Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

Анатомія людини

Кульшова кістка. У хрящовій закладці кульшової кістки утворюються 3 первинні центри скостеніння і декілька вторинних. Перший центр скостеніння виникає на 4-му місяці внутрішньоутробного життя в тілі сідничої кістки, на 5-му місяці – в тілі лобкової кістки і на 6-му місяці – в тілі клубової кістки (табл. 18). Хрящові прошарки між кістками в ділянці кульшової западини зберігаються до 13-16 років. У 13-15 років виникають вторинні центри скостеніння в гребені, остях, поблизу вушкоподібних поверхонь, у сідничному горбі й у лобковому горбку, які зростаються з кульшовою кісткою до 20-25 років.

Іноді в середині клубової ямки є отвір. Сухожилки м'язів і зв'язки у місцях їхнього прикріплення до кісток нерідко костеніють; тоді на кістці утворюються кісткові виступи різної форми та розмірів. Трапляються випадки, коли не з'єднуються між собою гілка сідничої кістки і нижня гілка лобової кістки. Зрідка у верхній частині кульшової западини є окрема невелика кістка. Дуже рідко від-

ТАБЛИЦЯ 18. Терміни утворення точок скостеніння в кістках нижнік кінцівок людини

Назва кістокМісце утворення точок скостенінняТермін утворення точок скостенінняТермін зрощення з тілом кісток, роки
Кульшова кісткаСіднича кістка4 міс. внутрішньоутробного розвитку13-15
Лобкова кістка5 міс. внутрішньоутробного розвитку
Клубова кістка6 міс. внутрішньоутробного розвитку
Додаткові точки13-15 років20-25
Стегнова кісткаГоловка1-2 роки15-22
Великий вертлюг1,5-9 років14-25
Малий вертлюг6-14 років14-22
Дистальний епіфіз6 міс. внутрішньоутробного розвитку – 3 міс.
першого року життя15-24
Наколінок2-6 років
Велико-гомілкова кісткаПроксимальний епіфіз7 міс. внутрішньоутробного розвитку – 4 роки16-25
Горбистість6-1 б років17-24
Дистальний епіфіз1-2 роки14-24
МалогомілковаПроксимальний епіфіз2-6 років17-25
кісткаДистальний епіфіз3 міс. – 3 роки15-25
Заплеснові кісткиНадп'яткова, п'яткова і5-6 міс. внутрішньоутробного розвитку – 1 рік12-22
кубоподібна кістка
П'ятковий горб5-12 років13-16
Бічна клиноподібна кістка9 міс внутрішньоутробного розвитку – 3-5 років
Присередня клиноподібна кістка9 міс внутрішньоутробного розвитку – 4 роки
Проміжна клиноподібна кістка9 міс. внутрішньоутробного розвитку – 5 років
Плеснові кісткиЕпіфізи1,5-7 років13-22
ФалангиЕпіфізи1,5-7,5 років11-22

сутня передня частина лобконих кісток. Частіше трапляється нсдорознннення кульшової западини тоді формується вроджений вивих стегнової кістки у кульшовому суглобі.

Стегнова кішка. Центр скостеніння в дистальному наростку стегнової кістки виникає до народження дитини або до 3 місяців після народження. На 1-му році виникає центр скостеніння в головці стегнової кістки, у великому вертлюзі – на 2-9 році, у малому вертлюзі – на 6-14 році. Зрощення наростків (епіфізів) і приростків (вертлюгів) з тілом (діафізом) стегнової кістки відбувається на 14-22 році життя. Іноді на стегновій кістці є третій вертлюг.

Наколінок. У хрящовому наколінку в 2-6-річ- них дітей утворюються кілька центрів скостеніння, що зростаються в одну кістку до 7 років життя дитини. Дуже рідко наколінок відсутній на одній чи обох нижніх кінцівках. Описані випадки, коли у людей були подвійні і навіть потрійні наколінки.

Великогомілкова кішка. Центр скостеніння в проксимальному наростку (епіфізі) великогомілкової кістки виникає ще до народження дитини або незабаром після народження (іноді до 4 років). У дистальному наростку (епіфізі) центр скостеніння виникає впродовж перших 2 років життя дитини. Дистальний наросток (епіфіз) зростається з тілом (діафізом) на 14-24 роках життя, проксимальний – у віці від 16 до 25 років.

Іноді великогомілкова кістка сплощена з боків, дуже рідко вона відсутня. На кістці можуть бути значних розмірів горбистості і велика ирисередня кісточка.

Малогомілкова кістка. Центр скостеніння у дистальному наростку (епіфізі) малогомілкової кістки закладається впродовж трьох років життя дитини, у проксимальному наростку (епіфізі) – на 2-6 році. Дистальний наросток (епіфіз) зростається з тілом (діафізом) кістки на 15-25 році, проксимальний – па 17-25 році. Інколи малогомілкова кістка відсутня.

Заплеснові кістки. Центри скостеніння в заплеснових кістках утворюються в такому порядку: у п'ятковій кістці – на 6-му місяці внутріпіньоутробного життя, у надп'ятковій – на 7-8-му, у кубоподібній – на 9-му місяці внутріпіньоутробного життя. Отже, в заплесновнх кістках до моменту народження вже є 3 центри скостеніння. В інших заплсснових кістках центри скостеніння виникають після народження. У клиноподібних кістках центри скостеніння починають утворюватися перед народженням, на 9-му місяці, і цей процес продовжується у дітей до 4-х років. У човноподібній кістці скостеніння починається з 3 місяця внутрішньоутробного життя і завершується до 5 років. Додатковий центр скостеніння у п'ятковому горбі виникає на 5-12 році життя дитини і зростається з п'ятковою кісткою на 12-22 році.

Іноді замість бічного горбка заднього відростка надп'яткової кістки є окрема трикутна кістка. Описані окремі кістки біля підпори надп'яткової кістки і човноподібної кістки. Дуже рідко передня частина п'яткової кістки буває відокремленою. Іноді присе- редня клиноподібна кістка складається з двох окремих кісток. У 0,1-0,2 % випадків можуть бути додаткові кістки розміром з горошину, що розташовані на тильній поверхні човноподібної кістки, або біля передиьоверхнього краю п'яткової кістки.

Плеснові кістки. Центри скостеніння в тілах плеснових кісток виникають на 8-9-му тижні внутрішньоутробного життя: спочатку в II, потім у III, IV, І, а після них – у V плесновій кістці. В основі і головці плеснових кісток центри скостеніння утворюються на 2-7 роках, а зростаються вони з тілами кісток тільки на 13-22 роках.

Іноді на місці горбистості V плеснової кістки є додаткова плеснова кістка, що утворюється з окремого центра скостеніння. У 7,5 % випадках утворюється міжплеснова кістка між І і II плесновими кістками, яку можна розглядати як сесамоподібну кістку.

Кістки пальців стопи. Тіла фаланг починають утворюватися на 3-му місяці внутрішньоутробного життя. Центри скостеніння в їхніх основах виникають у дитини на 2-8 роках життя. Основи фаланг зростаються зі своїми тілами тільки на 11-22 році.

На стопах може бути один, рідше два, додаткових пальці. Великий палець стопи у 86,7 % випадків є найтовщим і найдовшим: у 6,3 % людей він за довжиною дорівнює другому пальцю, у 7 % випадків перший палець коротший від другого, а п'ятий палець стопи найменший.

На нижній кінцівці (так само як і на верхній) можуть виникати такі вади розвитку, як: амелія (відсутність кінцівки); меромелія (відсутність частини кінцівки); мікромелія (ненормально малі кінцівки); синдактилія (аномальне зрощення пальців); щілина стопи типу клешні рака (аномальна щілина між II та IV плесновими кістками); ампутації пальців та стопи, спричинені амніотичними перетяжками.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки
  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки