Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки

Анатомія людини

На нижній кінцівці помітно ряд кісткових і м'язових орієнтирів. Це опуклість сідничної ділянки, що відділена від стегна сідничною борозного, у глибині якої прнсередньо пальпується сідничий горб. У верхній частині сідничної ділянки пальпується клубовий гребінь. У нормостеиіків на стегні попереду помітна пахвинна складка і клубово-гребінна ямка, де пальпується стегнова артерія. Чітко видні контури чотириголового м'яза стегна. У передній колінній ділянці добре видні наколінок, а з боків від нього - дві ямки. Пальпуються присередній і бічний виростки стегнової кістки. У задній колінній ділянці визначається підколінна ямка. На передній поверхні гомілки контурується передній край великогомілкової кістки, на задній поверхні - литковий м'яз, що переходить у п'ятковий сухожилок, який прикріплюється до п'яткової кістки. З боків надп'ятково-гомілкового суглоба добре видно контури бічної і присередньої кісточок. У нормі на присередньому краї стопи помітне її поздовжнє склепіння.

Товщина шкіри на нижній кінцівці залежить від функції того чи іншого сегмента і величини тиску на неї. Так, шкіра сідниці, передньої колінної ділянки і особливо підошви найтовща. Шкіра стегна, задньої колінної ділянки, гомілки і тилу стопи тонка, рухлива. Підшкірна жирова клітковина особливо розвинена в сідничній ділянці, де вона складається з двох шарів - поверхневого і глибокого. Глибокий шар переходить нагорі в клітковину поперекової ділянки, утворюючи загальне жирове тіло - попереково-сідничну жирову масу. У підшкірній клітковині залягають розгалуження сідничної артерії, вени і нерви. Слабко розвинена поверхнева фасція вона є продовженням поверхневої фасції тіла.

Як відомо, м'язи тазового пояса починаються від поперекового і крижового відділів хребта, а також кульшових кісток, тому власні фасції цих м'язів зв'язані з фасціями, що вистилають стінки черевної порожнини і таза.

Попереково-клубова фасція, яку ще називають клубовою фасцією (fascia iliopsoas seu fascia iliaca), як частина внутрішньочеревної фасції, покриває попереду на задній стінці черевної порожнини клубово- поперековий м'яз. Ця фасція має дві частини: поперекову частину (pars psoatica) і клубову частину (pars iliaca), які вкривають відповідні частини клубово-поперекового м'яза. На бічній стінці живота попереково-клубова фасція переходить у поперечну фасцію.

Поперекова частина (pars psoatica) попереково-клубової фасції покриває попереду великий поперековий м'яз. Її присередній край прикріплюється до міжхреб- цевих дисків, що виступають над краями тіл поперекових хребців, і до основи крижової кістки. Бічний край фасції з'єднується з фасцією, що покриває квадратний м'яз попереку. Присередня ділянка фасції, що перекидається від поперечного відростка II поперекового хребця дотіла І поперекового хребця, називається присередньою дугоподібною зв'язкою (lig. atvuafum mediale). Донизу поперекова частина фасції переходить у клубову частину попереково-клубової фасції.

Клубова частіша (pars iliaca) попереково-клубової фасції прикріплюється до внутрішньої губи клубового гребеня, дугоподібної лінії клубової кістки, клубово-лобкового підвищення і до лобкового гребеня. Спускаючись донизу під пахвинну зв'язку, фасція зростається з глибоким листком власної фасції стегна. Збоку, переходячи в поперечну фасцію, клубова частина попереково-клубової фасції зростається із заднім краєм пахвинної зв'язки. Присередньо ця фасція, перекидаючись від пахвинної зв'язки до клубово- лобкового підвищення, потовщується і утворює клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus). Таким чином, ця дуга розділяє увесь простір під пахвиною зв'язкою на м'язову і судинну затоки (рис. 165).

М'язова затока (lacuna musculorum) розташована збоку. Вона обмежована: спереду і зверху - пахвинною зв'язкою; знизу і ззаду - клубовою кісткою; присередньо - клубово-гребінною дугою. Через м'язову затоку на передню ділянку стегна виходять клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв.

Судинна затока (lacuna vasorum) розташована присередньо від м'язової затоки і обмежована: спереду і зверху - пахвинною зв'язкою; знизу і ззаду - верхньою гілкою лобкової кістки; збоку - клубово- гребінною дугою; присередньо - затоковою зв'язкою (lig. lacunare). Через судинну затоку проходять стегнові артерія (збоку) і вена (присередньо).

Тазова фасція (fascia pelvis) є продовженням внутрішньочеревної фасції, вкриває зсередини стінки таза і внутрішньотазові м'язи. Від неї відходять численні перетинки до внутрішніх органів малого таза. Донизу тазова фасція з'єднується з фасцією промежини.

Пристінкова пластинка тазової фасції називається пристінковою фасцією таза, або внутрішньотазовою фасцією (fascia pelvis parietalis seu fascia endopelvina). Частина цієї фасції, що вкриває внутрішній затульний м'яз, називається затульною фасцією (fascia obturatoria), а грушоподібний м'яз покриває фасція грушоподібного м'яза (fascia musculi piriformis).

Сіднична фасція (fascia gjlutea) щільна, є продовженням грудо-поперекової фасції і покриває ззовні великий і частково середній сідничні м'язи. Фасція починається від спинної поверхні крижової кістки і зовнішньої губи клубового гребеня. Від неї відходять вглиб численні перетинки, що проходять між м'язовими пучками. Глибокий листок сідничної фасції відокремлює великий сідничний м'яз від середнього сіднично-

М

Рис. 165. М'язова і судинна затоки (праві)

го м'яза і м'яза - натягувана широкої фасції. Сіднична фасція знизу і збоку переходить у широку фасцію.

Як було вже сказано вище, дві міцні зв'язки, що натягнуті між крижовою кісткою і сідничим горбом – крижово-горбовсі зв'язка, та між крижовою кісткою і сідничою остю - крижово-остьова зв'язка, разом з великою сідничою вирізкою обмежовують великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus). Проходячи через цей отвір, грушоподібний м'яз поділяє його на дві частини: верхню - надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriformis), і нижню - підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriformis). Через надгрушоподібний отвір проходить верхній судинно-нервовий пучок - верхні сідничні артерія, вена і нерв. Через підгрушоподібний отвір проходить нижній судинно-нервовий пучок- нижні сідничні артерія, вена і нерв, а також внутрішня соромітна артерія, соромітний нерв, задній шкірний нерв стегна і сідничий нерв. На рівні нижнього краю великого сідничного м'яза сідничий нерв розташований поверхнево, його прикриває тільки шкіра і широка фасція.

Затульний канал (canalis obturotorius) має довжину 2-2,5 см, обмежований зверху затульною борозною лобкової кістки, а знизу - затульною перетинкою і внутрішнім затульним м'язом. У каналі проходять затульні кровоносні судини і нерв.

У межах передньої стегнової ділянки виділяють ряд важливих топографічних утворень: стегновий трикутник, клубово-гребінну і передню стегнові борозни, привідний канал.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) - трикутник Скарпи, обмежований зверху пахвинною зв'язкою, збоку - кравецьким м'язом, присередньо - довгим привідним м'язом. У межах цього трикутника розташовані стегнові артерія і вена, велика підшкірна вена, гілки стегнового нерва, пахвинні лімфатичні вузли.

Судинна затока продовжується на стегно в клубово-гребінну борозну (sulcus iliopectineus), яка розміщена між двома м'язами - клубово-поперековим (збоку) і гребінним (присередньо). Клубово-гребінна борозна донизу переходить в передню стегнову борозну (sulcus femoralis anterior), яка обмежована збоку присередиім широким м'язом, а присередньо - довгим і великим привідними м'язами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки