М'язи і фасції шиї

Анатомія людини

Шия вгорі відмежована від голови умовною лінією, що проходить по наступних анатомічних орієнтирах ліворуч і праворуч: зовнішній потиличний виступ, верхня каркова лінія, вершина соскоподібного відростка скроневої кістки, задній край гілки і нижній край основи тіла нижньої щелепи. Знизу шия відмежована від грудної клітки лінією, що проходить праворуч і ліворуч по таких структурах: остистий відросток VII шийного хребця, надплечово-ключичний суглоб, ключиця і яремна вирізка грудними.

Шию умовно поділяють на ряд ділянок: передню, праву і ліву грудиинмо-ключично-соскоподібні, праву і ліву бічні, а також задню шийну ділянки. Якщо провести уявну лобову площину позаду хребта, то вона відмежує задню шийну ділянку від бічних, груднинно- ключично-соскоподібиих і передньої шийних ділянок.

Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior) відмежована з боків від правої та лівої бічних шийних ділянок переднім краєм правого і лівого трапецієподібних м'язів. Задня серединна лінія поділяє задню шийну ділянку на праву і ліву частини. М'язи задньої шийної ділянки вже були описані в розділі “М'язи спини”.

Усі інші шийні ділянки, в зв'язку з наявністю тут різних груп м'язів, внутрішніх органів травної і дихальної систем (глотка, гортань тощо), кровоносних і лімфатичних судин та нервів, мають складну будову і будуть описані нижче.

М'язи шиї розташовані кількома шарами, мають різне походження і складні топографо-анатомічні взаємовідношення із сусідніми анатомічними утвореннями.

Рух шиї і голови забезпечують численні м'язи, що мають різне походження. З мезенхіми першої зябрової дуги розвиваються щелепно-під'язиковий м'яз і переднє черевце двочеревцевого м'яза, з другої зябрової дуги – шило-під'язиковий м'яз і заднє черевце двочеревцевого м'яза. З мезенхіми III–V зябрових дуг на шиї розвиваються грудиннно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи. З вентральних відділів міотомів утворюються грудиинно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, іцито-під'язиковий, лопатково-під'язиковий м'язи; передній, середній і задній драбинчасті м'язи, а також довгий м'яз шиї і довгий м'яз голови.

Топографічно м'язи шиї поділяють на дві великі фупи: поверхневі і глибокі (табл. 39).

До поверхневих м'язів шиї належать надпід'язикові м'язи, що розташовані вище під'язикової кістки, і підпід'язикові м'язи, що розміщені під під'язиковою кісткою. Ці м'язи зміщують під'язикову кістку, а разом з нею гортань, а також фіксують її. До поверхневих м'язів належать ще підшкірний м'яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний (описаний вище) м'язи.

Надпід'язикові м'язи розташовані між нижньою щелепою і під'язиковою кісткою. Це двочеревцевий, шило-під'язиковий, щелепно-під'язиковий і підборідно-під'язиковий м'язи (рис. 144, 145). Надпід'язикові м'язи з'єднують під'язикову кістку з нижньою щелепою, основою черепа, з гортанню і глоткою. При скороченні вони тягнуть догори під'язикову кістку, а при фіксованій під'язиковій кістці опускають нижню щелепу.

Підпід'язикові м'язи розташовані під шкірою попереду гортані, трахеї і щитоподібної залози. Це грудиннно-під'язиковий, грудиннно-щитоподібний, лопатково-під'язиковий і щито-під'язиковий м'язи. Підпід'язикові м'язи починаються від лопатки, груднини і щитоподібного хрящів гортані, а прикріплюються до під'язикової кістки. При скороченні ці м'язи опускають під'язикову кістку і гортань. Під'язикова кістка утримується у своєму положенні тільки завдяки взаємодії зазначених груп м'язів, що підходять до неї з різних боків.

Глибокі м'язи шиї розташовані попереду і збоку від шийного відділу хребта, до них належать: довгі м'язи шиї і голови; передній і бічний прямі м'язи голови (вони описані в розділі “М'язи спини”), а також передній, середній і задній драбинчасті м'язи.

Наступний розділ:

Поверхневі м'язи шиї


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „М'язи і фасції шиї“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї
  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки