КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

Анатомія людини

При вивченні будови організму людини зверніть увагу на те, що він складається з клітин, тканин, органів, систем і апаратів органів. Однак не слід буквально розуміти такий розподіл. Організм існує тільки як цілісна система, але організований, як і інші складні системи, за ієрархічним принципом. Названі структури утворюють його складові елементи.

Клітини

Клітина є основною структурною одиницею організму. У середині XIX століття Т. Шванн створив клітинну теорію. її основні положення стверджували, що всі тканини складаються з клітин, а клітини тварин і рослин за принципом будови подібні між собою. Діяльність організмів – це сукупність життєдіяльності усіх клітин.

Великий вплив на подальший розвиток клітинної теорії зробив Р. Вірхов. Він не тільки звів воєдино численні розрізнені факти, але і переконливо показав, що клітини є постійною структурою і виникають тільки шляхом розмноження, породжуючи собі подібні.

Клітина є елементарною одиницею всього живого, тому що їй притаманні усі властивості живих організмів: висока впорядкованість її структурних елементів, використання зовнішньої енергії для забезпечення життєдіяльності і підтримки впорядкованості (подолання ентропії), обмін речовин, ріст, розмноження, передача біологічної інформації нащадкам, реакція па подразнення, регенерація (відновлення), адаптація (пристосування) до навколишнього середовища.

Сучасна клітинна теорія включає такі принципові положення:

• клітини є універсальною елементарною одиницею живого;

• клітини всіх організмів подібні за будовою, функцією і хімічним складом;

• клітини зберігають, перетворюють і реалізують генетичну інформацію;

• клітини розмножуються тільки шляхом поділу вихідної (материнської) клітини;

• багатоклітинні організми є складними цілісними системами;

• завдяки діяльності клітин відбувається ріст, розвиток, обмін речовин і енергії в організмі.

Хімічна організація клітини. До складу речовин, що забезпечують життєдіяльність клітини, входять майже всі відомі хімічні елементи, але чотири з них складають 98 % маси клітини. Це – кисень (65-75 %), вуглець (15-18 %), водень (8-10 %) і азот (1,5-3 %). Інші елементи поділяються на макроелементи (близько 1,9%) і мікроелементи (близько 0,1%). До макроелементів належать: сірка, фосфор, хлор, калій, натрій, магній, кальцій і залізо, до мікроелементів – цинк, мідь, йод, фтор, марганець, селен, кобальт тощо. Незважаючи на дуже малий вміст, мікроелементи відіграють важливу біологічну роль. Вони впливають на обмін речовин, без них неможлива нормальна життєдіяльність кожної клітини й організму в цілому.

Клітина складається з неорганічних і органічних речовин. Із неорганічних речовин у клітині переважає вода (до 80 %). Вода – універсальний розчинник, у ній відбуваються всі біохімічні реакції, вода забезпечує теплорегуляцію клітини. Речовини, що розчиняються у воді (солі, луги, кислоти, білки, вуглеводи, спирти тощо), називаються гідрофільними. Гідрофобні речовини (жири і жироподібні речовини) не розчиняються у воді. Є органічні речовини з видовженими молекулами, у яких один кінець гідрофільний, а інший гідрофобний: їх називають амфіпатичними. Прикладом амфіпатичних речовин є фосфоліпіди, які є складовою частиною біологічних мембран.

Неорганічні речовини (солі, кислоти, луги, позитивні і негативні іони) складають від 1,0 до 1,5% маси клітини. Серед органічних речовин переважають білки (10-20 %), жири або ліпіди (1-5 %), вуглеводи (0,2-2,0 %), нуклеїнові кислоти (1-2%). Вміст низькомолекулярних речовин у клітині не перевищує 0,5 %.

Молекула білка є полімером, вона складається з численних одиниць (мономерів), що повторюються. Мономери білка – амінокислоти (їх є 20), які з'єднуються між собою пептидними зв'язками і утворюють поліпептиди і ланцюги (первинну структуру білка). Ланцюг закручується у спіраль – вторинна структура білка.

Білки виконують найважливіші життєві функції. Зокрема, білками є ферменти (біологічні каталізатори), що значно збільшують швидкість хімічних реакцій у клітині. Білки, входячи до складу всіх клітинних структур, виконують пластичну (будівельну) функцію. Вони утворюють клітинний каркас. Рух клітин здійснюють спеціальні білки (актин, міозин, динеїн). Білки забезпечують транспорт речовин через клітинну мембрану і всередині клітини. Антитіла, що виконують захисну функцію, також є білками. Нарешті, білки є одним із джерел енергії.

Вуглеводи поділяють на моносахариди і полісахариди. Полісахариди також побудовані з мономерів – моносахаридів. Серед моносахаридів у клітині найважливішими є глюкоза (містить 6 атомів вуглецю) і пентоза (5 атомів вуглецю). Пентози входять до складу нуклеїнових кислот. Моносахариди добре розчиняються у воді, полісахариди – малорозчинні. У тваринних клітинах полісахариди представлені глікогеном. Вуглеводи є джерелом енергії. Складні вуглеводи, що з'єднані з білками (глікопротеїни) і з жирами (гліколіпіди), є складовими клітинних мембран і відіграють важливу роль у взаємодіях клітин.

До ліпідів належать жири і жироподібні речовини. Молекули жирів побудовані з гліцерину і жирних кислот. Жироподібними речовинами є холестерин, деякі гормони, лецитин. Ліпіди є основним компонентом клітинних мембран (вони описані нижче), а також найважливішим джерелом енергії. Наприклад, якщо при повному окисненні 1 г білка або вуглеводів виділяється 17,6 кДж енергії, то при повному окисненні 1 г жиру – 38,9 кДж.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КЛІТИНИ, ТКАНИНИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ
  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки