Робота м'язів. Елементи біомеханіки

Анатомія людини

Основною властивістю скелетної посмугованої м'язової тканини є скоротливість. Скорочуючись під впливом нервових імпульсів, м'яз переміщує кісткові важелі, що з'єднуються між собою у суглобі – рухома точка наближається до точки фіксації. В одновісних суглобах (обертовий, блокоподібний) кісткові важелі виконують рух тільки навколо однієї осі. М'язи, що розташовуються з двох боків стосовно такого суглоба, діють на нього у двох напрямках, наприклад: згинання – розгинання, приведення – відведення, привертання – відвертання. М'язи, які виконують протилежну функцію (наприклад, згиначі і розгиначі), є антагоністами. На кожен суглоб діють в одному напрямку, як правило, два і більше

Анатомічний (суцільна лінія) і фізіологічний (пунктирна лінія) поперечники м'язів різної форми

Рис. 129. Анатомічний (суцільна лінія) і фізіологічний (пунктирна лінія) поперечники м'язів різної форми

м'язів. Такі м'язи, що виконують однакову функцію, називаються сииергістами. Біля двохосьових суглобів (еліпсоподібний, двовиростковий, сідлоподібний) м'язи групуються відповідно до двох осей, навколо яких відбуваються рухи. Біля кулястого суглоба, наприклад, плечового, розміщені групи м'язів, що здійснюють рухи навколо трьох осей, а також колове обертання.

У групі м'язів, що виконують той чи інший рух, можна виділити основні м'язи, що забезпечують певний рух, і допоміжні м'язи, які доповнюють і моделюють цей рух.

Для функціональної характеристики м'язів використовують поняття їх анатомічного і фізіологічного поперечників (рис. 129). Анатомічний поперечник характеризує величину м'яза – його товщину, площу поперечного перерізу м'яза на рівні найширшої частини його черевця. Фізіологічний поперечник дорівнює сумарній площі поперечного перерізу всіх м'язових волокон, що входять до складу м'яза.

Оскільки сила м'яза, що скорочується, залежить від величини поперечного перерізу м'язових волокон, фізіологічний поперечник м'яза характеризує його силу. У м'язів веретеноподібної і стрічкоподібної форми з рівнобіжним розташуванням волоком анатомічний і фізіологічний поперечники збігаються. З двох рівновеликих м'язів, що мають однаковий анатомічний поперечник, у перистого м'яза фізіологічний поперечник буде більшим, ніж у веретеноподібного, але м'язові волокна коротші. Тому перисті м'язи мають більшу силу, але менший розмах рухів. Перисті м'язи розташовані там, де необхідна значна сила м'язових скорочень при порівняно невеликому розмаху рухів (м'язи гомілки, стопи, деякі м'язи стегна і передпліччя). Веретеноподібні і стрічкоподібні м'язи побудовані з довгих м'язових волокон, тому вони мають великий розмах рухів. Наприклад, кравецький м'яз, що складається з довгих м'язових волокон, при скороченні може перемістити стегно на велику відстань, хоча його сила невелика. Багатоперистий дельтоподібний м'яз, що складається з численних коротких м'язових волокон, переміщує плече на невелику відстань, але розвиває при цьому велику силу.

Для обчислення абсолютної сили м'язів необхідно масу максимального вантажу (кг), що може бути піднятий м'язом, поділити на площу його фізіологічного поперечника (см2). Цей показник у людини для різних м'язів коливається від 6,2 кг/см2 до 16,8 кг/см2. Наприклад, абсолютна сила триголового м'яза литки дорівнює 5,9 кг/см2, двоголового м'яза плеча – 11,4 кг/см2. Сила скорочення одного посмугованого м'язового волокна дорівнює 0,1-0,2 г, а м'яз із площею поперечного перерізу 1 мм2при скороченні розвиває силу 124 г.

Шляхом помноження сили м'яза на швидкість його скорочення можна обчислити потужність м'яза. Швидкість скорочення м'яза показує величину його вкорочення за одиницю часу. Ця швидкість залежить від навантаження (сили опору), що її долає м'яз при скороченні.

Скелетні м'язи передають силу свого скорочення через сухожилки до кісткових важелів. Оскільки сухожилки м'яза прикріплюються до кісток, то при скороченні м'яза його рухома точка наближається до точки фіксації, а сам м'яз мри цьому виконує певну роботу.

При скороченні м'язи можуть виконувати такі види роботи:

• долаюча робота м'яза. Наприклад, при скороченні дельтоподібного м'яза плече відводиться, при цьому м'яз долає силу протидії – вагу кінцівки або вантажу, що утримується кистю. При такій роботі кінцівка або інша частина тіла переміщується в просторі, тобто виконується динамічна робота;

• утримуюча робота м'яза виконується тоді, коли силою м'язового скорочення вантаж утримується у визначеному положенні без переміщення в просторі. Наприклад, людина нерухомо сидить чи стоїть, або відведена верхня кінцівка тримає вантаж. При такій роботі сила м'язового скорочення врівноважує масу частини тіла або вантажу. При цьому м'яз скорочується без зміни своєї довжини (ізомеричне скорочення), тобто виконується статична робота;

• уступаюча робота м'яза виконується тоді, коли сила м'яза уступає силі маси тіла чи його частини, або утримуваного вантажу. М'яз працює, але не коротшає, а навпаки, подовжується. Наприклад, відведена верхня кінцівка з вантажем поступово приводиться. Або людина, що утримує вантаж в обох верхніх кінцівках, опускає його на землю. Уступаюча робота м'язів також є динамічною.

Кістки, що з'єднані між собою суглобами, при скороченні м'язів діють як важелі. Якщо иа важіль (кістку) діють із двох боків дві сили, то одна з них буде діючою, інша протидіючою. В організмі людини діючою силою є сила м'язового скорочення, а протидіюча – сила ваги тіла, або сила скорочення інших м'язів – антагоністів. Плечем сили є частина тіла, його сегмент, на кінець якого діє ця сила. Чим довше плече важеля, на який діє сила, тим ефективніша робота важеля. Розташування точки опори стосовно точок прикладання діючої і протидіючої сил визначає тин важеля (рис. 130).

Скелетні посмуговані м'язи людини виконують рухову функцію за законами механіки, за якими сила, що прикладається до одного плеча важеля, не-

Дія м

Рис. 130. Дія м'язів на кісткові важелі. 1 – точка опори; 2 – точка прикладання сили; 3 – точка опору

редасться через вісь обертання на інше плече важеля. У такій біомеханічній системі м'язи розвивають силу, кістки служать важелями, а суглоби є точками опори. тобто осями обертання (руху) частин тіла.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Робота м'язів. Елементи біомеханіки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки
  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки