, а в дорослого 1/50. Довжина кишки у 2 рази більша за довжину тіла, у дорослої людини кишка довша від тіла в 4-4,5 рази. Маса головного мозку немовляти складає 13-14 % від маси тіла, а в дорослої людини тільки 2 %. Відносно великі надниркові залози і загруднинна залоза (тимус).
Фізичний розвиток дитини відбувається стрибкоподібно. Періоди росту не відповідають описаним періодам життя людини (табл. 7).
У грудному віці дитина росте найшвидше. Приблизно з 6-го місяця починають прорізуватися молочні зуби. За перший рік життя розміри деяких органів і систем досягають розмірів дорослої людини (око, внутрішнє вухо, центральна нервова система). Протягом перших років життя швидко ростуть і розвиваються опорно-руховий апарат, травна і дихальна системи.
У період раннього дитинства прорізуються всі молочні зуби і відбувається перше “округлення”. Збільшення маси тіла випереджає ріст тіла у довжину, швидко розвивається психіка дитини, мова і пам'ять. Дитина починає орієнтуватися в просторі. Упродовж 2-3-го років життя (період першого дитинства) ріст тіла у довжину інтенсивніший, ніж збільшення його маси. Наприкінці цього періоду починається прорізування постійних зубів. У зв'язку зі швидким розвитком мозку, маса якого до кінця періоду першого дитинства досягає 1100-1200 г, швидко розвиваються розумові здібності, мислення, пізнання, орієнтація в часі і просторі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості будови, росту і розвитку людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
