Тканини

Анатомія людини

Клітини та їх похідні утворюють тканини. Тканина (textus, histos) – це сформована система клітин і позаклітинної речовини, об'єднаних спільністю походження, будови і функції. В організмі людини виділяють 4 типи тканин: епітеліальну, сполучну, м'язову і нервову. Кожна тканина розвивається з відповідного зародкового листка. Епітеліальна тканина походить з енто-, екто- і мезодерми. Сполучна і м'язова тканини утворюються з мезодерми (крім м'язів райдужки і міоепітеліоцитів, що походять з ектодерми). Нервова тканина розвивається з ектодерми.

Епітеліальна тканина

Епітеліальна тканина (textus epithelialis) покриває поверхні тіла і вистилає слизові оболонки, відокремлюючи організм від зовнішнього середовища (покривний епітелій), а також утворює залози (залозистий епітелій).

Крім того, виділяють сенсорний епітелій, клітини якого сприймають специфічні подразнення в органах слуху, рівноваги і смаку. Деякі автори називають нейросенсорним епітелієм змінені нервові клітини, що сприймають світлові і нюхові подразення.

Морфологічна класифікація епітелію. У залежності від положення щодо базальної мембрани, покривний епітелій поділяють на простий (одношаровий) і багатошаровий (рис. 11). Усі клітини простого (одношарового) епітелію розташовані на базальній мембрані і утворюють один клітинний шар. У багатошаровому епітелії клітини утворюють кілька шарів, і лише клітини нижнього (глибокого) шару лежать на базальній мембрані. Простий (одношаровий) епітелій у свою чергу поділяється на однорядний, або ізоморфний (плоский, кубічний, циліндричний, призматичний) і псевдобагатошаровий (багаторядний). В однорядному епітелії ядра всіх клітин епітеліального шару розташовані на одному рівні і всі клітини мають однакову висоту. У багаторядному епітелії ядра клітин розташовані на різних рівнях. У залежності від форми клітин і їхньої здатності до зроговіння розрізняють багатошаровий плоский незроговілий епітелій і багатошаровий плоский зроговілий епітелій.

Будова епітеліальної тканини

Рис. 11. Будова епітеліальної тканини

Епітеліоцити мають різноманітну форму і розміри. У залежності від форми клітин розрізняють такі види епітеліоцитів: плоский, кубічний, циліндричний (стовпчастий), призматичний. Останні можуть бути каймистими, миготливими і залозистими (секреторними). Крім того, ще є пігментні епітеліоцити.

Будова клітин різних видів епітелію різна. Однак усі вони мають загальні структурні ознаки. Епітеліоцити полярні – їх апікальна частина відрізняється від базальної. Вони утворюють шар, що розташовується на базальній мембрані і позбавлений кровоносних судин, за винятком атипового епітелію. Епітеліоцити мають всі описані вище органели загального призначення, їх розвиток залежить від функції клітини. Так, клітини, що синтезують білок, багаті елементами гранулярної ендоплазматичної сітки; клітини, що продукують стероїди, – елементами агранулярної ендоплазматичної сітки. У цих клітинах добре розвинений комплекс Гольджі. Всмоктувальні клітини мають безліч мікроворсинок, а епітеліоцити, що вкривають слизову оболонку дихальних шляхів, – війки.

Епітелій виконує численні функції. Це в першу чергу бар'єрна і захисна функції, які здійснюють усі види епітелію, а також зовнішній обмін: всмоктування (одношаровий епітелій тонкої кишки, мезотелій очеревини і плеври, епітелій канальців нефрона тощо), секреція (клітин амніотичного епітелію, епітелію судинної смужки завиткового лабіринту, великі гранулярні альвеолоцити), екскреція (епітелій канальців нефрона), газообмін (дихальні альвеолоцити), моторна (здійснюється за допомогою війок і джгутиків).

Морфофункціональна характеристика видів епітелію наведена нижче.

Наступний розділ:

Одношаровий епітелій


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тканини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини
  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки