Розвиток м'язів людини в онтогенезі

Анатомія людини

Більшість скелетних посмугованих м'язів людини розвивається з міотомів – задиьоприсередньої частини сомітів. Соміти є сегмеитованою частиною мезодерми, вони розташовані з боків від спинної струни і нервової трубки. У 4-тижпевого зародка вже є понад 40 пар сомітів: 3 вушні, 4 потиличні, 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4-5 куприкових. М'язи лиця (мімічні м'язи), жувальні м'язи, трапецієподібний і груднинно-ключично-соскоподібний м'яз та деякі інші, розвиваються з мезенхіми зябрових дуг (табл. 30).

Клітини міотомів видовжуються і перетворюються в міобласти, що поділяються шляхом мітозу. Частина міобластів, що диференціюється, містить гранулярну ендоплазматичну сітку і полірибосоми, на яких синтезуються міофіламенти. Ці клітини згодом перетворюються ішміосимпласти – посмуговані м'язові волокна. З інших міобластів виникають міосателітоцити.

У процесі розвитку скелетних м'язів частина міобластів з'єднується між собою полюсами, потім у зонах контактів плазмолема руйнується і клітини об'єднуються, формуючи міосимпласти. До них мігрують менш диференційовані міобласти, що перетворюються на міосателітоцити. Ці клітини оточені єдиною з міосимпластом базальною мембраною. Одночасно міофіламенти орієнтуються поздовжньо. Плазмолема утворює заглиблення, що вростають усередину міосимпласта, формуючи поперечні трубочки. Продовжується формування міофібрил, що розташовуються упорядковано в центрі міосимпласта, відтискуючи ядра на периферію під плазмолему. Міофібрилогсиез закінчується формуванням посмугованості. У процесі диференціації міосимпластів гранулярна ендоплазматична сітка замінюється агранулярпою ендоплазматичною сіткою. Процес завершується формуванням тріад.

Міобласти міотомів розростаються сегментарно у вентральному і дорсальному напрямках. На цій стадії розвитку м'язів кожний з міотомів “зв'язаний" з відпо-

ТАБЛИЦЯ 30. Похідні зябрових дуг у людини, відповідні черепні нерви, що їх іннервують

Назва · зябрових дугМ'язи – похідні зябрових дугКістки, зв'язки і хрящі – похідні зябрових дугВідповідні черепні нерви, що іннервують похідні зябрових дуг
I зяброва, або щелепна дугаЖувальні м'язи, щелепно- під'язиковий м'яз, переднє черевце двочеревцевого м'яза, м'яз-натягувач барабанної перетинки, м'яз-натягувач піднебінної завіскиМолоточок, коваделко, верхня і нижня щелепиТретя гілка трійчастого нерва (V)
II зяброва, або під'язикова дугаМ'язи лиця, підшкірний м'яз шиї, шило-під'язиковий м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза, стремінцевий м'язСтремінце, шилоподібний відросток скроневої кістки, передня частина тіла і малі роги під'язикової кістки, шило-під'язикова зв'язкаЛицевий нерв (VII)
III зяброва дугаМ'язи гортані і глоткиЗадня частина тіла і великі роги під'язикової кісткиЯзико-глотковий нерв (IX)
IV і V зяброві дугиМ'язи гортані і глоткиЩитоподібний, перснеподібний, черпакуваті, ріжкуваті та клиноподібні хрящі гортаніВерхній і нижній гортанні нерви – гілки блукаючого нерва (X)
III–V зяброві дугиТрапецієподібний та груднинно-ключично-соскоподібний м'язиДодатковий нерв (XI)

відпою ділянкою нервової трубки – певромером, від якого до міотома підходять нервові волокна майбутнього спинномозкового нерва. Із дорсальної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи спини, що іннервуються задніми гілками спинномозкових нервів. З вентральної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи грудної клітки, передньої та бічної стінок черевної порожнини, більшість м'язів кінцівок. Ці м'язи іннервуються передніми гілками спинномозкових нервів.

Як бачимо, одночасно з формуванням скелетних м'язів відповідно розвиваються і галузяться нервові волокна. Отже, рівень відходження нерва до м'яза вказує на рівень його закладки. Наприклад, діафрагма, що розвивається з 4 і 5 шийних міотомів і опускається до рівня нижнього отвору грудної клітки, іннервується діафрагмовим нервом із шийного нервового сплетення.

Усі скелетні м'язи, що розвиваються з одного міотома, іннервуються одним спинномозковим нервом. М'язи, що утворюються з декількох міотомів, іннервуються кількома нервами, наприклад, прямий м'яз живота.

У процесі розвитку скелетної мускулатури в пренатальному онтогенезі людини відбувається переміщення багатьох м'язів. М'язи, які розвиваються з дорсальних і вентральних міотомів на тулубі і не переміщуються, називаються аутохтоннимим'язами (від грецьких autos – сам і chton – земля; autochtonos – місцевий). До них належать глибокі м'язи спини, міжреброві м'язи, м'язи живота. М'язи, які розвиваються з вентральних міотомів на тулубі та зябрових дуг, а потім у процесі ембріогенезу переміщуються на кінцівки, називаються гетерохтотшми. Розрізняють: 1) первинні гетерохтонні м'язи, які в ембріогенезі мігрують один раз (до них належать м'язи плеча, кисті та всі м'язи нижньої кінцівки); 2) вторинні гетерохтонні м'язи, які в ембріогенезі мігрують двічі – з тулуба чи голови на кінцівки, а потім з кінцівок – на тулуб чи голову. Вторинні гетерохтонні м'язи функціонально є м'язами грудного пояса і поділяються на трункофугальні м 'язи (від латинських truncus – тулуб і fugere – бііти, тікати) та трункопетальні м'язи (від латинських truncus – тулуб і petere – спрямовувати, тобто спрямовувати до тулуба). До трункофугальних м'язів належать: грудниино-ключично-соскопо- дібний, трапецієподібний, великий і малий ромбоподібні, передній зубчастий, лопатково-під'язиковий і підключичний м'язи, а також м'яз-підіймач лопатки. До трункопетальних м'язів належать найширший м'яз спини, великий і малий грудні м'язи.

Часто трапляються різноманітні варіанти і аномалії розвитку скелетних м'язів, особливо па кінцівках: відсутність окремих м'язів: утворення нових м'язів; зміни форми, розмірів і положення м'язів; відсутність або недостатність розвитку окремих частин м'яза та його сухожилків; зміна початку і прикріплення м'язів тощо.

Скелетні м'язи людини поділяють па кілька великих груп: м'язи голови, тулуба, кінцівок (табл. 31; рис. 131). Кожна з цих великих груп підрозділяється на м'язи окремих ділянок, що можуть розташовуватися тарами. Усі скелетні м'язи парні і розташовані симетрично. Тільки діафрагма та деякі колові м'язи с непарними.

Наступний розділ:

М'язи і фасції спини


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток м'язів людини в онтогенезі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі
  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки