Міжклітинні контакти

Анатомія людини

В організмі клітини контактують між собою, утворюючи особливі об'єднуючі структури – міжклітинні контакти (рис. 3). Є два типи міжклітинних контактів – прості і складні. При простих міжклітинних контактах (junctura cellularum simplex) плазмолеми сусідніх клітин формують вирости на зразок зубців так, що зубці плазмолеми однієї клітини входять між двома зубцями сусідньої клітини – зубчастий міжклітинний контакт. В інших випадках пальцеподібні вирости сусідніх клітин переплітаються між собою, утворюючи пальцеподібні міжклітинні контакти. Між плазмолемами сусідніх клітин зберігається міжклітинна щілина шириною 10–20 нм.

Складні міжклітинні контакти (junctura cellularum complex) поділяються на адгезивні, замикаючі і провідні. До адгезивних контактів належать десмосоми, напівдесмосоми і поясні десмосоми (стрічкові десмосоми).

Десмосома, або плямка адгезії (desmosoma, macula adherens) складається з ділянки парної цитолеми двох сусідніх клітин довжиною до 0,5 мкм,

Види міжклітинних контактів

Рис. 3. Види міжклітинних контактів

які розділені міжклітинним простором шириною близько 25 тім, заповненим тонкофібрилярного речовиною – глікопротеїнами. Такі контакти забезпечують максимальну міцність міжклітинних зв'язків. їх багато в епітелії шкіри. Напівдесмосома (hemidesmosoma) утворена лише однією пластинкою прикріплення у місцях контакту епітелію з базальною мембраною. Поясна десмосома, або стрічкова десмосома (zonula adherens), нагадує стрічку, що огинає апікальну поверхню клітин. Ширина міжклітинного простору, заповненого волокнистою речовиною, не перевищує 15-20 нм. Цитоплазматична поверхня “стрічки" ущільнена й укріплена скорочувальним пучком актинових філаментів.

ІЦільний контакт, або замикаючий контакт (zonula occludens, right juncton), має вигляд пасків шириною 0,5-0,6 мкм. У цьому місці плазмолеми контактуючих клітин максимально зближені, проміжок між ними завтовшки 2-3 нм, ущільнений і складається з анастомозуючих фібрил та іонів кальцію. Такі контакти виникають між апікальними ділянками клітин, що вистеляють трубчасті органи, зокрема кишку. Щільні контакти забезпечують повне відмежування міжклітинного простору від зовнішнього середовища.

До провідних контактів належать щілинний контакт, або нексус (macula communicans, nexus), і синапс (synapsis). Ці контакти, що мають довжину від 0,5 до 5 мкм, забезпечують безпосередній обмін між сусіднимн клітинами водорозчинних малих молекул молекулярною масою до 1 500 дальтон. У щілинних контактах відстань між плазмолемами сусідніх клітин дорівнює 2-4 нм, а їх мембранні канали діаметром 1,5 нм замикаються “кінець в кінець” і сполучають цитоплазму обох клітин, забезпечуючи обмін речовин. Такими контактами з'єднані багато клітин в організмі людини, наприклад, клітини з електричною активністю, зокрема кардіоміоцитп.

Синапс, як спеціалізований контакт між нервовими клітинами або між нейроном і м'язом, забезпечує передачу нервового імпульсу (див. “Нервова тканина”).

Плазмолема багатьох клітин утворює різної величини вирости (випинання), мікроворсинки, які збільшують поверхню клітини. Такі структури сприяють всмоктуванню речовин із зовнішнього для клітини середовища. Мікроворсинки мають довжину 1-2 мкм і діаметр до 0,1 мкм. У гіалоплазмі мікроворсинок проходять поздовжні пучки актинових мікрофіламентів (30-40), тому їх довжина може змінюватися. В основі мікроворсинки мікрофіламенти з'єднані з елементами цитоскелета.

Поверхня мікроворсинок також вкрита глікокаліксом. При посилених процесах всмоктування мікроворсинки клітин так близько розташовані, що їхній глікокалікс зливається. Такий комплекс називають посмугованою облямівкою. Молекули глікокаліксу мають ферментативну активність.

Дуже великі мікроворсинки довжиною до 7 мкм називають апереоциліями. Вони характерні для деяких спеціалізованих клітин (наприклад, сенсорні клітини в органах рівноваги і слуху).

Наступний розділ:

Цитоплазма


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжклітинні контакти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти
  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки