З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

Анатомія людини

Зв

Рис. 117. Зв'язки і суглоби правої стопи (вигляд зверху і справа)

Зв

Рис. 118. Зв'язки правого надп'ятково-гомілкового суглоба (вигляд ззаду, суглобова капсула видалена)

Суглобова капсула укріплена дуже міцними зв'язками. Товста присередня обхідна зв'язка, яку ще називають дельтоподібною зв'язкою (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum) починається від ирисередньої кісточки великогомілкової кістки, спускається вниз і прикріплюється своєю широкою основою до човноподібної, надп'яткової і п'яткової кісток. Ця зв'язка складається з 4 частин: великогомілково-човноподібна частина

Суглоби правої стопи. А – лобовий розпил (вигляд спереду). Б – горизонтальний розпил (вигляд зверху)

Рис. 119. Суглоби правої стопи. А – лобовий розпил (вигляд спереду). Б – горизонтальний розпил (вигляд зверху)

(pars tibionavicularis): великогомілково-п'яткова частина (j)ars tibiocalcanea); передньої і задню! великогомілково-надп'яткових частин (j)ars tibiotalaris anterior et posterior).

Із зовнішнього боку суглоба розташована бічна обхідна зв'язка (lig. collaterale laterale), яка складається з трьох окремих зв'язок. Тонка, коротка, чотирикутна передня надп'ятково-малогомілкова зв'язка (lig. talofibulare anterius) проходить горизонтально між зовнішньою поверхнею бічної кісточки і шийкою надп'яткової кістки. Задня надп'ятково-малогомілкова зв'язка (lig. talofibulare posterius) починається від бічної кісточки, направляється назад і прикріплюється до заднього відростка надп'яткової кістки. П'ятково-малогомілкова зв'язка (lig. calcaneofibulare) починається на бічній кісточці, йде донизу і прикріплюється до зовнішньої поверхні п'яткової кістки.

У надп'ятково-гомілковому суглобі здійснюється згинання і розгинання стопи навколо лобової (фронтальної) осі із загальним обсягом до 60-70°. Такі рухи прийнято ще називати тильним і підошвовим згинанням стопи. При підошвовому згинанні можуть відбуватися незначні бічні рухи стопи навколо вертикальної осі, тому що при цьому задня звужена частина блока надп'яткової кістки входить у ширший проміжок між ирисередньою і бічною кісточками.

Кровопостачання надп'ятково-гомілкового суглоба здійснюється від приссредиьої і бічної артеріальних кісточкових сіток, що утворені кісточковими артеріями, які відходять від передньої і задньої великогомілкових і малогомілкової артерій. Венозна кров відтікає в однойменні глибокі вени. Лімфа відтікає по лімфатичних судинах у підколінні лімфатичні вузли, а потім у пахвинні вузли. Суглоб іннервується гілками великогомілкового і глибокого малогомілкового нервів.

До складу міжзаплеснових суглобів (articulationes intertarseae) входять 4 суглоби.

Піднадп'ятковий суглоб або надп'ятково-п'ятковий суглоб (articulatio subtalaris; articulatio talocalcanea) циліндричний, одноосьовий, утворений задньою п'ятковою суглобовою поверхнею надп'яткової кістки і задньою надп'ятковою суглобовою поверхнею п'яткової кістки (за формою нагадує відрізок циліндра). Тонка, вільна суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглоб укріплений трьома зв'язками: бічною надп'ятково- п'ятковою зв'язкою (lig. talocalcaneum laterale), що натягнута між верхньою поверхнею шийки надп'яткової кістки і верхньобічною поверхнею п'яткової кістки; присередньою надп'ятково-п'ятковою зв'язкою (lig. talocalcaneum mediale), що йде від заднього відростка надп'яткової кістки до підпори на п'ятковій кістці; задньою надп'ятково-п'ятковою зв'язкою (lig. talocalcaneum posterius), що з'єднує задній відросток надп'яткової кістки з верхньою поверхнею п'яткової кістки.

Надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis) складний, а за формою кулястий, але рух у ньому можливий тільки навколо стрілової осі. Суглоб утворений передньою і середньою п'ятковими суглобовими поверхнями надп'яткової кістки, які зчленовуються відповідно з передньою і середньою надп'ятковими суглобовими поверхнями п'яткової кістки, а також човноподібною суглобовою поверхнею головки надп'яткової кістки і суглобовою ямкою на задній поверхні човноподібної кістки. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь.

Суглоб укріплений двома міцними зв'язками. Під- оиївова п'ятково-човноподібна зв'язка (lig. calcaneonaviculare plantare) натягнута між нижньоприсередиім краєм підпори надп'яткової кістки на п'ятковій кістці і нижньою поверхнею човноподібної кістки, вона підтримує головку надп'яткової кістки. Окрім того, ця зв'язка має ще одну особливість – у зоні контакту з головкою надп'яткової кістки у зв'язці є шар волокнистого хряща, що доповнює суглобову поверхню п'яткової кістки. При розслабленні цієї зв'язки головка надп'яткової кістки опускається і стопа стає плоскою. Надп'ятково-човноподібна зв'язка (lig. talonaviculare) широка і міцна, вона починається від тильної поверхні шийки надп'яткової кістки і прикріплюється до човноподібної кістки.

Окрім того, надп'яткову і п'яткову кістки міцно з'єднує потужна міжкісткова надп'ятково-п'яткова зв'язка (lig. talocalcaneum interosseum), що розташована в пазусі загілесна.

Піднадп'ятковий і надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоби утворюють єдиний комбінований суглоб, у якому можливі рухи навколо стрілової (сагітальної) осі, що проходить через присередню частину головки надп'яткової кістки і виходить на бічній поверхні п'яткової кістки. При цьому обертається п'яткова кістка разом з човноподібною і переднім кінцем стопи з обсягом руху до 55°. При привертанні стопи (pronatio) піднімається її бічний край, а тил стопи повертається дещо присередньо. Навпаки, при відвертанні стопи (supinatio) піднімається її присередній край, а тил стопи повертається вбік. Можливе також незначне приведення і відведення переднього кінця стопи навколо вертикальної осі.

П'ятково-кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea) за формою сідлоподібний, але малорухомий. Суглоб утворений кубоподібною суглобовою поверхнею п'яткової кістки і задньою суглобовою поверхнею кубоподібної кістки. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь, із присереднього боку вона товстіша і туго натягнута, а збоку – тонка, вільна. Іноді суглобова порожнина сполучається з порожниною надп'ятково-п'ятково- човноподібного суглоба. Цей суглоб укріплюють дві міцні зв'язки. Підоиївова п'ятково-кубоподібна зв'язка (lig. calcaneocuboideum plantare) з'єднує підошвові поверхні обох кісток. Довга підоиївова зв'язка (lig. plantare longum) є найміцнішою зв'язкою стопи, вона широко починається на нижній поверхні п'яткової кістки і, віялоподібно розширюючись, прикріплюється до основ II–V плеснових кісток. Перекидаючись на кубоподібну кістку через борозну сухожилка довгого малогомілкового м'яза, ця зв'язка перетворює борозну в канал.

П'ятково-кубоподібний суглоб бере участь в рухах разом з піднадп'ятковим і нади'ятково-п'ятково- човноподібним суглобами, збільшуючи їх обсяг.

З практичних клінічних міркувань, серед міжзаплеснових суглобів виділяють поперечний суглоб заплесни (articulatio tarsi transversa), його ще називають суглобом Шопара. Цей суглоб складається з двох суглобів: п'ятково-кубоподібного і надп'ятково-човноподібного (частина надп'ятково-п'ятково-човноподібного суглоба). Суглобові порожнини цих двох суглобів утворюють S-подібну лінію, що йде поперек стопи. На рівні поперечного суглоба заплссна хірурги при певних патологічних станах вичленяють (ек- зартикуляція) дистальну частину стопи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки
  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки