Кульшова кістка. У хрящовій закладці кульшової кістки утворюються 3 первинні центри скостеніння і декілька вторинних. Перший центр скостеніння виникає на 4-му місяці внутрішньоутробного життя в тілі сідничої кістки, на 5-му місяці – в тілі лобкової кістки і на 6-му місяці – в тілі клубової кістки (табл. 18). Хрящові прошарки між кістками в ділянці кульшової западини зберігаються до 13-16 років. У 13-15 років виникають вторинні центри скостеніння в гребені, остях, поблизу вушкоподібних поверхонь, у сідничному горбі й у лобковому горбку, які зростаються з кульшовою кісткою до 20-25 років.
Іноді в середині клубової ямки є отвір. Сухожилки м'язів і зв'язки у місцях їхнього прикріплення до кісток нерідко костеніють; тоді на кістці утворюються кісткові виступи різної форми та розмірів. Трапляються випадки, коли не з'єднуються між собою гілка сідничої кістки і нижня гілка лобової кістки. Зрідка у верхній частині кульшової западини є окрема невелика кістка. Дуже рідко від-
ТАБЛИЦЯ 18. Терміни утворення точок скостеніння в кістках нижнік кінцівок людини
| Кульшова кістка | Сіднича кістка | 4 міс. внутрішньоутробного розвитку | 13-15 |
| Лобкова кістка | 5 міс. внутрішньоутробного розвитку | ||
| Клубова кістка | 6 міс. внутрішньоутробного розвитку | ||
| Додаткові точки | 13-15 років | 20-25 | |
| Стегнова кістка | Головка | 1-2 роки | 15-22 |
| Великий вертлюг | 1,5-9 років | 14-25 | |
| Малий вертлюг | 6-14 років | 14-22 | |
| Дистальний епіфіз | 6 міс. внутрішньоутробного розвитку – 3 міс. | ||
| першого року життя | 15-24 | ||
| Наколінок | 2-6 років | ||
| Велико-гомілкова кістка | Проксимальний епіфіз | 7 міс. внутрішньоутробного розвитку – 4 роки | 16-25 |
| Горбистість | 6-1 б років | 17-24 | |
| Дистальний епіфіз | 1-2 роки | 14-24 | |
| Малогомілкова | Проксимальний епіфіз | 2-6 років | 17-25 |
| кістка | Дистальний епіфіз | 3 міс. – 3 роки | 15-25 |
| Заплеснові кістки | Надп'яткова, п'яткова і | 5-6 міс. внутрішньоутробного розвитку – 1 рік | 12-22 |
| кубоподібна кістка | |||
| П'ятковий горб | 5-12 років | 13-16 | |
| Бічна клиноподібна кістка | 9 міс внутрішньоутробного розвитку – 3-5 років | ||
| Присередня клиноподібна кістка | 9 міс внутрішньоутробного розвитку – 4 роки | ||
| Проміжна клиноподібна кістка | 9 міс. внутрішньоутробного розвитку – 5 років | ||
| Плеснові кістки | Епіфізи | 1,5-7 років | 13-22 |
| Фаланги | Епіфізи | 1,5-7,5 років | 11-22 |
сутня передня частина лобконих кісток. Частіше трапляється нсдорознннення кульшової западини тоді формується вроджений вивих стегнової кістки у кульшовому суглобі.
Стегнова кішка. Центр скостеніння в дистальному наростку стегнової кістки виникає до народження дитини або до 3 місяців після народження. На 1-му році виникає центр скостеніння в головці стегнової кістки, у великому вертлюзі – на 2-9 році, у малому вертлюзі – на 6-14 році. Зрощення наростків (епіфізів) і приростків (вертлюгів) з тілом (діафізом) стегнової кістки відбувається на 14-22 році життя. Іноді на стегновій кістці є третій вертлюг.
Наколінок. У хрящовому наколінку в 2-6-річ- них дітей утворюються кілька центрів скостеніння, що зростаються в одну кістку до 7 років життя дитини. Дуже рідко наколінок відсутній на одній чи обох нижніх кінцівках. Описані випадки, коли у людей були подвійні і навіть потрійні наколінки.
Великогомілкова кішка. Центр скостеніння в проксимальному наростку (епіфізі) великогомілкової кістки виникає ще до народження дитини або незабаром після народження (іноді до 4 років). У дистальному наростку (епіфізі) центр скостеніння виникає впродовж перших 2 років життя дитини. Дистальний наросток (епіфіз) зростається з тілом (діафізом) на 14-24 роках життя, проксимальний – у віці від 16 до 25 років.
Іноді великогомілкова кістка сплощена з боків, дуже рідко вона відсутня. На кістці можуть бути значних розмірів горбистості і велика ирисередня кісточка.
Малогомілкова кістка. Центр скостеніння у дистальному наростку (епіфізі) малогомілкової кістки закладається впродовж трьох років життя дитини, у проксимальному наростку (епіфізі) – на 2-6 році. Дистальний наросток (епіфіз) зростається з тілом (діафізом) кістки на 15-25 році, проксимальний – па 17-25 році. Інколи малогомілкова кістка відсутня.
Заплеснові кістки. Центри скостеніння в заплеснових кістках утворюються в такому порядку: у п'ятковій кістці – на 6-му місяці внутріпіньоутробного життя, у надп'ятковій – на 7-8-му, у кубоподібній – на 9-му місяці внутріпіньоутробного життя. Отже, в заплесновнх кістках до моменту народження вже є 3 центри скостеніння. В інших заплсснових кістках центри скостеніння виникають після народження. У клиноподібних кістках центри скостеніння починають утворюватися перед народженням, на 9-му місяці, і цей процес продовжується у дітей до 4-х років. У човноподібній кістці скостеніння починається з 3 місяця внутрішньоутробного життя і завершується до 5 років. Додатковий центр скостеніння у п'ятковому горбі виникає на 5-12 році життя дитини і зростається з п'ятковою кісткою на 12-22 році.
Іноді замість бічного горбка заднього відростка надп'яткової кістки є окрема трикутна кістка. Описані окремі кістки біля підпори надп'яткової кістки і човноподібної кістки. Дуже рідко передня частина п'яткової кістки буває відокремленою. Іноді присе- редня клиноподібна кістка складається з двох окремих кісток. У 0,1-0,2 % випадків можуть бути додаткові кістки розміром з горошину, що розташовані на тильній поверхні човноподібної кістки, або біля передиьоверхнього краю п'яткової кістки.
Плеснові кістки. Центри скостеніння в тілах плеснових кісток виникають на 8-9-му тижні внутрішньоутробного життя: спочатку в II, потім у III, IV, І, а після них – у V плесновій кістці. В основі і головці плеснових кісток центри скостеніння утворюються на 2-7 роках, а зростаються вони з тілами кісток тільки на 13-22 роках.
Іноді на місці горбистості V плеснової кістки є додаткова плеснова кістка, що утворюється з окремого центра скостеніння. У 7,5 % випадках утворюється міжплеснова кістка між І і II плесновими кістками, яку можна розглядати як сесамоподібну кістку.
Кістки пальців стопи. Тіла фаланг починають утворюватися на 3-му місяці внутрішньоутробного життя. Центри скостеніння в їхніх основах виникають у дитини на 2-8 роках життя. Основи фаланг зростаються зі своїми тілами тільки на 11-22 році.
На стопах може бути один, рідше два, додаткових пальці. Великий палець стопи у 86,7 % випадків є найтовщим і найдовшим: у 6,3 % людей він за довжиною дорівнює другому пальцю, у 7 % випадків перший палець коротший від другого, а п'ятий палець стопи найменший.
На нижній кінцівці (так само як і на верхній) можуть виникати такі вади розвитку, як: амелія (відсутність кінцівки); меромелія (відсутність частини кінцівки); мікромелія (ненормально малі кінцівки); синдактилія (аномальне зрощення пальців); щілина стопи типу клешні рака (аномальна щілина між II та IV плесновими кістками); ампутації пальців та стопи, спричинені амніотичними перетяжками.
СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки“ на сторінці 1. Приємного читання.
