Більшість скелетних посмугованих м'язів людини розвивається з міотомів – задиьоприсередньої частини сомітів. Соміти є сегмеитованою частиною мезодерми, вони розташовані з боків від спинної струни і нервової трубки. У 4-тижпевого зародка вже є понад 40 пар сомітів: 3 вушні, 4 потиличні, 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4-5 куприкових. М'язи лиця (мімічні м'язи), жувальні м'язи, трапецієподібний і груднинно-ключично-соскоподібний м'яз та деякі інші, розвиваються з мезенхіми зябрових дуг (табл. 30).
Клітини міотомів видовжуються і перетворюються в міобласти, що поділяються шляхом мітозу. Частина міобластів, що диференціюється, містить гранулярну ендоплазматичну сітку і полірибосоми, на яких синтезуються міофіламенти. Ці клітини згодом перетворюються ішміосимпласти – посмуговані м'язові волокна. З інших міобластів виникають міосателітоцити.
У процесі розвитку скелетних м'язів частина міобластів з'єднується між собою полюсами, потім у зонах контактів плазмолема руйнується і клітини об'єднуються, формуючи міосимпласти. До них мігрують менш диференційовані міобласти, що перетворюються на міосателітоцити. Ці клітини оточені єдиною з міосимпластом базальною мембраною. Одночасно міофіламенти орієнтуються поздовжньо. Плазмолема утворює заглиблення, що вростають усередину міосимпласта, формуючи поперечні трубочки. Продовжується формування міофібрил, що розташовуються упорядковано в центрі міосимпласта, відтискуючи ядра на периферію під плазмолему. Міофібрилогсиез закінчується формуванням посмугованості. У процесі диференціації міосимпластів гранулярна ендоплазматична сітка замінюється агранулярпою ендоплазматичною сіткою. Процес завершується формуванням тріад.
Міобласти міотомів розростаються сегментарно у вентральному і дорсальному напрямках. На цій стадії розвитку м'язів кожний з міотомів “зв'язаний" з відпо-
ТАБЛИЦЯ 30. Похідні зябрових дуг у людини, відповідні черепні нерви, що їх іннервують
| I зяброва, або щелепна дуга | Жувальні м'язи, щелепно- під'язиковий м'яз, переднє черевце двочеревцевого м'яза, м'яз-натягувач барабанної перетинки, м'яз-натягувач піднебінної завіски | Молоточок, коваделко, верхня і нижня щелепи | Третя гілка трійчастого нерва (V) |
| II зяброва, або під'язикова дуга | М'язи лиця, підшкірний м'яз шиї, шило-під'язиковий м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза, стремінцевий м'яз | Стремінце, шилоподібний відросток скроневої кістки, передня частина тіла і малі роги під'язикової кістки, шило-під'язикова зв'язка | Лицевий нерв (VII) |
| III зяброва дуга | М'язи гортані і глотки | Задня частина тіла і великі роги під'язикової кістки | Язико-глотковий нерв (IX) |
| IV і V зяброві дуги | М'язи гортані і глотки | Щитоподібний, перснеподібний, черпакуваті, ріжкуваті та клиноподібні хрящі гортані | Верхній і нижній гортанні нерви – гілки блукаючого нерва (X) |
| III–V зяброві дуги | Трапецієподібний та груднинно-ключично-соскоподібний м'язи | Додатковий нерв (XI) |
відпою ділянкою нервової трубки – певромером, від якого до міотома підходять нервові волокна майбутнього спинномозкового нерва. Із дорсальної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи спини, що іннервуються задніми гілками спинномозкових нервів. З вентральної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи грудної клітки, передньої та бічної стінок черевної порожнини, більшість м'язів кінцівок. Ці м'язи іннервуються передніми гілками спинномозкових нервів.
Як бачимо, одночасно з формуванням скелетних м'язів відповідно розвиваються і галузяться нервові волокна. Отже, рівень відходження нерва до м'яза вказує на рівень його закладки. Наприклад, діафрагма, що розвивається з 4 і 5 шийних міотомів і опускається до рівня нижнього отвору грудної клітки, іннервується діафрагмовим нервом із шийного нервового сплетення.
Усі скелетні м'язи, що розвиваються з одного міотома, іннервуються одним спинномозковим нервом. М'язи, що утворюються з декількох міотомів, іннервуються кількома нервами, наприклад, прямий м'яз живота.
У процесі розвитку скелетної мускулатури в пренатальному онтогенезі людини відбувається переміщення багатьох м'язів. М'язи, які розвиваються з дорсальних і вентральних міотомів на тулубі і не переміщуються, називаються аутохтоннимим'язами (від грецьких autos – сам і chton – земля; autochtonos – місцевий). До них належать глибокі м'язи спини, міжреброві м'язи, м'язи живота. М'язи, які розвиваються з вентральних міотомів на тулубі та зябрових дуг, а потім у процесі ембріогенезу переміщуються на кінцівки, називаються гетерохтотшми. Розрізняють: 1) первинні гетерохтонні м'язи, які в ембріогенезі мігрують один раз (до них належать м'язи плеча, кисті та всі м'язи нижньої кінцівки); 2) вторинні гетерохтонні м'язи, які в ембріогенезі мігрують двічі – з тулуба чи голови на кінцівки, а потім з кінцівок – на тулуб чи голову. Вторинні гетерохтонні м'язи функціонально є м'язами грудного пояса і поділяються на трункофугальні м 'язи (від латинських truncus – тулуб і fugere – бііти, тікати) та трункопетальні м'язи (від латинських truncus – тулуб і petere – спрямовувати, тобто спрямовувати до тулуба). До трункофугальних м'язів належать: грудниино-ключично-соскопо- дібний, трапецієподібний, великий і малий ромбоподібні, передній зубчастий, лопатково-під'язиковий і підключичний м'язи, а також м'яз-підіймач лопатки. До трункопетальних м'язів належать найширший м'яз спини, великий і малий грудні м'язи.
Часто трапляються різноманітні варіанти і аномалії розвитку скелетних м'язів, особливо па кінцівках: відсутність окремих м'язів: утворення нових м'язів; зміни форми, розмірів і положення м'язів; відсутність або недостатність розвитку окремих частин м'яза та його сухожилків; зміна початку і прикріплення м'язів тощо.
Скелетні м'язи людини поділяють па кілька великих груп: м'язи голови, тулуба, кінцівок (табл. 31; рис. 131). Кожна з цих великих груп підрозділяється на м'язи окремих ділянок, що можуть розташовуватися тарами. Усі скелетні м'язи парні і розташовані симетрично. Тільки діафрагма та деякі колові м'язи с непарними.
М'язи і фасції спини
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток м'язів людини в онтогенезі“ на сторінці 1. Приємного читання.
